Службова недбалість без наслідків: історія митника, якого звільнили від покарання через давність справи

У столиці завершили реконструкцію Бессарабського ринку — об’єкта, що має статус пам’ятки національного значення і є одним із символів історичного Києва. Проведені роботи спричинили гучний суспільний резонанс через можливі порушення законодавчих процедур, питання до якості виконання та значні бюджетні витрати, обґрунтованість яких викликала сумніви у фахівців і громадськості.

Згідно з чинним законодавством, будь-які ремонтні чи реставраційні роботи на об’єктах національного значення повинні обов’язково погоджуватися з Міністерством культури та інформаційної політики. Така вимога діє для всіх пам’яток цього рівня — від Софії Київської до Києво-Печерської лаври. У ситуації з Бессарабським ринком, за оприлюдненою інформацією, міністерство не надавало повноцінного дозволу, а було лише поінформоване про перебіг реконструкції, що ставить під сумнів дотримання обов’язкових процедур.

Документація з реконструкції готувалася вже після того, як ринок фактично перетворили на фуд-корт. Науковий проєкт, який мав би обґрунтувати зміни, з’явився після завершення робіт. Як наслідок, можуть бути пошкодження унікальної метласької плитки та декору, а кількість торгових місць значно зменшилась.

Якість робіт викликає сумнів. Реконструкція, яка розпочалася у 2024 році і тривала довше запланованого терміну на півроку, вже через тиждень після відкриття показала недоліки: плитка почала сипатися, що зафіксували перші відвідувачі на фото та відео.

Вартість проєкту оновлення, за даними керівниці робіт Наталії Джурай, становила 150 млн грн, з яких більше половини були кредитні кошти. Тендери проводилися без відкритих торгів та за спрощеною процедурою, що викликає додаткові питання щодо прозорості витрат.

Роботи не обговорювалися публічно, але викликали критику. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов заявив: “Ринку тут більше немає”, а кулінар Євген Клопотенко додав: “Це фуд-корти і трошки ринку. Чи були публічні обговорення? Ні.”

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Київ:

Львів:

Одеса:

Харків та Дніпро:

Сімферополь:

Буковель:

У суботу більшість регіонів, особливо південні та східні області, ще відчують тепло: місцями температура підніметься до +16°. Проте вже з неділі почнеться поступове похолодання, особливо на заході та півночі.

На гірськолижних курортах України – у Буковелі, Трускавці, Сваляві – очікується прохолодна, але переважно суха погода. У Трускавці можливий сніг, що створить атмосферу зимових свят.

Після чергової атаки з боку Росія по території Україна може настати відносна оперативна пауза тривалістю до десяти днів. Таку оцінку в ефірі Radio NV висловив Павло Нарожний, аналізуючи поточну динаміку бойових дій та характер повітряних ударів.

За словами експерта, інтенсивність обстрілів часто має хвилеподібний характер. Після масованого застосування ракет і безпілотників противник змушений витрачати час на перегрупування, логістичне забезпечення та накопичення нових ресурсів. Саме цей період може створювати враження затишшя, хоча насправді йдеться не про зниження загрози, а про підготовку до наступного етапу атак.

«Поки що висновки робити важко, але все виглядає так, що вони або не встигли підготуватися, або хотіли вскочити в останній вагон. Бачимо прогноз погоди — це останній тиждень із морозами», — зазначив експерт.

Нарожний пояснив, що після масштабних атак Росії необхідний час на відновлення ресурсів і складний логістичний процес. Йдеться про доставку ракет і дронів, їх підготовку та завантаження в пускові установки. Саме тому, на його думку, Україна може мати щонайменше тиждень, а можливо й до десяти днів відносної паузи перед новою хвилею обстрілів.

Окремо експерт звернув увагу на різке зростання використання балістичних ракет. За січень Росія запустила по Україні 91 балістичну ракету — це найбільший показник від початку повномасштабного вторгнення.

Нарожний наголосив, що ворог робить ставку саме на балістику через обмежені можливості її перехоплення. Україна має близько 12 батарей систем «Петріот», які здатні збивати такі цілі, однак кількість ракет до цих комплексів залишається обмеженою.

Виробництво ракет для цих систем також має свої обмеження. За словами експерта, у США випускають приблизно 650 таких ракет на рік. Саудівська Аравія виробляє їх виключно для власних потреб. Японія передала Україні певну кількість ракет — раніше озвучувалися цифри до 200 одиниць. Нове виробництво планують розгорнути в Німеччині, однак перші результати очікуються не раніше ніж через рік, а реальні поставки можуть розпочатися приблизно через два роки.

У ніч із 16 на 17 лютого Росія здійснила чергову атаку по Україні. В Одесі повітряну тривогу оголошували шість разів. За інформацією начальника міської військової адміністрації Сергія Лисака, внаслідок ударів пошкоджено об’єкт інфраструктури та цивільні будівлі. В одному з районів виникла пожежа на верхніх поверхах житлового будинку, в іншому — зазнали пошкоджень магазин та СТО.

Також удари були зафіксовані у Дніпрі. За даними начальника обласної військової адміністрації Олександра Ганжі, в одному з районів міста сталася пожежа, пошкоджено адміністративну будівлю та автомобілі. Попередньо, обійшлося без постраждалих.

Експерти застерігають, що пауза між масованими атаками не означає зниження загрози, а лише свідчить про підготовчий етап перед можливими новими ударами.