Субота, 13 Червня, 2026

Закриті закупівлі в енергетичному секторі України: за лаштунками мільярдних контрактів

Важливі новини

Сергій Вязмікін: Воїн з Батальйону Монако

Лютий 2023 року залишив глибокий слід в історії боротьби з корупцією в Україні. Державне бюро розслідувань розкрило багатомільйонні угоди голови Податкової служби Києва, Оксани Датій. У цьому складному коктейлі корупційних схем виявилися й імена, які довгий час лишалися відомими лише зарядженим особам розслідування – Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович. Їхні імена стали синонімом загадковості в контексті розслідувань "Батальйону Монако", що ставали все більш відомими в світлі подій.

Не випадково Сергія Вязмікіна та Ігора Абрамовича помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти встановили, що колишній заступник начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та екс-депутат від ОПЗЖ – це давні друзі. Цей факт не міг не привернути увагу правоохоронних органів, і ГБР розпочало розслідування щодо законності перетину кордону учасників "батальйону Монако". Проте пройшло вже рік, і не було жодних новин з цього питання.

Одним із запитань, яким цікавилася громадськість, було, як Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович могли дозволити собі відпочинок у Монако. Відповідь на це питання стала зрозумілою після затримання та обшуку в Оксани Датій. За даними, у неї були знайдені записки, в яких вона виражала бажання отримати мільйони доларів, шуби та розкішні подорожі. Як тоді виявилося, за цими схемами стояли Вязьмікін, Купранець та Абрамович. Вони організовували масштабні схеми блокування податкових накладних і вимагали величезні суми за їх розблокування.

Поглянемо трохи на минуле Вязьмікіна та Купранця. Купранець, як відомий «борець» з економічною злочинністю, розпочав свою кар'єру ще за часів Януковича, ведучи темні справи з сутенерами і повіями. Пізніше він перейшов до контролю над контрабандою алкоголю та тютюну через Одеську митницю, де освоїв схеми відкатів, відкриваючи кримінальні справи та закриваючи їх після отримання хабарів. У підприємницьких колах він відомий як «рєшал», до кого можна звернутися за вирішенням проблем у бізнесі. З часом Купранець зробив кар'єру до посади заступника екс-міністра Авакова.

Сергій Вязмікін був довіреною особою Купранця. Він займався "боротьбою" з валютними мінялами, а пізніше відомий був у гральному бізнесі, працюючи на посаді в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції у 2016 році. Під керівництвом Авакова він займав посаду начальника департаменту стратегічних розслідувань при МВС, маючи великі можливості в "розслідуванні" інших осіб за відповідну винагороду.

За даними ЗМІ, під час своєї роботи в МВС, Купранець був настільки близький з Сергієм Вязмікіним, що той став для нього начальником. Разом працюючи у відомому серед колег "Департаменті кошмару бізнесу", вони встигли налагодити непогану базу підприємств, з яких продовжують отримувати свої "вигоди". З 2019 року до їхнього угруповання приєднався ще один особливий член – колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він раніше займав посаду у Податковому комітеті Верховної Ради, куди його запросив голова комітету та близький товариш Данило Гетьманцев. Після скандалу з Батальйоном Монако, Абрамович став вигороджувати героя статті. У той час, коли Вязмікін з Абрамовичем насолоджувалися відпочинком на Лазурному узбережжі, слідчі з Нацполіції – Руслан Марчук та Євген Коваль, які були виключені з МВС після відставки Авакова, вирішували питання щодо збору коштів із виробників.

Не дивлячись на відкритість деяких фактів, їхня бізнес-імперія залишається ретельно замаскованою від зайвих очей. Вязмікін, Купранець та їхні партнери використовують різноманітні юридичні хитрощі, у тому числі оформлення компаній на родичів, щоб приховати свої фінансові операції.

Сергій Анатолійович Вязьмікін зазначений як керівник АТ "Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд Фарт капітал". Наразі бенефіціаром цього фонду є Сетак Марія Олександрівна, теща Сергія Вязьмікіна. Михайло Григорович Купранець – батько Ігоря Купранця, але його причетність до фонду також викликає питання.

Слідчі мають вивчити цю складну мережу корупції, яка проникає різні сфери влади та бізнесу. Однак це може бути важким завданням, особливо коли мова йде про особистості з високими зв'язками та впливом. Тимчасова слідча комісія з корупції у ДПС розглядала це питання на засіданні, де журналіст Юрій Бутусов детально пояснив, які незаконні схеми використовують податківці для своєї вигоди.

Згідно з висловлюванням Бутусова, блокування податкових накладних стало основним інструментом, який дозволяє податківцям отримувати незаконні вигоди. Ця практика призводить до того, що робота багатьох підприємств ускладнюється, а розблокувати їх можливо лише через сплату хабара. Цікаво зауважити, що більше половини всіх зареєстрованих компаній, які піддаються перевірці, стикаються з такою проблемою.

Ще однією темою, яка викликала обурення, була діяльність департаменту акцизів, який, на думку Бутусова, працював на користь корупційних схем. У цьому контексті імена Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця набули особливого звучання.

Тим часом, поки українці спільними зусиллями готуються до перемоги над російською агресією, Вязмікін посилює свої "позиції" на Лазурному узбережжі Франції. Походжений із Нової Каховки, він займається збором хабарів від підприємств, що оподатковуються акцизами в Україні.

Під час ранкових пробіжок Ніццою разом зі своїм партнером, харківським бізнесменом Ігорем Абрамовичем, вони обговорюють нові методи отримання "доходу". Абрамович є лідером у списку "батальйону Монако".

Як зазначають Бутусов та інші експерти, перед початком війни Вязмікін і Купранець обіцяли людям із опозиції великі гроші у доларах. Ці кошти планували зібрати із поборів підакцизних підприємств. Для реалізації цієї схеми вони "орендували" податкову службу та активно співпрацювали з посадовими особами, які виписували порушення виробникам.

Весь цей складний механізм корупції, включаючи особистість Сергія Вязмікіна, який стоїть за "батальйоном Монако", знаходиться під серйозним контролем громадськості та правоохоронних органів. Їхні зв'язки та дії в галузі оподаткування та економічної безпеки України викликають серйозні сумніви. А ще, виявляється, дружина Вязмікіна, Оксана Олександрівна, у минулому була громадянкою Російської Федерації, яке ставило під сумнів їхню лояльність до України.

Нагадаємо, що у 2016 році Росія тривалий час окупувала Крим та частину Донбасу, завдавши важкий удар українському суверенітету та територіальній цілісності. В цей же період Сергій Вязмікін, відомий за свою роботу у сфері економічної безпеки, отримав посаду заступника начальника голови Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Це було значимим кроком для нього у кар'єрному зростанні, особливо в умовах складностей та викликів, пов'язаних з російською агресією.

Не зважаючи на його службові досягнення, варто звернути увагу на той факт, що дружина Вязмікіна володіє російським паспортом. Ця обставина може викликати певні питання щодо його відданості та лояльності до України, особливо в контексті російської агресії та анексії Криму. У таких обставинах важливо ретельно розглянути його зв'язки та дії з точки зору національної безпеки та інтересів держави.

Указ Президента України про нагородження Сергія Вязмікіна орденом Данила Галицького свідчить про визнання його внеску у забезпечення економічної безпеки країни. Однак цей факт не може ігнорувати питання, пов'язані з його особистими зв'язками та родинними обставинами, особливо з урахуванням геополітичної ситуації та загрози з боку Росії.

У такі складні часи, коли Україна стоїть на боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність, важливо забезпечити, щоб кожен посадовець проявляв вірність і відданість державі та її інтересам над усе.

У висновку можна сказати, що стаття розкриває складну ситуацію, пов'язану з особистими та службовими зв'язками Сергія Вязмікіна, який обіймав посаду у Національній поліції в умовах російської агресії. Варто звернути увагу на той факт, що дружина Вязмікіна має російське громадянство, що може створювати певні сумніви у відданості до української держави. Нагородження Вязмікіна орденом свідчить про його вагому роль у забезпеченні економічної безпеки країни, проте необхідно уважно враховувати всі аспекти його особистих та службових зв'язків у контексті національної безпеки України. У такі складні часи, важливо, щоб кожен посадовець мав непохитну відданість та лояльність до держави, а його дії були спрямовані на захист інтересів України.

Зміни в оборонній політиці Європи: громадяни підтримують підвищення витрат на армію

Нещодавнє опитування, проведене Європейською радою з міжнародних відносин (ECFR),...

Олег Винник знову заспівав російською: обіцянки та новий скандал навколо виконавця

Олег Винник, який раніше публічно заявляв, що більше ніколи не співатиме російською мовою, опинився у центрі уваги через нове відео. Співак поділився роликом, у якому виконує свій відомий хіт «Нино» саме російською. Цей крок викликав хвилю обговорень, адже ще у 2023 році артист називав спів іншою мовою «самоприниженням» та запевняв прихильників, що назавжди відмовляється від неї.

Особливого резонансу ситуації додало те, що Винник супроводив публікацію романтичним зверненням до своєї дружини та сценічної партнерки Таїсії Сватко, більш відомої під творчим ім’ям Таюне. Саме вона знімала відео, а співак наголосив, що поруч із нею відчуває особливе тепло й підтримку.

Втім, у мережі одразу пригадали його попередні заяви і розкритикували спів російською. Користувачі писали: «А українською перекласти слабо?», «Дуже боляче дивитися на улюбленого артиста і розуміти, що він продовжує співати мовою агресора». Інші звинуватили співака у непослідовності й зазначили, що він сам відмовився від російської у публічних інтерв’ю.

Прихильники Винника теж не залишилися осторонь. Дехто захищав його, закликаючи «вовчиць» підтримати кумира, але користувачі зауважили, що негативні коментарі під відео швидко видаляють.

Новий виступ Винника вкотре розділив аудиторію: частина фанів розчарувалася, а інші продовжують підтримувати артиста попри суперечності.

Виклик із східних кордонів: ЗСУ підкреслюють надзвичайну потребу в підтримці передових сил та розвитку особового складу

У своєму виступі перед парламентом, командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Юрій Содоль, висловив серйозну стурбованість щодо критичного дефіциту в особовому складі української армії. Він відзначив, що ця проблема має вирішальне значення для забезпечення безпеки та обороноздатності країни. В своєму виступі генерал-лейтенант Содоль наголосив на тому, що угруповання військ "Хортиця", яке перебуває під його командуванням, стикається з серйозними викликами через недостатню кількість військовослужбовців. Він зазначив, що відділення, які зазвичай повинні складатися з 8-10 осіб, зараз змушені функціонувати з мінімальним складом від 2 до 4 бійців. Це значно підірвало боєздатність та ефективність оборони, особливо у зв'язку з появою нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Командувач ЗСУ підкреслив, що основне навантаження лежить на особовому складі механізованих та піхотних підрозділів, і що з недостатньою кількістю бійців в складі важко забезпечити ефективний захист на всьому фронті. Він висловив своє обурення тим, що відповідні бригади змушені захищати значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Закликавши народних депутатів до дієвих заходів, генерал-лейтенант Содоль звернувся до необхідності прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідною кількістю військовослужбовців та гарантувати ефективний захист країни в умовах зростаючої загрози.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль виклав серйозні обгрунтування стосовно недостатньої кількості особового складу української армії, яка суттєво ускладнює обороноздатність країни. Він підкреслив, що це проблема стає ключовою, особливо в контексті нових загроз, які стали актуальними в сучасному військовому конфлікті, зокрема дронів-камікадзе та FPV-дронів. Генерал-лейтенант Содоль закликав до прийняття конкретних заходів, зокрема прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідною кількістю бійців та забезпечити ефективний захист країни. Його виступ підкреслив необхідність термінової реакції та спільних зусиль для забезпечення безпеки та суверенітету України.

У парламент внесено три законопроєкти з військової сфери: огляд та обговорення наближається

У руслі національної безпеки та оборони важливі зміни. Ірина Фріз, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, узагальнила рекомендації для парламенту щодо трипроєктного пакету. Один з них — законопроєкт №11092, спрямований на удосконалення системи початкової військової підготовки. Відтепер ця підготовка відбуватиметься на рівні повної загальної середньої освіти, із застосуванням передових методик та залученням до неї навчальних закладів з відповідною ліцензією. Крім того, введено вивчення предмету "Захист України" та проведення військово-патріотичних заходів, що сприятиме формуванню відповідального ставлення до обороноздатності країни серед молоді.

Щодо військового обліку, проект №11143 передбачає повернення до Реєстру особистих даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які були вилучені попереднім законопроєктом. Також враховано інформацію про адміністративну відповідальність за порушення правопорядку. Нова версія реєстра передбачає внесення детальної інформації про осіб та їхніх родичів, що може бути корисною для забезпечення належного контролю та координації у сфері оборони.

Законопроєкт №11144 важливий крок у зміцненні обороноздатності країни. Він передбачає розширення повноважень Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, дозволяючи їй проводити закупівлю всіх без винятку безпілотних літальних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби та іншої необхідної військової та спеціальної техніки для сектору оборони. Це значущий крок у забезпеченні армії сучасними засобами та технологіями, необхідними для ефективного ведення оборонних операцій та забезпечення національної безпеки. Завдяки цьому законопроєкту українська армія матиме можливість вдосконалити свої можливості та бути готовою до викликів сучасного військового простору, забезпечуючи безпеку та захист наших громадян і території країни.

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Запропоновані законопроєкти відображають важливість зміцнення обороноздатності України та підвищення її здатності до ефективного захисту національних інтересів.

• Розширення повноважень Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації щодо проведення закупівель військової техніки важливо для забезпечення армії сучасними засобами та технологіями.

• Покращення початкової загальновійськової підготовки та ведення військового обліку є ключовими аспектами в забезпеченні високого рівня бойової готовності Збройних Сил України.

• Впровадження нових стандартів та підходів у сфері військової діяльності сприятиме підвищенню ефективності та професіоналізму української армії.

• Ці ініціативи є кроком вперед у забезпеченні національної безпеки та стабільності країни, а також у підвищенні військового потенціалу України на міжнародній арені.

Поки звичайні українці змушені пристосовуватися до періодичних перебоїв зі світлом і теплом, у самому серці енергетичного сектору держави продовжує існувати інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні кошти обертаються в тіні. Вона функціонує в умовах, де відсутня конкуренція та прозорість, а публічний контроль зводиться до мінімуму. Мова йде про низку контрактів, підписаних у 2024–2025 роках компаніями, які мають тісні зв’язки з ПрАТ «Укргідроенерго».

Ці «закриті» угоди зазвичай оформлюються на мільярдні суми, що піднімає питання щодо ефективності витрат державних коштів у критичній сфері енергетики. За рахунок цієї практики не тільки порушується принцип прозорості, але й підривається довіра громадян до системи, яка повинна забезпечувати національну енергетичну безпеку. Враховуючи особливу важливість енергетичних компаній для стабільності країни, ці питання потребують негайного розслідування та змін у політиці закупівель.

Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

Останні новини