Смерть на дорозі: зіткнення мікроавтобуса з вантажівкою забрало життя пасажира

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Трінчер, шлюб із Волошиним став для неї досвідом, який загартував її. Водночас вона зізналася, що його вибір був помилкою: «Я переконана, що шлюб зі скандальним блогером був помилкою».

Співачка визнала, що сама скоїла чимало помилок у стосунках, які також могли вплинути на розлучення. «Чи робила я якісь помилки? Звичайно! Це мій перший шлюб. Я там була дитина», – наголосила вона.

У своєму Instagram Трінчер розповіла про емоції, які переживала після розставання з Олександром. Вона пройшла всі стадії прийняття: від розчарування та депресії до гніву на себе та екс-чоловіка. Як зізналася співачка, тривалий час, попри кризу в стосунках, вона намагалася зберегти позитивний імідж, але насправді боролася з внутрішніми труднощами.

Анна підкреслила, що розлучення – це складний процес, але його можна пережити. Вона прийняла той факт, що їхні шляхи розійшлися, і наразі насолоджується трансформаціями, які відбуваються в її житті.

Нагадаємо, що Трінчер і Волошин перебували у стосунках три роки, а у 2022 році одружилися. Попри спроби зберегти шлюб, пара оголосила про розлучення. Олександр зізнався, що “перегорів” у стосунках і вирішив розійтися, щоб не завдавати шкоди Анні.

Закупівля декоративних дерев у Харкові стала предметом активного обговорення серед громадськості та експертів через значні кошти, спрямовані з міського бюджету. Комунальне підприємство «Харківзеленбуд» уклало договір на придбання чотирьох сосен загальною вартістю 3,8 мільйона гривень. Такий крок викликав подив, адже йдеться про період воєнного стану, коли більшість видатків місцевих бюджетів асоціюються з безпекою, відновленням інфраструктури та соціальною підтримкою населення.

Згідно з оприлюдненими умовами контракту, три дерева були придбані за ціною 973 тисячі гривень кожне, ще одна сосна коштувала 876,5 тисячі гривень. При цьому зазначені суми подані без урахування податку на додану вартість, що фактично збільшує загальну фінансову нагрузку. Окремо в документах фігурують витрати на супутні роботи — майже 1,5 мільйона гривень спрямували на благоустрій порівняно невеликої території, де планувалося висадження дерев.

Підрядником за договором від 26 серпня стало товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецов ландшафтна студія», яке за цим контрактом має отримати майже 10 мільйонів гривень за поставку рослин. Водночас участь у закупівлі брала інша компанія — ТОВ «Голландські троянди», яка подала значно дешевшу пропозицію. За її умовами аналогічні дерева коштували від 150 до 400 тисяч гривень із ПДВ. Проте замовник відхилив цю пропозицію та обрав дорожчого постачальника.

Додаткові питання виникли після порівняння закупівельних цін із відкритими комерційними прайсами самого постачальника. У відкритому каталозі «Кузнецов ландшафтної студії» найвища ціна на сосни становить близько 247 тисяч гривень, тоді як дерева з аналогічними характеристиками оцінюються у межах 140–248 тисяч гривень. Таким чином, місто заплатило за окремі дерева у кілька разів більше, ніж їхня заявлена роздрібна вартість.

Крім фінансового аспекту, сумніви викликає і відповідність дерев заявленому виду. Замість справжніх італійських сосен Пінія, які не пристосовані до клімату Харківської області, у місті фактично висадили звичайні або кримські сосни, яким за допомогою стрижки надали характерну «парасолькову» форму. Це означає, що надалі місто буде змушене регулярно фінансувати догляд за деревами, аби вони зберігали декоративний вигляд.

У результаті громада Харкова не лише переплатила мільйони гривень за озеленення, а й отримала імітацію елітного благоустрою, яка потребуватиме додаткових витрат у майбутньому. Закупівля вже привернула увагу громадськості та стала черговим прикладом сумнівного використання бюджетних коштів у комунальному секторі.