Середа, 3 Червня, 2026

США та Іран ведуть переговори про угоду, що може передбачати розмороження активів Тегерана

Важливі новини

Кличко оприлюднив свої доходи за 2025 рік, що перевищують 16 мільйонів гривень

Мер столиці України Віталій Кличко вніс до своєї електронної...

Дар’я Мошинська та Анастасія Шмоніна відмовилися від фото з росіянками в Єгипті

Українські спортсменки послідовно демонструють свою громадянську позицію навіть на спортивних аренах. Під час церемонії нагородження на Кубку світу з артистичного плавання у Сома-Бей (Єгипет) срібні призерки Дар’я Мошинська та Анастасія Шмоніна відмовилися від рукостискання з росіянками та залишили подіум перед протокольною фотозйомкою. Це вже другий такий випадок за участі українських плавчинь на цих змаганнях. Раніше […]

УДО закуповує три спеціалізовані автомобілі на майже 9 млн грн

Управління державної охорони України 27 листопада уклало угоду з ТОВ «Гранд Мотор» на постачання трьох легкових автомобілів спеціалізованого призначення загальною вартістю 8,82 млн грн, що відображено у системі «Прозорро». Нові машини СКСTPR-ПС будуть створені на базі Toyota Land Cruiser Prado 2,8 L 8AT 2025 року випуску у комплектації Elegance. Вартість одного автомобіля становить 2,94 млн грн, що включає як базове оснащення, так і спеціалізоване обладнання для виконання службових завдань.

Гарантійний термін на автомобілі складає три роки або 100 тис. км пробігу, тоді як на додаткове та спеціалізоване обладнання гарантія передбачена на півтора року. Машини будуть обладнані комплексом систем безпеки та комунікацій, необхідних для виконання охоронних функцій, включно з сигналізаціями, захисними елементами та спеціальними засобами зв’язку. Така модернізація автопарку УДО спрямована на підвищення мобільності та безпеки персоналу під час виконання службових обов’язків.

Повнопривідні авто оснащені дизельним двигуном 2,8 л потужністю 205 к.с., восьмиступеневою автоматичною коробкою передач, фронтальними та боковими подушками безпеки, колінною подушкою водія, задніми та передніми шторками безпеки, камерою заднього ходу, клімат-контролем та круїз-контролем.

Додатково автомобілі отримають захисну плівку, зимову гуму, захист двигуна і трансмісії, килимки та башмаки. Спеціалізоване обладнання включає сигнально-гучномовний пристрій, проблискові маяки, радіопідготовку та захисну сітку радіатора.

Замовлення було здійснене без конкуренції, оскільки «Гранд Мотор» став єдиним учасником відкритих торгів. Фірма належить Тетяні Дерешук та Марії Гвоздьовій, колишній міській голові Красилова на Хмельниччині. Заснована компанія була у 2006 році екснардепом від «Блоку Петра Порошенка» Михайлом Гвоздьовим, директором є Сергій Боднарчук.

Закупівля автомобілів викликала увагу через високі ціни та відсутність конкуренції на тендері, а також через спеціалізоване обладнання, що включає сигналізаційні та захисні системи.

РФ вдарила по житловому кварталу Запоріжжя: кількість поранених зросла до п’яти

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Попередньо відомо, що внаслідок атаки поранення отримали шість осіб. Про це повідомив очільник Запорізької ОВА Іван Федоров.

Крім того, вибухова хвиля завдала значних пошкоджень будинкам, розташованим поблизу місця влучання. Зокрема, у будинках вибиті вікна, пошкоджено фасади та дахи.

“Росія завдала удару по житловому кварталу Запоріжжя. Попередньо, одна людина поранена. Вибуховою хвилею пошкоджено будинки поряд”, – йдеться в повідомленні.

Станом на 10:30, кількість постраждалих зросла до шести. Чоловік 49 років і 48-річна жінка у важкому стані. Ще троє людей мають поранення середньої важкості. Медики надають їм всю необхідну допомогу.

Секретар Запорізької міської ради та виконуюча обов’язки міського голови Регіна Харченко показала фото пошкоджень одного з багатоквартирних будинків у Запоріжжі.

Як працює сірий імпорт електроніки в Україні

Попри гучні заяви голови парламентського комітету з питань фінансів Данила Гетманцева про боротьбу з “сірим” ринком електроніки, масштабні схеми ухилення від податків в Україні продовжують працювати безперебійно. І поки бюджет втрачає десятки мільярдів гривень щороку, мережі магазинів, такі як Ябко, Avic та iPeople, відкривають нові точки продажу і спокійно розширюються. Ключова частина схеми — фіктивні […]

Сполучені Штати Америки та Іран обговорюють можливу угоду, яка може включати звільнення близько 20 мільярдів доларів іранських заморожених активів в обмін на обмеження запасів збагаченого урану. Про це вказує інформація, отримана від американських посадовців та джерел, обізнаних із ходом переговорів, опублікована на Axios.

Згідно з цією інформацією, сторони розглядають тристоронній рамковий план, який має стати основою для зменшення напруженості між Вашингтоном і Тегераном. Незважаючи на деякі позитивні зрушення, існують суттєві розбіжності, зокрема стосовно того, як поводитися з накопиченими ядерними матеріалами Ірану, в яких обсягах можуть бути розморожені активи, а також тривалості обмежень на збагачення урану.

Ключовим питанням є понад 2000 кілограмів збагаченого урану, що зберігається на іранських підземних об'єктах. За даними США, близько 450 кілограмів мають рівень збагачення близько 60%, що викликає серйозну тривогу у Вашингтоні та його союзників. Адміністрація Дональда Трампа наполягає на передачі найбільш чутливих ядерних матеріалів під міжнародний контроль, у той час як Іран виступає проти вивезення і пропонує альтернативу — розбавлення урану під наглядом міжнародних інспекторів.

Обговорюється також компроміс, за яким частина матеріалів може бути передана третій країні, а частина знизиться до меншого рівня збагачення без вивезення з Ірану.

Що стосується фінансових активів, початково США запропонували розблокування 6 мільярдів доларів для гуманітарних цілей, проте Іран вимагав значно більшу суму — до 27 мільярдів доларів. В результаті сторони працюють над компромісом на рівні приблизно 20 мільярдів доларів, при цьому американські посадовці підкреслюють, що умови використання цих коштів можуть бути жорсткими, щоб уникнути їх спрямування на військові цілі.

Один із представників США сказав, що концепція "обміну грошей на уран" є лише одним із варіантів, а не остаточним рішенням. Переговори відбуваються в багатосторонньому форматі, з посередництвом Пакистану та підтримкою Єгипту і Туреччини, з наступними раундами, які можуть відбутися в Ісламабаді.

Крім того, плануються додаткові дипломатичні зустрічі за участі Саудівської Аравії. Ще одним важливим пунктом є тривалість мораторію на збагачення урану: США пропонують 20 років, в той час як Іран наполягає на 5 роках. Також обговорюється формат "добровільного мораторію", щоб стабілізувати ситуацію, де США хочуть, щоб іранська ядерна програма була мирною, а Тегеран прагне зберегти певні технології.

Серед інших аспектів потенційної угоди — використання іранських ядерних реакторів для виробництва медичних ізотопів, з вимогою США, щоб усі ядерні об'єкти були на поверхні, тоді як підземні комплекси повинні поступово закриватися.

Поряд з цим, питання регіональної безпеки, зокрема статус Ормузької протоки, поки що залишається неузгодженим. Не визначено, чи охоплюватиме угода також іранську програму балістичних ракет і підтримку регіональних союзників.

У Білому домі зазначили, що переговори були "продуктивними", але не розкрили конкретні деталі. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем повідомив, що Трамп спілкувався з іранською стороною, і переговори виявилися напруженими. Сам Трамп заявив, що Іран нібито погодився не створювати ядерну зброю та передати США свої запаси збагаченого урану, додавши, що угода може бути близька, але у разі невдачі можливі бойові дії.

На тлі цих переговорів Іран оголосив про відкриття Ормузької протоки для торгових суден на період перемир'я, в той час як США продовжують тиснути на іранські портові об'єкти до укладення угоди. Таким чином, діалог між Вашингтоном і Тегераном залишаєтьcя складним і багатогранним процесом, в якому переплітаються питання ядерної безпеки, фінансові санкції, регіональна стабільність та глобальна енергетична безпека. Результати цих переговорів можуть суттєво вплинути не лише на ситуацію на Близькому Сході, але й на світові ринки та міжнародну політичну архітектуру.

Останні новини