Субота, 19 Квітня, 2025

Старість на межі виживання: чверть пенсіонерів в Україні отримують копійки

Важливі новини

Поліція оголосила підозру у шахрайстві блогеру Владу Сорду

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з повідомленнями Нацполіції та Офісу генпрокурора, у липні 2022 року Сорд написав на своїй сторінці, що має змогу придбати п’ять мінометів іноземного виробництва загальною вартістю близько 3,5 мільйонів гривень. Терміновість і важливість збору обґрунтував тим, що вони допоможуть військовим у боях під Ізюмом.

Як з’ясували слідчі Нацполіції, певну частину коштів Сорд залишив собі. Йдеться про щонайменше 350 тисяч гривень, привласнених зі зборів. Про це свідчить рух коштів на його приватних карткових рахунках, до даних якого правоохоронці отримали санкціонований доступ під час розслідування.

Поліцейські виявили зловмисника у Вінниці за місцем його проживання та оголосили йому про підозру за шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану.

Влад Сорд (Владислав Гранецький-Стафійчук) – активний учасник Майдану, після його перемоги пішов до добробату, але 2017-го самовільно залишив його і був звинувачений у дезертирстві. У 2018-му офіційно пішов із ЗСУ.

Став відомим після того, як у 2021-му брав участь у мітингу на Банковій на захист Стерненка, що переріс у погром. Сорд тоді розбив вікна Офісу президента й отримав за це домашній арешт.

Лавров стверджує, що Росія не атакує цивільні і енергетичні об’єкти України

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія ніколи не ставила під загрозу енергосистему України. За його словами, на переговорах із США була озвучена пропозиція щодо введення мораторію на напади на енергетичні об’єкти, але Росія не атакує цивільні об’єкти. Лавров наголосив, що російська сторона завжди діяла в межах своїх заяв, і що їхні операції […]

The post Лавров стверджує, що Росія не атакує цивільні і енергетичні об’єкти України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

З ексголови Верховного суду України, якого взяли на хабарі в майже 3 млн доларів, зняли електронний браслет

Після рішення Вищого антикорупційного суду про зняття електронного браслета з колишнього голови Верховного Суду, судді Володимира Князєва, угрожливі хмари сумнівів все ще пливуть над його діяльністю. Незважаючи на це, суд ухвалив рішення продовжити термін виконання обов'язків Князєвим до 27 липня. Звідки ця тінь, що накрила його працю? Звільнений від електронного під контрольного пристрою, Князєв вкрай обмежений у можливості виконувати свої функції – його слова «по шість годин на день немає світла» стають мовчазними свідченнями про його обмеженість і невизначеність у правосудді. Напруга у судових коридорах лишається невгамовною, поки протистояння між чесністю та сумнівами продовжує охоплювати громадську думку.

Для того, щоб випустити Князєва, йому 7 разів зменшували заставу. Опісля ексголова ВСУ Князєв вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 18 млн гривень. Потім зі «справи Князєва» зникла стаття про «організовану злочинну групу»: НАБУ не знайшло доказів.

Тепер із Князєва зняли електронний браслет через відсутність світла і негативний вплив на його здоров’я.

Князєв заявив, що в нього за його місцем проживання по шість годин немає світла і немає зв’язку, тому браслет є неефективним. Також браслет позначається на стані його здоров’я.

Чекаємо на заяву, що обвинувачення викликає у Князєва алергію і його негайно потрібно звільнити від відповідальності за законом.

Як відомо, Князєв вийшов з-під варти після внесення понад 18 млн грн застави. На нього поклали такі обов’язки:

-прибувати на кожну вимогу; -не відлучатися за межі України без дозволу; -повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; -утримуватися від спілкування засудженим Олегом Горецьким та підозрюваним Костянтином Жеваго, а також свідками; -здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.

Можливість випадкового ядерного конфлікту між Україною та Росією: чи може війна стати ядерною?

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У межах досяжності українських ракет і безпілотників знаходиться принаймні 14 російських ядерних сховищ.

Хоча автор статті пише, що «немає жодних ознак того, що українські сили навмисно націлилися б на місця зберігання ядерних боєголовок», він зазначає, що «боєголовки могли бути випадково вражені – або навмисно атаковані чи вкрадені». Раніше вже були прильоти за 100 км від цих об’єктів.

«Ще більш небезпечною є можливість того, що український ракетний удар або територіальне захоплення можуть призвести до хаосу в роботі сховища, що дозволить зловмисникам захопити ядерні боєголовки або ненавмисно спровокувати ескалацію ядерного конфлікту з боку Росії», – пише видання.

Росія мала б вивести свої ядерні боєголовки з цих сховищ із початком бойових дій, але не зробила цього. Можливо, Путін вважає, що це буде ознакою слабкості. А може російські військові побоюються, що Захід витлумачить це як підготовку до ядерної атаки, що спровокує попереджувальний удар НАТО.

Ще один колишній чиновник покинув Україну

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Незважаючи на свій призовний вік, він зміг покинути територію України.

Варто зазначити, що наразі він обліковується як голова наглядової ради стратегічно важливого підприємства «Укртатнафта», яке держава націоналізувала ще 2022 року.

Незрозуміло, за які досягнення він отримав таку високу посаду, бо в нього немає жодного досвіду управління будь-якими підприємствами в нафтопереробній галузі.

Мабуть, це просто стало серйозною пенсією для колишнього заступника міністра енергетики.

Українці, які досягли пенсійного віку, мають право на пенсійні виплати, проте реальність цих виплат свідчить про велику соціальну нерівність серед пенсіонерів. За даними аналітики Опендатабот, станом на кінець 2024 року середній розмір пенсії в Україні становив 5 789 грн, а вже у 2025-му — 2 759 грн, якщо рахувати усереднений показник з урахуванням різних видів виплат.

Особливо тривожить статистика щодо мінімальних пенсій. Громадяни без достатнього трудового стажу змушені виживати на 2 361 грн на місяць. Більше того, 26% пенсіонерів, тобто приблизно 2,68 мільйона осіб, отримують менше ніж 3 000 грн на місяць.

Водночас 27% пенсіонерів продовжують працювати після виходу на пенсію — для багатьох це не бажання, а вимушена необхідність.

Найвищі пенсії в Україні традиційно отримують жителі столиці — у 2025 році середній розмір пенсій у Києві сягнув 8 708 грн, що майже на 700 грн більше, ніж у 2024-му. Для порівняння, в Київській області середня пенсія становить 6 671 грн.

На другому та третьому місцях за розміром пенсій опинилися Донецька (7 814 грн) та Луганська (7 314 грн) області. У п’ятірці також Дніпропетровська область із середнім показником у 7 082 грн.

А от найменші пенсії отримують у Тернопільській області — 4 931 грн, попри зростання з минулорічних 4 485 грн. До трійки найнижчих також увійшли Чернівецька (5 100 грн) та Закарпатська (5 175 грн) області.

Варто пам’ятати, що деякі категорії пенсіонерів мають право на пільги: звільнення від оплати за комунальні послуги, а також на безкоштовне пальне для печей і газ.

Також важливо, щоб громадяни, які виходять на пенсію, вчасно подали документи до Пенсійного фонду. Якщо цього не зробити протягом трьох місяців, виплати за попередні місяці можуть просто “згоріти”.

Останні новини