У Києві заступнику генерального директора комунального підприємства «Інформатика» повідомили про підозру у службовій недбалості, що призвела до збитків бюджету столиці на понад 2,1 мільйона гривень. Про це інформує поліція Києва. За даними слідства, під час проведення закупівлі обладнання для розвитку системи відеоспостереження міста посадовець не перевірив ринкову вартість техніки та не здійснив належного аналізу пропозицій. […]Сполучені Штати Америки та Іран обговорюють можливу угоду, яка може включати звільнення близько 20 мільярдів доларів іранських заморожених активів в обмін на обмеження запасів збагаченого урану. Про це вказує інформація, отримана від американських посадовців та джерел, обізнаних із ходом переговорів, опублікована на Axios.
Згідно з цією інформацією, сторони розглядають тристоронній рамковий план, який має стати основою для зменшення напруженості між Вашингтоном і Тегераном. Незважаючи на деякі позитивні зрушення, існують суттєві розбіжності, зокрема стосовно того, як поводитися з накопиченими ядерними матеріалами Ірану, в яких обсягах можуть бути розморожені активи, а також тривалості обмежень на збагачення урану.
Ключовим питанням є понад 2000 кілограмів збагаченого урану, що зберігається на іранських підземних об'єктах. За даними США, близько 450 кілограмів мають рівень збагачення близько 60%, що викликає серйозну тривогу у Вашингтоні та його союзників. Адміністрація Дональда Трампа наполягає на передачі найбільш чутливих ядерних матеріалів під міжнародний контроль, у той час як Іран виступає проти вивезення і пропонує альтернативу — розбавлення урану під наглядом міжнародних інспекторів.
Обговорюється також компроміс, за яким частина матеріалів може бути передана третій країні, а частина знизиться до меншого рівня збагачення без вивезення з Ірану.
Що стосується фінансових активів, початково США запропонували розблокування 6 мільярдів доларів для гуманітарних цілей, проте Іран вимагав значно більшу суму — до 27 мільярдів доларів. В результаті сторони працюють над компромісом на рівні приблизно 20 мільярдів доларів, при цьому американські посадовці підкреслюють, що умови використання цих коштів можуть бути жорсткими, щоб уникнути їх спрямування на військові цілі.
Один із представників США сказав, що концепція "обміну грошей на уран" є лише одним із варіантів, а не остаточним рішенням. Переговори відбуваються в багатосторонньому форматі, з посередництвом Пакистану та підтримкою Єгипту і Туреччини, з наступними раундами, які можуть відбутися в Ісламабаді.
Крім того, плануються додаткові дипломатичні зустрічі за участі Саудівської Аравії. Ще одним важливим пунктом є тривалість мораторію на збагачення урану: США пропонують 20 років, в той час як Іран наполягає на 5 роках. Також обговорюється формат "добровільного мораторію", щоб стабілізувати ситуацію, де США хочуть, щоб іранська ядерна програма була мирною, а Тегеран прагне зберегти певні технології.
Серед інших аспектів потенційної угоди — використання іранських ядерних реакторів для виробництва медичних ізотопів, з вимогою США, щоб усі ядерні об'єкти були на поверхні, тоді як підземні комплекси повинні поступово закриватися.
Поряд з цим, питання регіональної безпеки, зокрема статус Ормузької протоки, поки що залишається неузгодженим. Не визначено, чи охоплюватиме угода також іранську програму балістичних ракет і підтримку регіональних союзників.
У Білому домі зазначили, що переговори були "продуктивними", але не розкрили конкретні деталі. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем повідомив, що Трамп спілкувався з іранською стороною, і переговори виявилися напруженими. Сам Трамп заявив, що Іран нібито погодився не створювати ядерну зброю та передати США свої запаси збагаченого урану, додавши, що угода може бути близька, але у разі невдачі можливі бойові дії.
На тлі цих переговорів Іран оголосив про відкриття Ормузької протоки для торгових суден на період перемир'я, в той час як США продовжують тиснути на іранські портові об'єкти до укладення угоди. Таким чином, діалог між Вашингтоном і Тегераном залишаєтьcя складним і багатогранним процесом, в якому переплітаються питання ядерної безпеки, фінансові санкції, регіональна стабільність та глобальна енергетична безпека. Результати цих переговорів можуть суттєво вплинути не лише на ситуацію на Близькому Сході, але й на світові ринки та міжнародну політичну архітектуру.
