Співачка KOLA вперше розповіла про чоловіка-медика

Проблеми українського агросектору: від грошей до мобілізації

Складнощі з фінансуванням, пальним та мобілізацією посилюють негативний вплив на український аграрний сектор. За даними заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, фермерам України не вистачає обігових коштів для посівної, а також працівників через масову мобілізацію.

Нинішні ціни на сільгосппродукцію змушують фермерів розглядати зменшення посіву культур, як от кукурудзи та соняшнику. Проте, зростає інтерес до олійних культур, таких як соя та ярий ріпак, через їх високу маржинальність.

Уряд також передбачає зниження врожайності на 4-5% у 2024 році, що призведе до зростання вартості елеваторних послуг через підвищення цін на електроенергію. Очікується також підвищення орендної плати за землю на 5% до $125 за 1 гектар у зв'язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб.

У висновках можна зазначити, що український агросектор стикається зі складними викликами, такими як нестача фінансів для посівної та працівників через масову мобілізацію. Ці проблеми можуть призвести до зменшення посівів культур, таких як кукурудза та соняшник, але зростає інтерес до олійних культур через їх високу маржинальність. Прогнозується також зниження врожайності і збільшення вартості елеваторних послуг та орендної плати за землю. Уряду слід удосконалити політику та надати підтримку фермерам, щоб забезпечити стабільність та розвиток українського аграрного сектору.

Переговори велися з кількома великими інвестиційними фондами та фінансовими установами. В результаті було досягнуто компромісу, який передбачає певні поступки з боку кредиторів щодо умов обслуговування українського боргу.

Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

«У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд», – повідомляє Berliner Zeitung.

Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».