Скасування спеціального закону для українців у Польщі та нові правила перебування

На брифінгу, що відбувся 27 березня, президентка групи Renew Europe, Валері Айє, зробила важливе заявлення щодо залучення України до процесів співпраці з Європейським Союзом. Вона оголосила про запрошення президента України Володимира Зеленського для участі у самітах групи, а також надала можливість часткового включення депутатів партії “Слуга народу” до роботи цієї європейської фракції.

Renew Europe висловила намір надати депутатам “Слуги народу” можливість брати участь у парламентських засіданнях групи, що відкриє нові можливості для обміну досвідом та співпраці. Пропозиція також передбачає приєднання президента Зеленського до самітів лідерів країн-членів групи, що відбуваються у різних країнах Європи.

Крім цього, Renew Europe виявила готовність надати експертну допомогу “Слузі народу” для підготовки України до переговорів про вступ до Європейського Союзу. Важливим аспектом цієї ініціативи є намір зблизити “Слугу народу” з парламентом Європарламенту та сім’єю Renew Europe.

Представники Європейського Союзу підтвердили, що ця ініціатива — це лише перший крок у співпраці з Україною, яка може сприяти подальшому розвитку відносин та підтримці на шляху до європейської інтеграції. Це дозволить почати спільну роботу навіть до надання Україні офіційного статусу спостерігача у Європейському Союзі, що підкреслює готовність до активної співпраці та підтримки з боку Європейського Союзу.

У заяві президентки групи Renew Europe Валері Айє про запрошення президента України Володимира Зеленського на участь у самітах групи та надання можливості депутатам партії “Слуга народу” взяти участь у роботі парламентських засідань групи і отримати експертну підтримку для підготовки України до переговорів про вступ до Європейського Союзу проявляється велика підтримка з боку Європейського Союзу та готовність сприяти подальшому європейському шляху України. Це відкриває нові можливості для співпраці, обміну досвідом та розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом. Окрім цього, ініціатива Renew Europe демонструє готовність залучати Україну до роботи з парламентськими структурами Європейського Союзу навіть до офіційного статусу спостерігача. Це важливий крок для сприяння європейській інтеграції України та підтримки на шляху до реформ та розвитку країни.

Масштабна ракетна атака на Україну, зокрема, на місто Київ, стала найбільшою за часів конфлікту, поклавши безпосередньо на плечі нашої держави та її громадян величезне брем'я спустошення та загрози. Основна мета цього нападу – не лише приведення в дію систем протиповітряної оборони столиці, а й ураження таких критично важливих об’єктів, як стратегічні військові цілі, адміністративні будівлі силових структур, цехи з виробництва техніки та компонентів для озброєння, склади зброї та інфраструктурні об’єкти.

Напад призвів до нищення значної кількості об’єктів, а уламки ракет випали на житлові квартали, спричиняючи серйозні руйнування та людські жертви. Загадкові обставини цих нападів лише підсилюють страх та безпокій серед населення.

У Харківській області сталися вибухи на складі боєприпасів, нагадуючи масштабний салют, що лише підкреслює нашу вразливість перед зловмисними діями ворожих сил. Львів також постраждав: пошкоджено цех, що був важливим зв'язком у виробництві та зберіганні військової техніки. У Миколаєві атаковані промислові та інфраструктурні об'єкти.

За нашими джерелами, російські збройні сили можуть зламати протиповітряну оборону Києва, що може призвести до необхідності закупівлі боєприпасів за гроші, а не за допомогою міжнародної допомоги. Такий розвиток подій може обмежити нашу можливість купівлі інших військових технологій та зміцнення національної оборони.

Україна стикається з масштабною ракетною атакою, спрямованою на ключові міста та об'єкти. Ця атака виходить за межі звичайних військових дій і призводить до серйозних руйнувань, людських жертв та загрози національній безпеці. Необхідно негайно прийняти заходи для зміцнення обороноздатності та забезпечення безпеки громадян.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Попри те, що в офіційних медіа часто представлено інший наратив, в реальності більшість людей та солдатів втомлені від війни. Це втома, як моральна, так і фізична, охоплює як цивільних, так і військових. Дійсно, війна забирає не лише ресурси, а й людські життя, і це стає дедалі більш очевидним для широких верств населення.

Однак, існує група осіб, які виграють від продовження війни. Вони активно використовують підконтрольні медіа і інформаційні інструменти, щоб створити ілюзію, ніби більшість українців хоче воювати до останнього українця. Ці маніпуляції мають на меті продовжити конфлікт на вигідних для окремих осіб умовах, зокрема зважаючи на матеріальні та політичні вигоди від війни.

Справжній запит на мир, виражений у соціальних опитуваннях, підкреслює важливу тенденцію: більшість українців прагне завершення конфлікту за реальними, а не політично вигідними умовами.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Освідчення відбулося в оточенні рідних, оскільки для Назара було важливим, щоб його пропозиція супроводжувалася підтримкою родини. Ярослава також розповіла, що вибір каблучки зробили разом: оскільки їй складно підібрати прикраси за розміром, вони спільно вибрали обручку ще перед самим освідченням. Легкоатлетка згадала, як носила каблучку кілька днів, а потім передала Назару, щоб той міг освідчитися у присутності батьків.

“Для нього було важливо, щоб батьки були поруч у цей особливий момент,” — поділилася Ярослава.

Хоча це її перші серйозні стосунки, Ярослава наголошує, що вони з Назаром впевнені у своїх почуттях. Поки що пара зосереджена на своїй спортивній кар’єрі і не поспішає заводити дітей. Магучіх підкреслила, що діти — це велика відповідальність, на яку зараз немає достатньо часу через професійні амбіції.

“У дитинстві я думала, що народжу дуже рано: у 22 чи 26 років. А зараз, коли мені 23, я розумію, що ще не готова до цього,” — зізналася легкоатлетка.

До слова, Назар Степанов, який займається бігом з бар’єрами, є сином тренерки Ярослави. Пара оголосила про свої заручини восени 2023 року.

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.