Слабкий землетрус стався на Полтавщині

За даними наших джерел, ситуація в армії України набирає обертів, адже щодня зростає кількість випадків дезертирства. Масштабна мобілізація привела до призову у військо тих, хто не бажає приймати участь у воєнних діях і, використовуючи будь-яку нагоду, намагається уникнути служби. Прогнозується, що найближчим часом кількість дезертур може досягти десятків тисяч осіб. Ситуація потребує негайних заходів з боку влади, щоб запобігти подальшому загостренню цієї проблеми.

З метою збереження дисципліни та бойового духу в армії, виникає необхідність у створенні військової поліції. Її завданням буде контроль за додержанням військових обов'язків та забезпечення порядку у військових частинах. Це допоможе зменшити випадки дезертирства та зберегти високий рівень бойової готовності збройних сил.

Зрозуміло, що проблема дезертирства в армії вимагає комплексного підходу. Крім створення військової поліції, необхідно здійснити ряд заходів щодо підвищення морально-психологічної підготовки військовослужбовців, поліпшення умов служби та соціального захисту, а також проведення просвітницької роботи серед населення щодо важливості патріотизму та обов'язку перед Батьківщиною.

Зусилля уряду та військового керівництва мають бути спрямовані на створення сприятливих умов для служби в армії, щоб кожен військовослужбовець відчував себе цінним і зацікавленим у захисті країни. Тільки таким чином можна забезпечити стабільність та ефективність Збройних Сил України в умовах сучасних викликів та загроз.

Виходить, що мало просто відловити мужиків на вулицях, треба ще їх не випустити з учебок-полігонів, щоб встигнути закинути їх на нуль, де вони вже не зможуть втекти і будуть змушені воювати, щоб вижити.

В Україні виникла ініціатива щодо створення та зміцнення самостійності Воєнної поліції та Спеціалізованої воєнної прокуратури. Цей законопроєкт, що з’явився у Верховній Раді, передбачає введення ряду нововведень у сфері військової організації та правопорядку.

Зокрема, Воєнна поліція матиме на меті підтримку військової дисципліни, проведення оперативного розшуку, припинення воєнних злочинів та застосування відповідних покарань. Щодо конкретних деталей цих змін наразі немає інформації.

Попередньо відомо, що з 18 травня 2024 року працівники Національної поліції втратять право на відстрочку і перейдуть на загальний військовий облік. Однак, деякі правоохоронні органи та інші державні установи, включаючи Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та суди, залишатимуться під особливим захистом від мобілізації.

У контексті посилення мобілізації, поліцейські отримають обов’язок допомагати у виконанні цього процесу. Вони будуть перевіряти військово-облікові документи чоловіків на вулицях, розсилати повістки та доставляти ухилянтів до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Підвищений рівень ліпопротеїнів низької щільності, відомих як «поганий» холестерин, безпосередньо пов’язаний із ризиком атеросклерозу, інфаркту та інсульту. Саме тому питання харчування відіграє вирішальну роль у профілактиці серцево-судинних захворювань. Серед продуктів, які найчастіше рекомендують для здорового раціону, особливе місце посідають морська риба та курятина. Обидва варіанти вважаються дієтичними, проте їхній вплив на рівень холестерину в організмі суттєво різниться.

Морська риба цінується передусім за високий вміст омега-3 жирних кислот. Саме ці сполуки здатні знижувати концентрацію ліпопротеїнів низької щільності в крові, водночас підвищуючи рівень «хорошого» холестерину — ліпопротеїнів високої щільності. Регулярне споживання лосося, скумбрії, сардин або оселедця сприяє зменшенню запальних процесів у судинах, покращує еластичність артерій і знижує ризик утворення тромбів. Крім того, морська риба є джерелом вітаміну D, йоду та селену, що додатково підтримує обмін речовин і роботу серця.

Морська риба вважається одним із найефективніших природних продуктів для підтримки серцево-судинної системи. Вона містить велику кількість омега-3 жирних кислот, які сприяють зниженню рівня “поганого” холестерину та підвищенню рівня “хорошого”. Найбільш корисними вважаються жирні сорти риби, зокрема лосось, скумбрія, оселедець, сардини та форель.

Омега-3 жирні кислоти зменшують запальні процеси в судинах, перешкоджають утворенню холестеринових бляшок, нормалізують рівень тригліцеридів і допомагають зберігати еластичність артерій. Саме цей механізм робить морську рибу особливо цінною для людей із підвищеним холестерином. Фахівці зазвичай радять включати рибу до раціону два-три рази на тиждень, щоб отримати відчутний захисний ефект для серця.

Курятина, своєю чергою, є більш щадним варіантом порівняно з жирними видами м’яса. Вона містить менше насичених жирів, ніж свинина або яловичина, тому не провокує різкого підвищення рівня ліпопротеїнів низької щільності. Водночас куряче м’ясо не має активної здатності знижувати “поганий” холестерин, а радше виконує роль нейтральної альтернативи більш жирним продуктам.

Важливе значення має спосіб приготування курятини. Варена, тушкована або запечена курка з мінімальною кількістю жиру вважається найбільш корисною. Смажене м’ясо, особливо з хрусткою скоринкою та великою кількістю олії, може нівелювати користь продукту і негативно впливати на рівень холестерину.

Таким чином, для активного контролю “поганого” холестерину морська риба є більш ефективним вибором, тоді як курятина підходить як безпечне джерело білка, але не замінює корисних властивостей омега-3 жирних кислот. Найкращий результат для серця дає поєднання збалансованого раціону з регулярним споживанням риби та обмеженням жирних і смажених страв.

Нові дані, отримані з регіонів та оприлюднених судових матеріалів, висвітлюють існування розгалуженої будівельно-інфраструктурної мережі, до якої, за свідченнями джерел, могли бути залучені посадовці Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низка пов’язаних підрядних організацій. Йдеться про системну схему, що діяла одразу в кількох напрямках — від будівництва водопроводів до зведення укриттів і проведення капітальних ремонтів житлового фонду.

За інформацією осіб, знайомих із перебігом розслідувань, перша група фігурантів нібито мала визначальний вплив на розподіл коштів і формування технічних завдань. У цьому блоці згадуються Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники окремих департаментів обласних військових адміністрацій. Саме через їхні рішення, за версією матеріалів, могли погоджуватися ключові підряди та визначатися виконавці робіт.

За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.