Службовий інкасаторський бус як прикриття: на Закарпатті викрили нову схему втечі ухилянтів

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Одним із ключових аспектів розслідування є ймовірне приховування даних про співмешканку. Відомо, що з 2016 року Сокур проживає з дівчиною на ім’я Аліна, однак у своїх деклараціях чиновник її не згадував. Це викликало запитання щодо достовірності його декларацій, які перевіряються після звернення депутата Ніни Южаніної.

Також Сокур не задекларував кошти від продажу цінних паперів у розмірі 2,6 млн грн, отримані у 2022 році. Відповідно до законодавства, чиновник мав повідомити про значні зміни у своєму майновому стані, чого не було зроблено.

Крім того, Сокур є фігурантом справи, відкритої Державним бюро розслідувань (ДБР) у листопаді 2022 року. Його звинувачують у перевищенні службових повноважень під час анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. За версією слідства, це рішення спричинило тяжкі наслідки для виконання мобілізаційних завдань Міноборони, що поставило під загрозу обороноздатність держави.

Чиновника пов’язують із Данилом Гетманцевим, головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. До призначення у ДПС Сокур був його помічником та працював у юридичній компанії, яку асоціюють із Гетманцевим.

Після отримання керівної посади Сокур нібито став ключовою фігурою у кадрових призначеннях в ДПС, сприяючи просуванню лояльних до Гетманцева осіб. Зокрема, він особисто відвідує регіони для призначення або звільнення місцевих керівників податкових органів.

ЗМІ також стверджують, що Сокур курирує найкорумпованіші напрями роботи податкової, такі як ліцензування, податкові перевірки та розрахунки коригування.

Ця ситуація ілюструє ймовірну безкарність окремих чиновників, попри заяви про боротьбу з корупцією. Розслідування проти Сокура може стати лакмусовим папірцем для оцінки реальних дій у сфері антикорупції.

Питання, чи зможе НАЗК завершити перевірку та зробити висновки без політичного впливу, залишається відкритим. Тим часом, громадськість і антикорупційні активісти пильно стежать за перебігом подій.

В аналітичних матеріалах міжнародних медіа дедалі частіше з’являються оцінки, що ситуація навколо Покровська наближається до критичної точки. У публікації Reuters підкреслюється: питання полягає не в тому, чи зможе Росія захопити місто, а коли саме це станеться. Такий розвиток подій здатний створити для України серйозні політичні ризики, особливо з огляду на нинішні дипломатичні приготування до можливих переговорів щодо припинення війни, які перебувають під активним впливом Вашингтона.

Наголошується, що навіть за умов стійкого опору на цьому напрямку, сама динаміка боїв формує вигідний для Кремля інформаційно-пропагандистський фон. У Москві вже заявили про повний контроль над містом — зробили це 1 грудня, саме тоді, коли на горизонті з’явилися нові дипломатичні контакти. Лише за два дні до оголошення цих заяв до російської столиці прибули зять президента США Дональда Трампа разом із спецпосланцем, які проводили закриті консультації щодо подальших кроків із врегулювання конфлікту.

За словами старшого аналітика фонду «Повернись живим» Миколи Бєлєскова, Москва виграє від поєднання бойового тиску та політичних переговорів: «Новий виток тиску на Україну з метою врегулювання конфлікту на невигідних умовах відбувається паралельно з важкими боями на цьому напрямку, що впливає на сприйняття ситуації Трампом», — зазначає експерт.

За інформацією Reuters, Україна опинилася в складному становищі: з одного боку, вона змушена підтримувати конструктивні відносини зі США, які постачають критично важливу зброю та розвіддані, з іншого — Київ не може погодитися на мир, який передбачає виведення ЗСУ з усієї території Донбасу, як наполягає Росія. Українська влада наголошує: після десяти років війни за Донбас Україна не має права поступатися суверенними землями.

Тим часом риторика Дональда Трампа стає гострішою. У нещодавньому інтерв’ю він заявив, що «Росія бере гору», а українському президентові «час приймати реальність». Це створює додатковий тиск на Київ у момент, коли бойові дії на сході України залишаються інтенсивними.

Ситуація на фронті навколо Покровська демонструє, наскільки складно Росії просуватися навіть за умов переваги в артилерії та чисельності. Після початку повномасштабного вторгнення війна перетворилася на боротьбу на виснаження. За даними Reuters, Росія контролює близько 19,2% території України — лише на один відсоток більше, ніж наприкінці 2022 року. Покровськ може стати першим містом, яке Москва повністю захопить від часу падіння Авдіївки у 2024 році. Місто фактично зруйноване, а кількість жителів скоротилася до 1200 осіб.

Українські військові підтверджують, що росіяни ведуть наступ малими групами, по шість або менше солдатів, намагаючись просочитися у проміжки оборони та закріпитися в окремих будівлях. Оператор БПЛА з позивним «Ламбада» розповів агентству, що нестача піхоти значно ускладнює оборону: «Вони просочуються навколо наших позицій, використовуючи численні штурмові групи. У нас критична нестача піхоти».

Питання мобілізаційного резерву України, зазначає агентство, періодично непокоїть союзників. США неодноразово закликали Київ до розширення призову, однак уряд уникає зниження призовного віку нижче 25 років, щоб не зашкодити молодому поколінню.

Мирний план, запропонований США, на початковому етапі передбачав вихід України з усієї Донецької області. Цього тижня Володимир Зеленський повідомив, що разом із європейськими лідерами напрацював оновлений 20-пунктовий план, однак принципового узгодження щодо питання територій немає.

За даними Reuters, Росія може спробувати охопити Слов’янськ і Краматорськ — міста, які Україна перетворила на «фортеці» на підступах до Донбасу, — а також використовувати панівні висоти для запуску дронів на великі відстані. Окупаційні війська просунулися також у Запорізькій та Дніпропетровській областях, але швидких проривів аналітики не прогнозують.

Україна продовжує робити ставку на стратегічний тиск: із серпня українські сили атакують російську нафтову промисловість, намагаючись зменшити доходи Кремля та спричинити дефіцит палива. Останніми тижнями українські дрони переслідують судна з російською нафтою в Чорному морі, що може вплинути на логістику та страхові витрати для флоту постачальників.

Київ наполягає, що готовий до «справедливого» миру, однак поступки територіями виключає. Українська влада розраховує, що навіть у разі зниження американської підтримки Європа зможе компенсувати частину військових і фінансових ресурсів.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«До наступного року похмура реальність конфлікту може призвести до сценарію, в якому Росія значною мірою доб’ється свого. Сили Києва відчайдушно намагаються утримати лінію на сході країни, але втрачають позиції в деяких районах. Бачення абсолютної перемоги згасають. Підтримка Заходу також слабшає», – пояснює він.

За словами Тарура, «перспектива того, що Україна погодиться на компроміс із Росією – поступка територією в обмін на деякі західні гарантії безпеки – стає дедалі реалістичнішою».

«Це призведе до нещасливого миру, який роками терзатиме європейську політику. Трамп, схоже, виступає за таку угоду. Його радники відкрито говорять про необхідність віддати пріоритет стратегічним активам США проти Китаю», – пише оглядач.