Справу про незаконне використання лісових земель в Закарпатті передали до суду

Нове дослідження, проведене вченими з Північно-Західного університету, виявило важливий зв’язок між фінансовою стабільністю та тривалістю життя. За результатами цього багаторічного аналізу, вчені встановили, що люди, які змогли накопичити значний капітал до середнього віку, мають набагато нижчий ризик передчасної смерті. Вивчення цього феномену стало можливим завдяки широкому дослідженню, яке охопило понад 5,4 тисячі дорослих осіб з середнім віком 46,7 років та 2,4 тисячі їхніх родичів, серед яких були й близнюки.

Протягом 24 років фахівці систематично відстежували рівень смертності серед учасників дослідження, порівнюючи його з фінансовими активами та заощадженнями учасників. Виявилося, що ті, хто мав більше заощаджень і фінансових резервів, демонстрували набагато вищий рівень здоров’я і менший ризик хвороб, що можуть призвести до скорочення тривалості життя. Під час аналізу вчені також враховували різноманітні соціальні та економічні чинники, такі як рівень освіти, професійний статус, доступ до медичних послуг та інші аспекти життєвого стилю.

Особливо цікаво, що схожі результати спостерігали навіть між братами та сестрами. Це означає, що зв’язок між багатством і довголіттям не можна пояснити лише спадковістю або родинним середовищем. Фінансове благополуччя здатне впливати на здоров’я через доступ до якісної медицини, здорового харчування та можливостей для фізичної активності.

Науковці наголошують: фінансова стабільність — це не тільки про комфорт, а й про шанси на довше життя. Саме вона може стати ключем до впровадження соціальних змін, спрямованих на підтримку людей із нижчими доходами.

Результати цього дослідження можуть стати поштовхом для нових реформ у галузі соціальної політики, адже усвідомлення ролі грошей у здоров’ї може вплинути на державний підхід до підтримки громадян. Зрештою, прагнення до фінансового добробуту — це не лише про матеріальні вигоди, а й про збереження здоров’я та життєвих сил.

Українська тенісистка Марта Костюк вразила усіх своєю неймовірною грою у чвертьфіналі турніру в Штутгарті, перемігши американку Корі Діонн Гофф, яка займає третє місце у світовому рейтингу, у напруженій трьохсетовій боротьбі з рахунком 3:6, 6:4, 7:6 (8:6). Костюк зізналася, що цей вражаючий результат був наслідком великої вольової сили та нескінченної праці. Вона відзначила, що успіх полягає не в радикальних змінах, а в увазі до дрібниць, які разом формують повноцінний образ. Тренерський штаб отримав визнання за підтримку та підготовку до цього матчу.

Перед півфінальним протистоянням з Маркетою Вондроушовою Костюк зосереджена на відновленні сил як фізично, так і психологічно. Цей тиждень був важким, з грою кожен день і пізніми закінченнями матчів. З кожним наступним днем час на відновлення стає коротшим, але Марта обіцяє зробити все можливе, щоб продовжити свою успішну серію. Турнір в Штутгарті, який триває до 21 квітня, має призовий фонд у розмірі 922,5 тисяч доларів.

Українська тенісистка Марта Костюк продемонструвала вражаючу вольову силу та наполегливість, здобувши перемогу у чвертьфіналі турніру в Штутгарті. Її успіх був результатом не лише таланту, але й надзвичайної працездатності та відданості спорту. Костюк зазначила, що ключ до успіху полягає уважності до деталей та невтомній праці. Завдяки підтримці свого тренерського штабу вона змогла подолати складнощі та досягти півфіналу турніру. І хоча перед нею стоять нові випробування, Марта визначила свою мету – продовжувати боротьбу і віддавати все на корті. Її успіхи в Штутгарті свідчать про високий рівень українського тенісу та впевнено вказують на її потенціал для подальших досягнень на міжнародній арені.

4 липня 2024 року стало відомо про резонансне розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо можливих корупційних схем у Державній митній службі. Ця новина викликала значний суспільний резонанс та привернула увагу до питань доброчесності у державних органах.

Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.

За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.

Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.

Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.

Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.

Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.