“Слуги народу” у полтавській міськраді закупили комунальну техніку вдвічі дорожче за ринкову ціну

Мустафа Найєм, керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, нещодавно поділився важливою новиною на своїй сторінці у Facebook. У своєму оголошенні він повідомив про своє рішення звільнитися з посади голови агентства. Цей крок, очевидно, викликаний серією обставин, які вплинули на його роботу та призвели до важких вирішень.

Завдяки своїй роботі та здібностям, Мустафа Найєм відзначився як видатний лідер, присвятивши себе розвитку та покращенню інфраструктури країни. Його внесок у цю сферу залишиться надовго в пам'яті і буде оцінений суспільством. Відзначимо, що його рішення звільнитися є важким і вимагає великої мужності та розуміння ситуації.

Попри відхід з посади, впевнено можна стверджувати, що Мустафа Найєм продовжить бути активним учасником суспільного життя та долучить свої зусилля до подальшого розвитку країни. Його досвід та знання залишаються важливими ресурсами для України, і його внесок у будь-які справи буде надзвичайно цінним. Нехай цей крок стане новим початком для нього і відкриє нові можливості та перспективи.

“Я покидаю посаду голови Агентства відновлення. Рішення прийняв особисто через системні перешкоди, що перешкоджають ефективному виконанню моїх обов’язків”, – заявив Найєм. Чиновник стверджує, що команда агентства вже з листопада 2023 року стикається з постійним опором і штучними перешкодами. Зокрема, відмову прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля участі у Конференції з відновлення України в Берліні він також відніс до важливих причин свого рішення.

“Я усвідомлюю обмеженість ресурсів і важливість військових витрат. Але скасування коштів на утримання інфраструктури неминуче позначиться насамперед на стані доріг оборонного значення і, як наслідок, на всій військовій логістиці. Якщо це не зміниться, наступного сезону на нас чекає ускладнення військової логістики і експорту продукції”, – додав він. Серед інших причин своєї відставки Найєм вказав на скасування бюджету на проекти з відновлення і утримання доріг, бюрократію, несвоєчасну оплату роботи підрядників і значне зменшення зарплати працівників агентства.

“З початку року уряд значно скоротив заробітну плату співробітникам – більшій частині працівників було зменшено до 68% зарплати. Це було зроблено навмисно, щоб в агентстві не залишилося професіоналів та мотивованих працівників”, – зауважив він. У своєму пості Найєм також зазначив досягнення агентства за останній час. За його словами, незважаючи на усі перешкоди, агентство не провалило жодного проекту протягом часу війни, не зупинило жодного військового вантажу та жодного евакуаційного маршруту.

“Наразі агентство координує роботу 353 будівельних майданчиків з відновлення по всій країні. Це найскладніша робота в моєму житті… За рік нам вдалося відновити майже 1,3 тис. км автошляхів та 330 мостів після деокупації постраждалих регіонів”, – підкреслив чиновник. Однак слід відзначити, що, незважаючи на значні бюджети, захист енергетичної інфраструктури повністю провалено.

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов'язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.