Співачка Slavia чекає на дитину після розлучення з Дзідзьо

Надішліть повний фрагмент, будь ласка — щойно його отримаю, одразу підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без заборонених вами фраз.

Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Основною причиною перегляду МРЦ є суттєве зростання вартості основних компонентів виробництва, таких як газ, дизельне пальне та електроенергія. За останні роки ціни на ці ресурси значно зросли: газ подорожчав з 1,3 грн за кубометр до 7,96 грн, дизельне пальне – з 28 грн до 53 грн за літр, а електроенергія для населення зросла з 1,68 грн до 4,32 грн за кВт/год.

Підвищення МРЦ є важливим для підтримки стабільності виноробної галузі України, яка стикається з численними викликами. За останні 30 років площа виноградників в країні скоротилася з 175,5 тисяч гектарів до 40 тисяч гектарів. У 2023 році тільки в Одеській області площа виноградників зменшилася на 2800 гектарів порівняно з попереднім роком.

Ініціативу підтримують аграрний та податковий комітети Верховної Ради, а також експерти галузі. Громадська спілка “УКРСАДВИНПРОМ”, яка об’єднує 85% виноробної галузі, регулярно звертається до Мінекономіки з пропозиціями щодо перегляду мінімальних цін на алкогольні напої, обґрунтовуючи необхідність цього кроку інфляційним тиском і зростанням виробничих витрат.

Володимир Печко, голова “Укрсадвинпрому”, наголосив, що перегляд мінімальної ціни допоможе підтримати виноградарів, дозволивши їм продавати виноград за вигіднішими цінами. Це, в свою чергу, зупинить масове викорчовування виноградників. Додаткові надходження до Державного бюджету від цього кроку можуть скласти близько півтора мільярда гривень.

Командування Сухопутних військ Збройних сил України оприлюднило офіційні дані щодо військової служби українського співака Віталія Козловського. Відповідно до наказу начальника Генерального штабу від 23 травня 2024 року, артист був зарахований до резерву як солдат 3-го запасного взводу 90-ї запасної роти військової частини А4718.

До свого підрозділу він прибув із Національного президентського оркестру та вже 17 червня приступив до виконання службових обов’язків. Завданням Козловського було проходження навчальних зборів, які готують військовослужбовців до можливої мобілізації у разі загострення бойових дій. Це стандартна процедура для резервістів, що передбачає відпрацювання навичок, необхідних для виконання завдань у складі бойових підрозділів.

За інформацією Сухопутних військ, Козловський також проводив концерти у військових підрозділах для підтримки морально-психологічного стану особового складу. Водночас підрозділ уточнив, що він не брав участі у бойових чи оборонних діях. 28 червня 2024 року співак був звільнений зі служби наказом командира через сімейні обставини — догляд за дружиною або чоловіком з інвалідністю I чи II групи. Згідно з документом, Козловський здав посаду та припинив військову службу.

Раніше в інтерв’ю журналістці Марічці Падалко Козловський заявив, що займається патронатною службою з побратимами. Проте в Сухопутних військах спростували цю інформацію, зазначивши, що артист не був направлений на таку службу офіційно. У відповідь команда Козловського повідомила, що він дійсно залучений до патронатної діяльності, однак — не як військовослужбовець, а як представник благодійного фонду «Патронатна служба “Промінь допомоги”» 22 ОМБр.