Склянка теплої води та білок на кожен прийом їжі: як скинути вагу без дієт

2024 рік може стати вирішальним для економіки України, що опиняється в складному фінансовому становищі. Народний депутат Ярослав Железняк, цитуючи матеріали міжнародних видань, зокрема The Economist, зазначив, що відсутність чітких рішень Євросоюзу щодо подальшої підтримки може призвести до того, що Україна опиниться на межі банкрутства вже до лютого наступного року. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки для державного бюджету, що вже сьогодні вимагає значних фінансових вливань з боку міжнародних партнерів.

Один із найбільших ризиків, на які звертає увагу Железняк, полягає не лише в кількості обіцяних коштів, а й у тому, чи вдасться європейським країнам узгодити спільну стратегію допомоги Україні. Відсутність чіткого механізму фінансової підтримки створює серйозні невизначеності для українського уряду, який залежить від зовнішніх інвестицій та кредитів для покриття дефіциту бюджету.

У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.

Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України, Вадим Сухаревський, повідомив, що Україна наразі на високому етапі розробки альтернативної системи зв'язку, що має замінити поточну інфраструктуру Starlink у військових операціях, зокрема, в районі окупованого Криму. За словами Сухаревського, цей крок є частиною стратегічного плану України щодо підвищення незалежності у сфері зв'язку та забезпечення безпеки країни у військовій сфері.

"Ми вже досягли значних успіхів у розробці альтернативної системи зв'язку, яка не тільки забезпечить нам необхідну військову комунікацію, але й збереже високий рівень конфіденційності та безпеки наших військових даних", — заявив Сухаревський.

За його словами, уряд України вже інвестує значні кошти у цей проект, а також проводить активний діалог з міжнародними партнерами для обміну досвідом та технологіями. "Ми розуміємо, наскільки важливо мати власну інфраструктуру зв'язку, особливо у сучасній військовій реальності, коли інформація — це ключовий ресурс", — підкреслив він.

За даними Сухаревського, робота над альтернативною системою зв'язку українських військових знаходиться на завершальних етапах, і найближчим часом вона буде введена в експлуатацію.

У березні 2023 року в інтерв’ю Deutsche Welle, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Україна використовує близько 42 тисяч терміналів Starlink для забезпечення зв’язку на фронті та в об’єктах критичної інфраструктури. Однак використання Starlink час від часу супроводжується скандалами.

У вересні 2023 року CNN повідомило, що в біографії засновника SpaceX Ілона Маска зазначено, що він вимагав від своїх інженерів вимкнути мережу Starlink біля кримського узбережжя, щоб перешкодити українським військам. Пізніше Маск заперечив цю інформацію, але визнав, що отримав запит від української влади на активацію Starlink для забезпечення зв’язку на шляху до Севастополя.

Нещодавно в українських соцмережах поширилися чутки про використання російськими військами терміналів Starlink на фронті. Українська розвідка підтвердила ці чутки, хоча SpaceX заперечила продаж своїх терміналів російським військам. Також Міноборони США стверджує, що не може заблокувати обслуговування терміналів Starlink російським військам.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На сьогодні в Україні залишилось близько 14 мільйонів працездатних осіб, але значна частина з них працює у різних секторах економіки з різним рівнем зайнятості. З цієї кількості приблизно 6,5 мільйона зайняті в легальному бізнесі, сплачуючи податки, а близько 3 мільйонів отримують заробітну плату з бюджету. Сюди входять працівники в секторі безпеки та оборони, що забезпечують стабільність країни.

Як зазначила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна, в Україні зараз налічується близько 8 мільйонів економічно неактивних осіб — людей, які з різних причин не мають роботи. Бережна підкреслила, що уряд має сконцентрувати зусилля на активізації цих громадян, адже їхнє залучення в економіку є критично важливим для підтримки економічної стабільності.

В умовах війни питання мобілізації стало ще актуальнішим. Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що 98% повісток були надіслані людям, які не сплачують податків. Однак Пендзин звернув увагу, що розсилкою повісток займались територіальні центри комплектування (ТЦК) та Міністерство оборони, а не Державна податкова служба, яка не має доступу до бази платників податків.

У період активної мобілізації тема придатності до служби за станом здоров’я стає надзвичайно важливою для багатьох українських родин. Міністерство оборони визначило чіткі медичні критерії, які регламентують, хто може бути призваний, а хто отримує відстрочку чи непридатність. Наказ №402 містить детальний перелік офтальмологічних діагнозів, що є безумовною підставою для непридатності до військової служби, акцентуючи увагу на серйозних порушеннях зору, що обмежують можливість бачити або координувати рух очей.

До таких станів належать, зокрема, повна або значна втрата зору на одному або обох оках, тяжкі форми косоокості, що унеможливлюють бінокулярне бачення, а також складні патології сітківки або кришталика, які значно знижують здатність до орієнтації в просторі. У наказі окремо зазначено хронічні офтальмологічні захворювання, що потребують регулярного лікування та можуть прогресувати, створюючи ризик для безпечного виконання військових завдань.

– глибокі анатомічні зміни повік, орбіти чи кон’юнктиви, що впливають на зорову функцію;– прогресуючі ураження рогівки, склери, райдужки, кришталика та судинної оболонки;– важкі помутніння та рубцеві зміни, які стабільно знижують гостроту зору.

Окремі діагнози одразу ставлять крапку у питанні придатності. Будь-який розрив чи відшарування сітківки — незалежно від причини — автоматично означає непридатність. Так само і глаукома на будь-якій стадії.Не підлягають службі й ті, хто має тяжкі порушення склоподібного тіла, ураження очного яблука, неврит зорового нерва або паралічі очних м’язів, що викликають постійне двоїння.

Наказ також враховує низку інших патологій. Непридатними визнають людей зі:

– зрощенням повік;– тяжким рубцюванням після виразкового блефариту;– хронічною трахомою;– серйозними порушеннями слізних шляхів, що не піддаються лікуванню.

До переліку входить і птоз — опущення повіка. Якщо повіка закриває понад половину зіниці на одному оці або понад третину — на обох, і це неможливо компенсувати, людину не можуть визнати придатною.

Закон визначає й конкретні значення діоптрій, за яких служба неможлива:

– короткозорість або далекозорість від 12 діоптрій і більше;– астигматизм понад 6 діоптрій.

Проблемою стає і низька гострота зору:

– 0,2 і менше на обох очах;– нижче 0,1 — на одному;– або повна сліпота.

Якщо одне око не бачить або його немає зовсім, інше повинно мати гостроту не вище 0,3 — інакше призовника визнають непридатним.

Критичними також вважаються:

– спадкові дегенерації сітківки;– кератоконус III–IV ступеня на обох очах;– тяжкі ускладнення після кератопластики чи кератопротезування;– значні втрати периферичного зору, зокрема геміанопсія;– атрофія зорових нервів, підтверджена дослідженнями.

Наказ №402 залишається базовим документом, який визначає придатність до служби за офтальмологічними показниками. Він чітко окреслює, коли особа може бути мобілізована, а коли — ні, усуваючи простір для маніпуляцій та суб’єктивних рішень.