Смерчі в Україні стають нормою: що варто знати

Кривий Ріг останнім часом стає центром обговорень, коли йдеться про кримінальний бізнес, нелегальні схеми та політичні впливи. Усі ці елементи так чи інакше пов’язані з двома фігурами, які стали майже синонімами тіньової економіки міста: Дмитром Храменюком та Олександром Квасовим. Їхні бізнес-інтереси та методи ведення справ мають численні паралелі та взаємодії, де кримінальні схеми, рейдерство та політичні зв'язки стають одним цілим.

Дмитро Храменюк — це ім’я, яке в Кривому Розі асоціюється з нелегальними автозаправними станціями. За даними правоохоронців, він контролює цілу мережу з 12 підпільних АЗС, що працюють не лише в межах міста, а й на його околицях. Крім того, Храменюк має значні активи в торгівлі контрафактним тютюном та алкоголем, а також контролює пункти прийому металу, через які обігруються різноманітні схеми обходу податків і митних зборів. Протягом багатьох років його бізнес процвітає, незважаючи на те, що деякі підпільні цехи працюють без будь-якої уваги з боку місцевих правоохоронних органів.

Квасов, у свою чергу, пов’язаний із рейдерськими захопленнями земель. За даними Clarity‑project, йому контролює до 4000 гектарів. Судові рішення часто ігноруються, а конфлікти з пайовиками залишаються невирішеними.

Відомо також про спільний бізнес Храменюка та Квасова — ресторан, а нещодавно у регіон просочилася інформація про силові методи стягнення боргу в $800 тис. Постраждалий бізнесмен стверджував, що його утримували та катували, а справа була “похована” за участю колишніх прокурорів і поліції.

Попри це, обидва активно займаються благодійністю: допомагають громадам, поставляють продукти, воду, транспорт і дрони для фронту. Місцеві активісти зазначають, що волонтерський образ може бути прикриттям для старих схем та трампліном у політику.

Таким чином, Храменюк і Квасов формують образ сучасних “теневих князів” Криворіжжя, які поєднують бізнес, кримінальні зв’язки та політичні амбіції, демонструючи, як тіньова економіка пристосовується та маскується під благодійність і політичну діяльність.

3 грудня у світі та в Україні поєднує в собі одразу кілька шарів значення — релігійний, культурний і народний. За новоюліанським календарем цього дня вшановують Іоанна Мовчазника — святого, якого християни вважають покровителем духовної стриманості, мовчання та зцілення від хвороб. У народній традиції дата також має особливе символічне наповнення, пов’язане з настановами бути обережними у словах, уникати сварок і дбати про внутрішній спокій.

Іоанн Мовчазник ще за життя прославився аскетизмом, смиренням і добровільною відмовою від гучних промов. Його образ у християнській традиції став уособленням сили мовчання як духовної практики. Віруючі звертаються до святого з молитвами про зцілення фізичних недуг, зміцнення душевних сил та захист від спокус. Вважається, що саме цього дня особливо важливо утримуватися від різких висловів, пустих розмов і негативних емоцій.

За старим стилем цього дня згадують святого Григорія Декаполіта та єпископа Прокла Константинопольського.

3 грудня відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю. Його мета — привернути увагу до прав та потреб людей з інвалідністю, створення інклюзивного середовища та повної їхньої інтеграції у суспільство. Для України ця тема особливо гостра через наслідки війни.

Також 3 грудня відзначають День комп’ютерної графіки — професійне свято дизайнерів, аніматорів, художників спецефектів, 3D-моделерів та всіх, хто працює з цифровим зображенням.

Окрім цього, сьогодні проходить Міжнародний день боротьби з пестицидами. Дата покликана нагадати про шкоду хімікатів для екосистеми та про необхідність обмеження небезпечних аграрних технологій.

Окремого державного свята сьогодні в Україні немає, але дата пов’язана з кількома видатними іменинниками: цього дня народилися філософ Григорій Сковорода, географ і картограф Степан Рудницький, диригент Іван Слета та сучасний письменник Андрій Любка.

У народі 3 грудня оповите традиціями, що збереглися ще з давніх часів, — їх часто пов’язують із зимовими прикметами й обрядами мовчання.

У народному календарі цей день називали Іван Мовчальник. Вважалося, що 3 грудня потрібно якомога менше говорити: тиша допомагала силі думки та сприяла успіху в будь-якій справі. Предки вірили, що робота, виконана без зайвих слів, обов’язково буде вдалою, а мовчазна людина в наступному році стане красномовною.

Погодні прикмети на 3 грудня допомагали передбачати перебіг зими:

дороги розмило багнюкою — грудень буде сирим;сонячний день обіцяв тепло;снігур співає — погода скоро покращиться;снігопад означав дощовий березень.

Традиції дня пов’язані з обмеженням у словах. Забороненими вважаються порожні балачки, плітки, лайка, неправда, хвастощі та гучні обіцянки. Вважалося, що сказане вголос може обернутися проти людини, тому радили говорити лише за потреби та утримуватися від різких висловів.

Мустафа Найєм, керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, нещодавно поділився важливою новиною на своїй сторінці у Facebook. У своєму оголошенні він повідомив про своє рішення звільнитися з посади голови агентства. Цей крок, очевидно, викликаний серією обставин, які вплинули на його роботу та призвели до важких вирішень.

Завдяки своїй роботі та здібностям, Мустафа Найєм відзначився як видатний лідер, присвятивши себе розвитку та покращенню інфраструктури країни. Його внесок у цю сферу залишиться надовго в пам'яті і буде оцінений суспільством. Відзначимо, що його рішення звільнитися є важким і вимагає великої мужності та розуміння ситуації.

Попри відхід з посади, впевнено можна стверджувати, що Мустафа Найєм продовжить бути активним учасником суспільного життя та долучить свої зусилля до подальшого розвитку країни. Його досвід та знання залишаються важливими ресурсами для України, і його внесок у будь-які справи буде надзвичайно цінним. Нехай цей крок стане новим початком для нього і відкриє нові можливості та перспективи.

“Я покидаю посаду голови Агентства відновлення. Рішення прийняв особисто через системні перешкоди, що перешкоджають ефективному виконанню моїх обов’язків”, – заявив Найєм. Чиновник стверджує, що команда агентства вже з листопада 2023 року стикається з постійним опором і штучними перешкодами. Зокрема, відмову прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля участі у Конференції з відновлення України в Берліні він також відніс до важливих причин свого рішення.

“Я усвідомлюю обмеженість ресурсів і важливість військових витрат. Але скасування коштів на утримання інфраструктури неминуче позначиться насамперед на стані доріг оборонного значення і, як наслідок, на всій військовій логістиці. Якщо це не зміниться, наступного сезону на нас чекає ускладнення військової логістики і експорту продукції”, – додав він. Серед інших причин своєї відставки Найєм вказав на скасування бюджету на проекти з відновлення і утримання доріг, бюрократію, несвоєчасну оплату роботи підрядників і значне зменшення зарплати працівників агентства.

“З початку року уряд значно скоротив заробітну плату співробітникам – більшій частині працівників було зменшено до 68% зарплати. Це було зроблено навмисно, щоб в агентстві не залишилося професіоналів та мотивованих працівників”, – зауважив він. У своєму пості Найєм також зазначив досягнення агентства за останній час. За його словами, незважаючи на усі перешкоди, агентство не провалило жодного проекту протягом часу війни, не зупинило жодного військового вантажу та жодного евакуаційного маршруту.

“Наразі агентство координує роботу 353 будівельних майданчиків з відновлення по всій країні. Це найскладніша робота в моєму житті… За рік нам вдалося відновити майже 1,3 тис. км автошляхів та 330 мостів після деокупації постраждалих регіонів”, – підкреслив чиновник. Однак слід відзначити, що, незважаючи на значні бюджети, захист енергетичної інфраструктури повністю провалено.