Сьогодні Введення в храм Пресвятої Богородиці: Історія, традиції та заборони

Нелегальний експорт зерна через фіктивні компанії є надзвичайно шкідливим для української економіки. Ця недобросовісна практика, яка залишається однією з головних загроз економічній стабільності країни, не лише спричинює втрати у бюджеті, але й викликає серйозні збої у функціонуванні аграрного сектору.

Шляхом створення фіктивних фірм, що зареєстровані на ім'я посередників, зловмисники укладають угоди з фермерами на закупівлю їхнього врожаю, а потім нелегально вивозять зерно за кордон. Цей обхідний механізм, незважаючи на заборони та контрольні заходи з боку влади, продовжує діяти, підточуючи основи національної економіки.

Негативні наслідки такої діяльності не обмежуються лише фінансовими втратами для державного бюджету. Вони також включають в себе втрати для місцевих громад, що розраховують на доходи від продажу зерна, а також збільшення тіньового сектору економіки, що підриває прозорість та ефективність господарювання.

Урядові органи повинні активізувати заходи для боротьби з цим явищем, зміцнюючи контроль за реєстрацією підприємств, посилюючи митний контроль та вдосконалюючи механізми виявлення та покарання порушників. Тільки таким чином можна запобігти подальшим втратам для економіки та зберегти стабільність у сільському господарстві та економіці загалом.

Заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький розповів про найпоширенішу схему “чорного” експорту зерна в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, для зниження нелегального експорту зерна в Офісі генерального прокурора діє міжвідомча група з протидії кримінальним порушенням на ринку зерна.

«Наша група працює на попередження, щоб нелегально зерно не виходило з країни. Ми контролюємо правоохоронні органи та координуємо їх для швидкого реагування, якщо зерно нелегально купується за готівку, не сплачуються податки і намагаються вивезти його за підробленими документами за заниженою вартістю», – заявив Вербицький.

Ситуація з неповерненням валютної виручки за експорт зерна в Україну покращується. За даними НБУ, у вересні 2023 року ця сума становила 8 мільярдів доларів, а станом на червень 2024 року вона знизилася до 3 мільярдів. Таким чином, надходження до бюджету за останній рік зросли на 1 мільярд доларів.

За даними The Economist, за останні два роки через угоди з зерном Україна недоотримала близько 3 мільярдів доларів надходжень. Порушення логістичних ланцюгів через російські обстріли створили для фермерів умови для “оптимізації” податків. Зменшення внутрішнього ринку через виїзд близько 6,5 мільйонів українців (15% довоєнного населення) та мобілізацію працівників сільського господарства також сприяють ухиленню від сплати податків. Наразі близько 40% урожаю зернових уникає оподаткування.

Для боротьби з “чорним зерном” Бюро економічної безпеки України (БЕБ) аналізує дані для пошуку підозрілих вантажів та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Уряд також послаблює валютний контроль, зокрема покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон. Податкові надходження вже почали зростати, але до повної перемоги над “чорним зерном” ще далеко.

Нагадаємо, для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур Міністерство аграрної політики працює над встановленням мінімальних експортних цін на агропродукцію. Крім того, розробляється система простежуваності продукції та прогнозованості врожаю.

Перша леді України Олена Зеленська в своєму інтерв’ю британському виданню The Times поділилася глибокими роздумами про важкі реалії життя українців в умовах війни. Вона звернула увагу на те, як значущі звичайні аспекти життя, які тривають попри все — навчання дітей, боротьба за їхнє безпечне майбутнє і незламне прагнення до нормальності. Важливою темою інтерв’ю стала і тема освіти. Олена Зеленська підкреслила, що діти продовжують навчатися навіть під час обстрілів, і їхнє право на освіту не можна позбавити, навіть коли ворог намагається знищити інфраструктуру країни.

На сторінці Instagram першої леді з’явились фото, зроблені під час цієї важливої бесіди, на яких відображено її звичайний день, наповнений відданістю і мужністю. Вона зауважила, що для іноземців, які відвідують Україну, контраст між щоденними обстрілами і звичним міським життям завжди стає шоком. Однак саме така є реальність українців — війна продовжується, але вони вірять у перемогу і намагаються жити звичним життям, незважаючи на всі труднощі.

«Контраст між обстрілами та життям великого міста завжди вражає іноземних журналістів. Але українське життя в умовах оборони країни має обидва ці боки, і лише той, хто розділив цей досвід з українцями, може хоч трохи зрозуміти, як це — після чергової російської атаки йти на роботу», — написала перша леді.

Журналістка The Times відвідала 5-й Саміт перших леді та джентльменів, який нещодавно відбувся у Києві. Попри загрозу обстрілів і повітряні тривоги, захід відвідали представники з багатьох країн. Олена Зеленська зазначила, що така підтримка є надзвичайно важливою. Під час інтерв’ю Зеленська розповіла, яким є сьогодні навчальний процес в українських школах. У деяких регіонах діти навчаються дистанційно, а в інших — у підземних укриттях. Особливу увагу вона приділила питанню незаконно вивезених Росією українських дітей, за повернення яких Україна продовжує активну боротьбу.

На інтерв’ю Олена Зеленська з’явилася у стриманому діловому образі. Вона була одягнена в чорний костюм, що складався зі штанів і жакета на запах, доповнений чорним поясом-шнурком. Образ завершували чорні туфлі, золота брошка у формі тризуба на лацкані та лаконічні сережки. Волосся було укладене з боковим проділом, а макіяж виконано в ніжних натуральних відтінках.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це заявила віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанишина. За її словами, Україну запросять до Альянсу тільки в кордонах 1991 року.

Чиновниця додала, що питання запрошення Києва до НАТО «взагалі не обговорюється ні (в контексті) просування на фронті, ні територій».

Стефанишина також каже, що членство України в НАТО можливе тільки після завершення війни, але зараз Київ домагається офіційного запрошення до Альянсу.

Про те, що Україну в разі заморожування війни по лінії фронту можуть прийняти в НАТО, раніше писали західні видання. Зеленський учора підтвердив, що таку схему пропонують деякі чиновники країн Альянсу, але Київ із нею не згоден.