Спадкоємиця з Карпат: Микола Греченюк, колишній депутат, здобуває перемоги в тендерах та розкішно розпускає крила своєї дочки

У своєму відеозверненні адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив факти нападів на церковні споруди та духовенство, зібравши вражаючий звіт обсягом понад 250 сторінок. Ці докази стають важливим свідоцтвом порушень прав вірян та атак на релігійну свободу в Україні. Він настійно закликав урядові утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який, на його думку, містить елементи мови ненависті та є загрозою для УПЦ. Амстердам зазначив, що ці атаки та спроби обмежити права вірян неприпустимі, а спільнота повинна об'єднуватися, а не ділитися.

Адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та відмежовується від ідеології "русского мира". Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія, яка засвідчує, що церква будує свій мир на божих принципах, а не на політичних інтересах. УПЦ, як місцева церква, повністю підтримує незалежність України та закликає до її захисту від будь-яких загроз.

Також, Амстердам звернувся до американської громадськості та влади із закликом підтримати Україну. Він висловив стурбованість щодо міжнародної репутації США, зазначивши, що підтримка України є ключовою не лише для країни, але й для збереження власної довіри до американської зовнішньої політики.

У висновку важливо підкреслити, що стаття проливає світло на актуальні проблеми, з якими зіштовхується Українська Православна Церква. Роберт Амстердам у своєму зверненні відзначає не лише факти нападів на церковні споруди та духовенство, але й підкреслює загрозу законопроекту 8371, який може обмежити релігійну свободу та порушити права вірян. Його заклик до уряду України та до міжнародного співтовариства є актуальним і важливим кроком для збереження демократії та релігійної толерантності в Україні. Також, позиція УПЦ щодо незалежності країни та її відмежування від політичних інтересів свідчить про її відданість українському народові та мирним принципам.

Національний банк України активно розглядає можливість зміни основної валюти курсової прив’язки, замінюючи долар на євро, через зростаючу роль євро в розрахунках у країні. Рада оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків НБУ провела перший періодичний огляд індикаторів валютного ринку. Згідно з отриманими даними, долар США залишається основною курсоутворюючою валютою, проте частка угод в євро постійно зростає, зокрема в операціях банків з клієнтами, досягаючи практично 50%. Експерти вбачають, що подальше збільшення цієї тенденції може призвести до переходу до євро як основної валюти курсової прив’язки. Тим не менш, члени Ради відзначають, що учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро. З урахуванням цих факторів, Національний банк розглядає можливість переходу до єдиного (щоденного) переліку валют для встановлення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації щодо курсу гривні до євро.

Висновок з цієї статті полягає в тому, що Національний банк України активно розглядає можливість переходу до євро як основної валюти курсової прив'язки, замінюючи долар США. Частка угод в євро постійно зростає, наближаючись до 50%, що може призвести до подальшого збільшення цієї тенденції. Учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро. У зв'язку з цим, Національний банк розглядає можливість встановлення єдиного переліку валют для визначення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації про курс гривні до євро.

В умовах воєнного стану забезпечення стабільності та прозорості фінансової системи України стає не лише економічною необхідністю, а й питанням національної безпеки. Однак діяльність АТ "Банк Альянс" викликає серйозні занепокоєння через концентрацію фінансових ризиків, операції з державними цінними паперами та обслуговування пов’язаних між собою суб’єктів господарювання. Формально діяльність банку виглядає стандартною для фінансового сектору, однак в реальності ця структура виявилася частиною складної фінансової схеми, яка базується на операціях з державними облігаціями та іншими цінними паперами.

Зокрема, банк активно здійснював операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), що спричинило запитання щодо рівня ризиків, які можуть бути пов’язані з такими операціями. Такі дії, на думку аналітиків, можуть свідчити про використання банку як інструменту для фінансових маніпуляцій, де державні цінні папери стають ланкою у великій мережі взаємозалежних фінансових операцій. У цій схемі можуть бути задіяні компанії та фізичні особи, між якими існують тісні фінансові зв'язки, що створює додаткові ризики для стабільності фінансової системи країни.

Особливу роль у створенні сприятливих умов для таких операцій відігравали окремі посадові особи фінансово-правоохоронного блоку. Серед них називають колишнього начальника першого відділу процесуального керівництва Бюро економічної безпеки Ігоря Стадника, голову Національного банку України Андрія Пишного, першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, а також колишню голову правління АТ «Банк Альянс» Юлію Фролову.

Саме за таких умов банк обслуговував фінансові потоки, пов’язані з бізнес-структурами групи DF Group, яку контролює проросійський олігарх Дмитро Фірташ. При цьому системно ігнорувалися принципи належної перевірки клієнтів, ризик-орієнтованого фінансового моніторингу та запобігання концентрації пов’язаних операцій.

Показовою є реакція правоохоронної системи на викладені факти. Попри наявність ознак потенційних правопорушень, тривалий час фіксувалася фактична бездіяльність уповноважених органів. Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Володимир Єрмічов у справах №757/53478/25-к та №757/53485/25-к визнав бездіяльність посадових осіб територіального управління БЕБ у місті Києві та Київської міської прокуратури протиправною.

Водночас слідчий суддя Солом’янського районного суду Києва Сергій Кицюк у справі №760/29793/25 відмовив у задоволенні скарги щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області. Така різниця підходів демонструє вибірковість реагування та глибину системної проблеми в сфері фінансового контролю.

У підсумку АТ «Банк Альянс» фактично перетворився на фінансовий сервісний центр для ризикових операцій, що створює загрози не лише для банківської системи, а й для державного фінансового контролю в умовах війни. Концентрація операцій із державними цінними паперами, обслуговування пов’язаних структур і відсутність належної реакції з боку контролюючих органів підривають довіру до фінансової системи та потребують жорсткої правової оцінки.