Жорсткі нововведення в Україні: отримання дозволів на зброю стане складнішим

За новим православним календарем 18 грудня вшановують святителя Модеста — видатного церковного діяча, який увійшов в історію як ініціатор відновлення зруйнованого храму Гробу Господнього в Єрусалимі. У християнській традиції його постать асоціюється з відданістю вірі, наполегливістю та турботою про ближніх. Вважається, що святитель Модест опікується домашніми тваринами, тому цього дня віряни звертаються до нього з молитвами про їхнє здоров’я, захист і добробут господарства.

Народні звичаї, пов’язані з 18 грудня, мають практичний і символічний характер. У цей день радили наводити лад у домі, позбавлятися зайвого та готувати оселю до зимових свят. Такі дії сприймалися не лише як побутова необхідність, а й як спосіб очистити простір від негативу та налаштуватися на спокійний і злагоджений період.

В Україні 18 грудня також має державне значення. Цього дня відзначають День військової контррозвідки СБУ. Свято присвячене фахівцям, які займаються виявленням і нейтралізацією ворожих агентів. Під час повномасштабної війни роль військової контррозвідки стала особливо важливою, адже саме ці підрозділи протидіють російським шпигунам і колаборантам, запобігаючи диверсіям та іншим злочинам.

Також 18 грудня відоме як дата народження багатьох видатних українців. Серед найвідоміших іменинників цього дня — письменник Микола Куліш, художник Петро Холодний, поет Юрій Косач та літературознавиця Михайлина Коцюбинська.

У світі 18 грудня відзначають Міжнародний день мігранта, запроваджений Організацією Об’єднаних Націй. Його мета — захист прав мігрантів, боротьба з дискримінацією та поліпшення умов життя людей, які були змушені залишити свої домівки. Для українців ця дата має особливий сенс, адже через війну мільйони громадян нині перебувають за кордоном.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День арабської мови, День випікання печива, День передарування подарунків, День близнюків і День боротьби з розсіяним склерозом. Саме 18 грудня народилися такі відомі особистості, як художник Пауль Клее, гітарист Кіт Річардс, режисер Стівен Спілберг, актор Бред Пітт, акторка Кеті Голмс, співачки Крістіна Агілера та Біллі Айліш.

Народні традиції цього дня пов’язані з багаторічними спостереженнями за погодою. Вважалося, що якщо дим із димаря підіймається вгору, слід чекати похолодання, а якщо стелиться над землею — буде потепління. Велика кількість снігу обіцяє щедрий урожай наступного року, а сильний вітер віщує хуртовини та снігопади. Західний або південний вітер, за повір’ями, приносить покращення погоди.

Наші предки 18 грудня займалися прибиранням, ремонтом оселі, утепленням даху та вікон. Існував звичай на достаток і ситість — купити новий віник і викинути старий, щоб разом із ним позбутися бідності та негараздів.

Цього дня діють і певні заборони. Не рекомендується лінуватися, порушувати обіцянки, заздрити чи сваритися. Вважається поганою прикметою викидати залишки їжі — краще віддати їх птахам. Також не радять рахувати або позичати гроші, щоб не накликати фінансові труднощі. Крім того, триває Різдвяний піст, тому забороняється вживати м’ясні, молочні продукти та яйця.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своїй заяві вкотре підкреслив негативне ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції України. Він відкрито заявив, що Будапешт не хоче належати до жодних міжнародних об’єднань разом із Києвом. Угорський лідер виступив проти членства України як у Європейському Союзі, так і в Північноатлантичному альянсі, наголосивши, що угорці не мають бажання перебувати з українцями в одному інтеграційному просторі — ані військовому, ані політично-економічному.

Натомість Орбан запропонував Києву обмежитися укладенням «стратегічної угоди», яка, за його словами, могла б регулювати відносини двох держав без прив’язки до європейських чи трансатлантичних структур. Він пояснив свою позицію тим, що вважає Україну неспроможною повноцінно функціонувати як незалежна держава. Зокрема, Орбан поставив під сумнів український суверенітет, заявивши, що країна не має власних фінансових ресурсів для самостійного утримання, а залежність від зовнішньої допомоги, на його думку, знижує рівень незалежності.

У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.

Україна внесла важливі зміни до одного з ключових пунктів проєкту так званого «мирного плану», який останніми днями активно обговорюють у західних медіа. За даними The Wall Street Journal, що посилається на високопоставленого представника США, у початковій редакції документа містилася вимога здійснювати всебічну перевірку всієї міжнародної допомоги, яка надходить Україні. Такий механізм, на думку аналітиків, мав би на меті посилити контроль над фінансовими потоками та мінімізувати ризики корупційних зловживань у період масштабної підтримки з боку партнерів.

У новій версії проєкту цей пункт повністю зник. Натомість з’явилося положення про запровадження «повної амністії» для всіх сторін, які беруть участь у процесі врегулювання. Подібна зміна викликала жваві дискусії серед експертного середовища, адже питання амністії традиційно є одним із найскладніших в контексті врегулювання конфліктів. Спостерігачі зауважують, що запровадження такого підходу може стати політичним інструментом для зниження напруги, однак водночас породжує запитання щодо справедливості та відповідальності за вчинені злочини.

Американські посадовці, за даними WSJ, зазначають, що умови проєктованої угоди ще потребують остаточного узгодження з Києвом. Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що Рустем Умеров, секретар Ради національної безпеки і оборони України, позитивно оцінив “більшу частину плану” під час останніх переговорів.

Видання також зазначає, що європейські лідери працюють над власною зустрічною пропозицією щодо завершення війни. За словами дипломатів, ЄС прагне сформувати альтернативний документ, який, на їхню думку, буде більш вигідним для Києва. Європейську позицію намагаються донести Україні, але офіційний Київ поки що не взяв на себе зобов’язань підтримати нову ініціативу.

У статті підкреслюється, що Європа сподівається завершити роботу над своєю пропозицією “у найближчі дні”.