Смертельна ДТП на трасі М-07: загинув водій ВАЗу, троє пасажирів у лікарні

Колишня начальниця одного з відділів Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області опинилася під слідством через приховування значних активів і спробу незаконно залишити Україну. Про виявлені порушення повідомило Державне бюро розслідувань, оприлюднивши деталі справи, що привернула увагу суспільства.

Слідчі встановили, що під час повномасштабної війни посадовиця придбала нерухомість за кордоном — у Болгарії, на одному з популярних морських курортів. У 2024 році вона оформила на свою неповнолітню доньку апартаменти площею понад 100 квадратних метрів, вартість яких становила майже 4 мільйони гривень. Ця угода стала ключовою ланкою в подальших подіях, адже саме її жінка намагалася приховати під час подання декларації після звільнення з податкової служби.

Слідчі ДБР встановили, що одразу після звільнення ексчиновниця планувала виїхати з України. Працівники Бюро знали про її намір і запобігли втечі.

Жінці повідомили про підозру за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

Досудове розслідування триває. За інформацією ДБР, перевіряються дані щодо іншої нерухомості за кордоном, яка може бути оформлена на близьких родичів чиновниці та оцінюватися у мільйони гривень.

Голова фракції «Слуга народу» в Черкаській обласній раді Араік Мкртчян став фігурантом гучного обговорення після оприлюднення інформації про значне оновлення сімейного автопарку в період повномасштабної війни. Журналіст Василь Крутчак, аналізуючи дані з державних реєстрів та офіційних документів, повідомив, що родина депутата придбала відразу три дорогі позашляховики, оформивши їх на його доньку Анну Араіківну.

За наданою інформацією, перше авто — BMW X4 2022 року випуску — зареєстрували на ім’я доньки 20 червня 2023 року. Лише через півтора місяця, 2 серпня, у власність Анни Мкртчян перейшов уже інший автомобіль — BMW X5 2023 року, що належить до ще вищого цінового сегмента. Завершив низку придбань престижний MERCEDES-BENZ GLS 450 D 2024 року, який був оформлений на неї 18 числа відповідного місяця, завершивши формування нового сімейного автопарку.

Це не перший раз, коли статки Мкртчяна та майно його родини опиняються в центрі уваги антикорупційних органів і медіа. Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що депутат Черкаської міськради (де Мкртчян також був обранцем) не задекларував понад 9,7 млн грн заощаджень і занизив майже на 3,5 млн грн вартість елітного автомобіля BMW, оформленого на дружину. Про це йшлося, зокрема, в розслідуванні черкаського видання «18000», а згодом в офісі генерального прокурора повідомили йому про підозру у неправдивому декларуванні.

Сам Мкртчян тоді заявляв, що вартість автомобіля була вказана з огляду на особливості угоди купівлі-продажу, а різницю з ринковою ціною пояснював «домовленістю всередині сім’ї». Однак саме цей епізод зробив його «клієнтом» НАЗК і поставив під сумнів прозорість його декларацій.

Нинішня історія з трьома люксовими автівками, оформленими на доньку, лише посилює суспільні питання до походження статків політика. Вона особливо контрастує з реаліями повномасштабної війни, коли значна частина українців втрачає майно, бізнес і житло, а військові та волонтери збирають кошти на автомобілі для фронту буквально по гривні.

Журналісти й місцеві активісти звертають увагу й на політичний контекст. Араік Мкртчян вважається близьким до заступниці мера Черкас Анастасії Чубіної, а його вплив у місцевих радах виходить далеко за межі формального статусу голови фракції. У поєднанні з історією про незадекларовані мільйони та занизену вартість BMW, оформленого на дружину, нові дані про автівки доньки формують для нього стійкий імідж «багатого депутата», який активно переписує активи на членів родини.

Формально реєстрація майна на доньку не є прямим порушенням закону. Однак у контексті вже наявних претензій НАЗК та підозри в неправдивому декларуванні така поведінка сприймається як спроба розпорошити активи в родині й зменшити ризики додаткових запитань від контролюючих органів. Антикорупційні експерти наголошують: подібні кейси мають перевірятися не лише за лінією декларування, а й з погляду можливого незаконного збагачення та відповідності доходів рівню витрат.

Поки що сам Мкртчян публічно не коментував інформацію журналіста Крутчака про автівки доньки. Однак з огляду на резонанс, який спричинила історія з «дешевим BMW» дружини, нова хвиля запитань до його майна та стилю життя, ймовірно, лише посилить тиск на правоохоронні органи з вимогою надати публічну і вичерпну відповідь.

Верховний Суд України поставив остаточну крапку у гучній справі про захист честі, гідності та ділової репутації між киянином Василем Дідусом та помічником депутатки Київради Ксенією Семеновою — Дмитром Перовим. Суд зобов’язав Перова публічно спростувати недостовірну інформацію, яку він поширював на власній сторінці у Facebook, підтвердивши тим самим позицію позивача. Як повідомляє видання “Факти”, Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду та Київського апеляційного суду — без змін. Таким чином, висновки двох попередніх інстанцій набули остаточного та обов’язкового для виконання характеру.

Суть справи полягала у поширенні недостовірної інформації, яка могла завдати шкоди діловій репутації та суспільному іміджу Василя Дідуся. Під час розгляду суди ретельно вивчили всі надані докази, включно зі скрінами публікацій та свідченнями, і дійшли висновку, що поширена інформація є неправдивою. Останнє рішення Верховного Суду підтвердило, що громадяни мають право на захист своєї честі та ділової репутації, а відповідальність за поширення недостовірних даних у соціальних мережах є обов’язковою.

Предметом спору стали публікації Дмитра Перова, у яких він звинувачував Василя Дідуса у “побитті” та “незаконному будівництві” на вулиці Івана Франка, 26 у Києві. Суди трьох інстанцій встановили, що ці твердження не підтверджені достовірними доказами і були подані як факти, а не як оціночні судження.

У рішенні Верховного Суду, за повідомленням ЗМІ, вказано, що реконструкція за вказаною адресою здійснювалася на законних підставах: із дотриманням містобудівних умов, проектної документації та погодженнями з Департаментом охорони культурної спадщини. Отже, закиди про “самобуд” та порушення законодавства не відповідають дійсності.

Суд дійшов висновку, що поширені Перова висловлювання порушують особисті немайнові права позивача і “не можуть вважатися допустимим проявом свободи вираження поглядів” у межах чинного законодавства. Фактично йдеться про визнання цих заяв наклепницькими.

За даними журналістів, рішенням суду Дмитра Перова зобов’язано видалити відповідні публікації, розмістити спростування на власній сторінці у Facebook, а також сплатити Василю Дідусу 3 000 гривень моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

Служба безпеки України проводить розслідування стосовно організованої схеми легалізації незаконних доходів, що діяла через систему державних закупівель. За інформацією слідства, ключовим фігурантом є бізнесмен Олег Мітрохін, який налагодив контроль над низкою компаній. Серед них – ТОВ «НАШ ІМПОРТ», ТОВ «МІК», ТОВ «ЮГСТАЛЬ» та ТОВ «ПАКОПТТОР», через які здійснювалася фіктивна участь у тендерах та завищення вартості поставок.

За попередніми даними, підприємства, підконтрольні Мітрохіну, вигравали державні тендери завдяки підробленим документам та створенню штучної конкуренції. Частина коштів, отриманих від державних замовлень, поверталася у вигляді готівки або перераховувалася на рахунки підставних осіб, що дозволяло приховувати походження доходів. Слідчі СБУ наразі працюють над встановленням повного кола учасників схеми та сум, які могли бути легалізовані незаконним шляхом.

Механізм схеми полягав у формально прозорих, але контрольованих процедурах закупівель. Заздалегідь визначених переможців обирали, відхиляючи дешевші та економічно вигідні пропозиції. На підставі підроблених сертифікатів якості оформлювали акти приймання товарів неналежної якості, а вартість договорів систематично завищувалась.

Слідство також досліджує джерела походження коштів, коло підконтрольних компаній та роль довірених осіб Мітрохіна у реалізації схеми. Крім того, перевіряється причетність представників податкових, митних і банківських структур, а також посадовців Міністерства оборони, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.

Виявлені факти свідчать про системну організацію та масштабні втрати державних коштів, що підкреслює необхідність посилення контролю за держзакупівлями та прозорості процедур.