Стало відомо де Офіс Президента шукатиме кошти для подальшого фінансування війни

Ринок оренди житла в Україні у листопаді зазнав помітних коливань, що відобразилися на різних регіонах країни по-різному. Якщо у деяких містах ціни впевнено рушили вгору, то в інших оренда навпаки подешевшала. Такі зміни свідчать про нестабільність попиту, який нині формується під впливом сезонних чинників, міграційних процесів та загальної економічної ситуації.

Найбільше здивування цього місяця викликав Ужгород, який очолив рейтинг за вартістю оренди. Середня ціна однокімнатної квартири тут сягнула 19 700 гривень на місяць, що на 5% більше, ніж пів року тому. Така тенденція може бути пов’язана з активним попитом серед внутрішніх переселенців і зростанням ролі прикордонних регіонів, де стабільна інфраструктура та відносно спокійна ситуація приваблюють орендарів.

Суттєво подорожчав Івано-Франківськ: середня вартість оренди однокімнатної квартири сягнула 16 тисяч гривень, що на 17% більше, ніж навесні. У Луцьку ціни залишились стабільними — 15 тисяч гривень.

Найдешевше орендувати житло у Харкові — 4 500 гривень на місяць, попри те, що за пів року ціна зросла на 13%. У Запоріжжі оренда коштує близько 5 тисяч, у Миколаєві — 6 тисяч гривень. Найбільше падіння — у Сумах: оренда знизилася на 28% і становить у середньому 6 500 гривень.

Двокімнатні квартири традиційно дорожчі. Ужгород знову лідирує — 25 300 гривень на місяць (+10%). Далі Київ — 23 тисячі (–15%) і Львів — 21 тисяча (+5%). В Івано-Франківську оренда двокімнатного житла становить 17 700 гривень (+9%), у Чернівцях — 14 800 (без змін), у Дніпрі та Черкасах — по 14 тисяч. У Вінниці ціна піднялася до 14 тисяч гривень (+17%).

Найдешевші “двушки” у Запоріжжі — 6 500 гривень (–4%), у Харкові — 7 тисяч (+17%), у Миколаєві — 7 500 гривень (стабільно), а у Сумах ціна впала до 8 тисяч гривень (–33%).

За словами експертів, у листопаді ринок оренди в Україні увійшов у спокійну фазу. Активність орендарів зменшилася на 20–30% порівняно з вереснем та жовтнем. Це пов’язано не лише із сезонністю, а й з відтоком молоді за кордон.

Орендодавці поки не поспішають суттєво знижувати ціни, але стали більш схильними до торгу. Термін пошуку орендаря зріс: якщо раніше квартиру можна було здати за тиждень, тепер процес триває кілька тижнів.

На ціни почали впливати і відключення електроенергії. Квартири на верхніх поверхах без автономного живлення стають менш привабливими. Їхня вартість може знижуватися на 20–30%, зазначають експерти. Водночас житло з генераторами, автономним опаленням або газом навпаки користується підвищеним попитом.

Аналітики прогнозують, що до кінця 2025 року істотного зростання вартості оренди не буде. Можливі коливання в межах 5%, але без різких стрибків. У разі загострення бойових дій у східних областях ціни можуть зрости через збільшення попиту з боку переселенців.

Регулярні відключення світла здатні, навпаки, зменшити вартість певних типів житла — передусім квартир на високих поверхах або у будинках без генераторів.

Отже, ринок оренди в Україні наразі перебуває у стані стабілізації. Найдорожче житло — у західних регіонах, тоді як на сході та півдні оренда залишається доступнішою.

Уважно спостерігають жителі Конча-Заспи за незвичайними подіями, що трапилися в їхньому елітному районі. Будинки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, стали об'єктом ремонту, але не простого ремонту, а витратного, якого навіть для елітних осель здається забагато. Ці будівлі належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрієву Андрію та його родині. Що цікаво, як саме сім'я прокурора змогла придбати такі нерухомість та хто з його колег їм у цьому допоміг і допомагає досі?

Згідно з містобудівною документацією, будівельний процес на території дитячого оздоровчого комплексу був заборонений, але це не завадило прокурору Андрієву та його співучасникам здійснити плани щодо будівництва та облаштування резиденцій у цьому ексклюзивному районі. Кримінальне провадження у київській поліції щодо обставин захоплення та забудови елітними котеджами території дитячого оздоровчого комплексу розпочато за ст. 190 Кримінального кодексу України через шахрайство в особливо великих розмірах.

З'ясувалося, що ЗАТ "Київгума", першочерговий власник території, опинилося в справі про банкрутство. Управителем було призначено особу на ім'я Кудляк, який почав незаконно відчужувати землю та недобудовані об'єкти на цій території, перетворивши їх на елітне котеджне містечко.

Заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України, співробітники органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора, включаючи Андрієва Андрія Васильовича, відповідають за приховане допомагання у таких діях, за що отримали неправомірну винагороду у вигляді двох елітних будинків.

Поліція намагалася розслідувати цю справу, навіть накладаючи судовий арешт на ділянки, проте прокурор Київської місцевої прокуратури, який тепер обіймає посаду у Печерському районі, вирішив не співпрацювати із слідством, а допомогти колезі Андрієву.

Незважаючи на всі ці обставини, сам прокурор та його родина активно продовжують ремонт у заарештованих будинках і висловлюють подяку своїм друзям з місцевої прокуратури за надану підтримку.

Проте справи не обмежуються лише поліцією. Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку можливого незаконного збагачення з боку прокурора, а Державне бюро розслідує факти недостовірного декларування та інші порушення. Схоже, що незабаром Андрієва чекають не новосілля, а запрошення до слідчого.

У висновку варто підкреслити, що дії прокурора Андрієва та його співучасників є прикладом порушення закону та зловживання службовим становищем. Відображено не лише порушення містобудівної документації та забудови елітними будинками території, призначеної для дитячого оздоровлення, а й корупційні схеми, в які втягнуті вищі посадові особи правоохоронних та правозахисних органів.

Слід зазначити, що справа Андрієва не є винятком, адже вона свідчить про широко поширену проблему корупції та недодержання закону серед високопосадових осіб в Україні. Важливо вжити необхідних заходів для забезпечення правопорядку, здійснення розслідування та притягнення винних осіб до відповідальності. Тільки таким чином можна буде підтримати довіру громадян до владних структур та забезпечити справедливість в суспільстві.