Смерть на дорозі: зіткнення мікроавтобуса з вантажівкою забрало життя пасажира

У сфері відновлюваної енергетики України настав переломний момент. Міністр енергетики Герман Галущенко офіційно повідомив про необхідність перегляду термінів реалізації масштабного проєкту з розвитку альтернативної енергетики, відомого як "Гігават". Ця ініціатива, спрямована на значне розширення потужностей вітрової та сонячної енергетики, зіткнулася з низкою об'єктивних перешкод.

Міністр в інтерв’ю виданню Forbes заявив, що до кінця року мають завезти тільки обладнання більш ніж на 1 ГВт.

«У деяких містах генераційні установки вже стоять, але підключити їх зможуть не раніше січня 2025 року», – сказав він.

Нагадаємо, на конференції Ukraine Recovery Conference 2024, яка проходила 11 липня в Берліні, президент заявив, що Україна хоче побудувати за допомогою партнерів до 1 гігавата газової маневреної генерації до кінця поточного року. Цю обіцянку назвали «Гігаватт Зеленського».

У вересні колишній глава «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що з «Гігавата Зеленського» в Україні побудовано всього близько 60 МВт.

У місті Еспоо, що у Фінляндії, стався випадок, який викликав обурення серед української громади та привернув увагу ЗМІ. На уроці музики 11-річну ученицю українського походження змусили виконувати російську пісню «Калінка», відому своєю асоціацією з хором Червоної армії та символікою російської військової історії. Про інцидент повідомила національна телерадіокомпанія Yle.

Мати дівчинки, Ірина Горкун-Сілен, розповіла, що інцидент стався у школі Storängen. За її словами, того дня у рамках уроку музики діти знайомилися з елементами російської культури, і вчителька запропонувала всім учням заспівати «Калінку». Для української дитини така вимога виявилася емоційно важкою та неприємною, враховуючи сучасний контекст війни в Україні та її особисте ставлення до символіки, пов’язаної з агресором.

Ніколь відмовилася, пояснивши, що вона українка і не хоче співати російською. У відповідь педагог сказала, що «у школі про війну не говорять». За словами матері, дівчинка зрозуміла, що отримає погану оцінку, якщо відмовиться, тому була змушена співати, хоча це її глибоко образило.

Директорка школи Елінор Гелльман заявила, що навчальний заклад «вітає всіх дітей незалежно від походження» і дотримується державної навчальної програми. Вона наголосила, що на уроках мистецтва діти знайомляться з різними культурами, а завдання обираються педагогічно обґрунтовано.

Однак у Національному управлінні освіти Фінляндії визнали, що в умовах війни певний навчальний контент може викликати сильні емоції. Юристка управління Хейді Руонала наголосила, що вчитель у таких випадках повинен проявити гнучкість і надати дитині альтернативне завдання.

Голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул заявив, що цей випадок порушує важливе питання: чи доречно нині популяризувати російську культуру в школах. Він додав, що проблема значно глибша — адже багато державних послуг для українських біженців у Фінляндії досі надаються російською мовою.

Міністерство освіти Фінляндії поки не прокоментувало інцидент, але українська громада закликає переглянути навчальні підходи, щоб уникати ситуацій, які можуть травмувати дітей, що втекли від війни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Польський прем’єр також прокоментував потенційний мирний план Дональда Трампа, кандидата в президенти США. На думку Туска, цей план може ще перебувати на етапі підготовки, і, як очікується, у ньому США будуть прагнути меншого втручання у справи України. Така політика, за його словами, може суттєво змінити міжнародний підхід до війни.

Колишній президент США Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії заявляв, що здатний завершити війну в Україні у найкоротші терміни, натякаючи на свої особисті зв’язки з президентом Зеленським та Путіним. Однак Трамп не надав конкретики щодо своїх планів, лишаючи простір для численних інтерпретацій.

У ЗМІ згадували різні підходи, які, ймовірно, розглядає Трамп та його радники. Один із них — обмеження військової допомоги Україні, якщо Київ не погодиться на переговори з Москвою. Також обговорюється можливість заморожування бойових дій на лінії фронту й відмова України від вступу до НАТО протягом 20 років. Ще одна пропозиція включає створення демілітаризованої зони протяжністю понад 1200 км між Україною та Росією.

Пропозиції Трампа викликають занепокоєння серед українських та міжнародних союзників. Багато хто вважає, що такі рішення мають ухвалюватися за участі безпосередніх учасників конфлікту та партнерів України. Дональд Туск, зокрема, наголошує, що важливо не допустити сценаріїв, коли долю України вирішуватимуть без її участі.

Попри те, що Трамп виступає за “мирний план”, існує значний скептицизм щодо його здатності досягти справедливого завершення війни. Багато політиків і експертів вважають, що такий підхід може обмежити суверенітет України та створити небезпечний прецедент у міжнародній політиці.