США продовжує таємно допомагати Україні високотехнологічним озброєнням

Здоров'я серця не можна оцінювати лише за віковими критеріями, адже серцево-судинні захворювання можуть виникати навіть у молодих людей, у яких немає очевидних факторів ризику. Один із найважливіших параметрів, на який варто звертати увагу, — це частота серцевих скорочень (ЧСС). Цей показник може стати своєрідним «попереджувальним сигналом» про можливі проблеми із серцем ще до того, як інші симптоми стають очевидними.

Для того, щоб правильно оцінити ЧСС, вимірювання повинно проводитися в стані спокою, без фізичних навантажень та емоційного стресу, адже в такому випадку можна отримати найбільш точний результат. Нормальна частота серцевих скорочень у здорової людини коливається від 60 до 100 ударів на хвилину. Показники, що виходять за ці межі, можуть свідчити про порушення в роботі серцево-судинної системи, тому важливо уважно ставитися до таких змін і своєчасно звертатися до лікаря для додаткових обстежень.

Кардіолог Юрій Конєв зазначає: якщо пульс перевищує 150 ударів або взагалі не визначається — необхідно негайно викликати швидку допомогу. Це потенційно небезпечний стан, який може свідчити про небезпечну аритмію чи інші критичні порушення.

Особливу увагу слід звертати на стабільно високий пульс у спокої. Якщо протягом години ЧСС залишається понад 90 ударів, це може бути ознакою тахікардії. У молодих людей такий стан іноді пов’язаний із роботою нервової системи, але у старших — це тривожний знак можливих серцевих змін.

«Не варто самостійно лікувати серце чи приймати препарати без консультації лікаря. Якщо пульс не заспокоюється, це привід для обстеження», — наголошує Конєв.

Для підтримки здорового серця кардіолог радить більше рухатися — щонайменше 10 тисяч кроків на день, менше користуватися автомобілем, а також займатися плаванням, яке м’яко тренує серцево-судинну систему та підвищує витривалість.

Регулярний контроль показників — артеріального тиску, індексу маси тіла, ліпідів, рівня глюкози та глікованого гемоглобіну — допоможе виявити проблеми вчасно та уникнути серйозних ускладнень.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З них:

– 1,2 млн уже мобілізовані або пішли на фронт добровольцями;

– 2,9 млн проживають на окупованих територіях;

– 1,3 млн виїхали за кордон;

– 600 тисяч заброньовано (невідомо, втім, звідки ця цифра, оскільки раніше були відомості, що в Україні заброньовано від одного до півтора мільйона осіб. Але скільки їх залишилося після нещодавнього аудиту Кабміну, поки неясно. ЗМІ повідомляли про десятки тисяч тих, хто втратив бронь, але офіційно це не підтверджувалося);

– 1,5 млн непридатні до військової служби.

Решту 3,7 млн становлять чоловіки, яких можна мобілізувати. При цьому 900 тисяч із них не зареєстровані в жодних реєстрах.