Середа, 5 Серпня, 2026

Скандал з українським заступником міністра оборони: інтимний інцидент в автомобілі консула

Важливі новини

Військовий з одеського ТЦК вимагав гроші за зняття з бази розшуку

В Одесі правоохоронці викрили військовослужбовця районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який вимагав хабар за допомогу у знятті військовозобов’язаного з бази розшуку та визнанні його непридатним до служби. Як встановило слідство, провідний спеціаліст відділення обліку мобілізаційної роботи одного з відділів ТЦК вимагав у чоловіка 25 тисяч гривень. За ці гроші він обіцяв «вирішити питання» […]

Зв’язки колишніх чиновників з державними енергетичними активами: Юрій Чернега та Володимир Цепенда в НАК “Нафтогаз України”

На сучасній українській політичній та економічній сцені важливу роль продовжують відігравати особи, які обіймали високі посади за часів правління Віктора Януковича. Одними з таких є Юрій Чернега та Володимир Цепенда, які наразі очолюють ключові підприємства НАК «Нафтогаз України». Ці люди керують мільярдними активами в одній із найважливіших для економіки України сфер – енергетиці.

Юрій Чернега, колишній начальник кадрового управління МВС Миколаївської області, займає керівні посади в декількох підприємствах, що мають стратегічне значення для української енергетики. Він є головою ДП «Нафтогазбезпека» та першим заступником директора з безпеки АТ «Укртранснафта». Крім того, Чернега очолює ТОВ «Корпоративний фонд «Укртранснафта», що також є важливим елементом в управлінні енергетичними активами. Інформація щодо його діяльності була підтверджена журналістами видання ОРД, яке активно слідкує за фінансовими та кадровими змінами в галузі.

Після люстрації Чернега працював начальником Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а у 2015 році був остаточно звільнений з органів внутрішніх справ. Для легалізації свого статусу він формально отримав посвідчення учасника АТО, хоча фактично не брав участі у бойових діях.

Володимир Цепенда за часів Януковича обіймав посаду заступника голови Богородчанської РДА, відповідаючи за економіку та промисловість. Нині він є генеральним директором АТ «Укртранснафта» та бенефіціаром ТОВ «Прикарпатекоенерго».

Сьогодні обидва посадовці керують ключовими державними нафтогазовими підприємствами, що контролюють стратегічну інфраструктуру та бюджетні кошти України. На момент публікації офіційних коментарів від «Нафтогазу» та «Укртранснафти» не було.

ДП «Нафтогазбезпека» забезпечує безпеку об’єктів нафтогазової галузі, а АТ «Укртранснафта» є оператором магістральних нафтопроводів України і входить до структури НАК «Нафтогаз України». Події у Врадіївці 2013 року стали одними з передвісників Революції Гідності, а тепер двоє причетних до тих подій очолюють стратегічну енергетичну сферу держави.

Зеленський підписав закон про мобілізацію осіб зі засудженим минулим

У п’ятницю, 17 травня, Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект, який має потенціал перетворити динаміку військової служби в країні. Цей закон дозволяє засудженим особам на добровільній основі вступати до складу армії. Йдеться про історичний крок, який відкриває можливості для певних категорій засуджених та ув'язнених в Україні, а саме тих, хто має бажання та здатності вступити на службу в умовах воєнного стану.

Згідно зі змістом закону, засудженим, які згодяться вступити на військову службу, надається можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Проте це рішення не є автоматичним, адже вирішує його суд. Така ініціатива вимагає ретельного розгляду кожного випадку, зокрема з урахуванням характеру злочину та психологічного стану засудженого.

Міністерство оборони вже розробило плани залучення мобілізованих ув'язнених до спеціальних військових підрозділів. Крім того, кандидати повинні успішно пройти військово-лікарську комісію та мати підтримку командування. Відомо, що не всі засуджені будуть придатні для цієї форми служби, оскільки існують обмеження, які виключають участь у мобілізації за певними категоріями злочинів, такими як загроза національній безпеці або умисне вбивство з особливою жорстокістю.

Станом на 15 травня 2024 року в Україні перебуває 27 471 засуджений, серед яких 1538 жінок. За даними опитування, проведеного у квітні, приблизно 4,5 тисячі засуджених виявили бажання вступити до армії в обмін на умовно-дострокове звільнення. Раніше, голова Міністерства юстиції, Денис Малюська, зазначав, що в Україні може бути від 10 до 20 тисяч засуджених, яких можна мобілізувати на військову службу за контрактом. Цей закон створює нові можливості для реабілітації засуджених та водночас посилює обороноздатність країни, використовуючи їх потенціал у важливій справі захисту національної безпеки.

У результаті підписання законопроекту Президентом України Володимиром Зеленським відкривається нова можливість для засуджених осіб добровільно приєднатися до армії, отримати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зробити вагомий внесок у захист національної безпеки країни. Закон передбачає ретельний відбір кандидатів та урахування характеру їхніх злочинів, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки військових підрозділів. Згідно зі статистикою, значна кількість засуджених виявила бажання вступити до армії, що свідчить про високий рівень зацікавленості та підтримки цієї ініціативи серед населення. Таким чином, цей закон не лише сприятиме соціальній реабілітації засуджених осіб, але й покращить обороноздатність країни, залучаючи їх досвід та потенціал у справі захисту національних інтересів.

Сумнівні закупівлі окупаційної адміністрації Маріуполя викликають запитання щодо реального призначення бюджетних коштів

Виконавчий комітет Маріупольської міськради, який діє під контролем окупаційної влади, оголосив низку закупівель на значні суми, що радше нагадують масштабну фінансову схему, ніж потреби міського управління. За інформацією з платформи Zakupivli.pro, лише на канцелярські дрібниці — папір, кулькові ручки, скріпки та інші витратні матеріали — передбачено витратити понад сто тисяч гривень. Така вартість виглядає вкрай завищеною, особливо з огляду на відсутність прозорого контролю та реальних потреб установ, які функціонують в умовах окупації.

Експерти відзначають, що подібні тендери часто використовуються для легалізації коштів, виділених окупаційними адміністраціями, адже фактичний стан інфраструктури Маріуполя не відповідає заявленим у документах обсягам робіт чи закупівель. У місті, де більшість комунальних будівель зруйнована, а доступ до базових послуг обмежений, витрачання таких сум на канцелярію виглядає нелогічним і викликає сумніви щодо мети цих угод.

ФОТО: Дані сайту Zakupivli.pro

Загалом, проаналізувавши останні закупівлі виконавчого комітету Маріупольської міськради, які загалом обходяться бюджету в мільйони гривень, можна побачити “нехитрі схеми по відмиванню коштів”.

Також, журналісти звернули увагу на постійне розширення штату адміністрації, незважаючи на окупацію міста. Зокрема, на сайтах пошуку роботи розміщено 13 вакансій. Серед вакансія головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та протокольної роботи, вчителя-логопеда, вихователя, керівника підрозділу планування та розвитку персоналу, бухгалтера, юристів.

ФОТО: Скріншоти сайту з пошуку роботи

На фоні багатомільйонних трат на адміністрацію окупованого Маріуполя, досить резонансно звучить заява нардепа від Слуги Народу Віталія Войцеховського, про те що “1,3 млн сімей вимушених переселенців залишилися без житла, так як в бюджеті не вистачає коштів”.

У Чернівцях двоє підлітків побили студента та зняли це на відео

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Співробітники поліції, як вказано, встановили та задокументували протиправні дії неповнолітніх, причетних до інциденту, який стався 14 грудня в гуртожитку Чернівецького фахового навчального закладу. Також триває ретельна перевірка події, яку здійснюють ювенальні поліцейські спільно із освітянами.

“Правоохоронці встановили, що двоє жителів обласного центру, віком 14 і 17 років, ймовірно, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, потрапили до кімнати 16-річного студента. Хлопець самостійно їх впустив через вікно гуртожитку”, – повідомили у поліції.

Під час спілкування між неповнолітніми виник конфлікт, під час якого молодший із гостей почав наносити мешканцю гуртожитку удари, а старший знімав побиття на мобільний телефон.

Наразі у межах кримінального провадження проводяться необхідні процесуальні дії та призначені відповідні експертизи.

Відомості про подію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 125 (Умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.

Окрім цього, співробітники ювенальної поліції проводять профілактичну роботу з учасниками події та представниками закладу освіти.

“За результатами всебічного і обʼєктивного розслідування буде надана остаточна правова кваліфікація події”, – вказали у поліції.

Не так давно українського заступника міністра оборони Сергія Боєва виявили в украй компрометуючій ситуації, яка спричинила хвилю обговорень у медіа. За інформацією з телеграм-каналу «Жовтий сніг», він був помічений у приватному автомобілі українського консула в Польщі в інтимній ситуації з колегою по міністерству Наталією Куровською. Інцидент відбувся 16 жовтня, коли українська делегація поверталася з важливого засідання «Рамштайн». Через обмежену кількість службових автомобілів, дипломати запропонували свою допомогу й доставляли представників делегації до українського кордону. Саме в одному з таких автомобілів стався інцидент, на свідченнях якого перебували сам консул та ще один працівник дипломатичної установи.

Цей випадок, що стався в присутності представників дипломатичного корпусу, неабияк шокував громадськість і викликав розголос в українських та польських ЗМІ. Оскільки інцидент стався в автомобілі, який належав дипломатичному представництву, він не тільки порушує норми особистої моралі, а й може мати серйозні наслідки для дипломатичних відносин між Україною та Польщею. Подія зібрала безліч запитань щодо етики, особистих кордонів та відповідальності високопосадовців в умовах їх службових обов’язків.

Очевидці намагалися ігнорувати сцену на задньому сидінні, але врешті не витримали й попросили припинити, наголосивши, що така поведінка неприпустима — тим паче у службовому авто. Попри те, що ситуацію вдалося тимчасово вгамувати, інформація швидко просочилася у ЗМІ.

Сергій Боєв — уродженець Алчевська, має освіту у США, працював у британських представництвах міжнародних фінансових компаній. Після повернення в Україну обіймав керівні посади в «Укргазвидобуванні» та «Нафтогазі», а згодом став заступником міністра оборони.

Його колега Наталія Куровська — заступниця начальника департаменту політики закупівель Міноборони, відома як підлегла колишнього заступника міністра Дмитра Кліменкова. Проте її минуле викликає не менше запитань: проти неї відкривалися кримінальні справи, пов’язані з втягненням осіб у проституцію через створену нею разом із чоловіком WhatsApp-групу «Love is».

Декларація Куровської виглядає скромно, проте вона користується автомобілем Lexus NX 300, записаним на непрацюючу матір, на яку також оформлено нерухомість. Родина Куровських походить із Росії, і за даними прикордонної служби, вони неодноразово відвідували РФ, Білорусь та окуповані території.

Її чоловік, Олександр Куровський, фігурує у справі про торгівлю людьми — зокрема, про вербування жінок для сексуальної експлуатації в Марокко. Незважаючи на це, він також працював у структурі Міноборони.

Історія викликала широкий резонанс — як через моральну сторону поведінки чиновників, так і через питання доброчесності представників оборонного відомства, які мали б бути прикладом гідності та дисципліни.

Останні новини