Старовинні зв’язки: Рінат Ахметов та банківський сектор Нідерландів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Пишний зазначив, що ухвалений парламентом законопроект про приватизацію державних банків створює нові можливості для залучення приватних інвесторів. Згідно з меморандумом з МВФ, Сенс Банк та Укргазбанк визначені як пріоритетні для початку процесу приватизації. “Сподіваюся, 2025 рік принесе хороші новини”, — зазначив він.

Оцінка стійкості, проведена НБУ, показала, що всі банки відповідають нормативним вимогам. Пишний підкреслив, що банківська система має операційний прибуток та зростаючий апетит до кредитування, що відображає позитивні зміни в структурі доходів.

Проте існують серйозні перешкоди на шляху до інвестицій, зокрема затяжна війна та нестабільна податкова політика. “Підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним заходом, але його повторення ускладнює комунікацію з інвесторами”, — пояснив Пишний.

Голова НБУ також прокоментував зменшення кількості учасників фінансового ринку з 67 до 62 за останні два роки. Відхід банків пов’язаний з різними факторами, такими як неплатоспроможність та системні порушення вимог фінансового моніторингу. Пишний зазначив, що деякі банки самостійно вирішили відмовитися від ліцензії після оцінки свого стану.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Келлог, генерал-лейтенант у відставці, має значний досвід у сфері національної безпеки. Він неодноразово заявляв про необхідність швидкого вирішення військових конфліктів через переговори та відомий своїм прагматичним підходом до розв’язання міжнародних криз.

Келлог, як ми вже писали, відомий тим, що пропонує завершення війни по лінії фронту через примус Києва і Москви до переговорів, а також зняття з порядку денного на найближчий час питання вступу України до НАТО.

І висунення Келлога вказує на те, що саме в цьому напрямку мислить і сам Трамп.

Звісно, до моменту інавгурації залишається ще майже два місяці, і за цей час може багато всього статися. І позиція Трампа також може змінитися. Тим більше, що в самій Республіканській партії є чимало прихильників іншого підходу – продовжувати підтримку України в тому самому режимі або навіть її збільшити, а не схиляти Київ до якнайшвидшого завершення війни.

Однак час, що минув з моменту виборів у США, показує, що прихильників цієї точки зору Трамп від себе якраз віддаляє. Наприклад, він прямо заявив, що колишнього держсекретаря Майка Помпео, одного з представників «партії війни» серед республіканців, на якого робила особливу ставку Банкова, в його команді не буде. Не виправдалися й очікування, які мали місце в Києві, що спецпосланцем по Україні призначать соратника Помпео Хука.

Як бачимо, наразі Трамп висуває на ключові посади, від яких так чи інакше залежатиме політика щодо України, прихильників якнайшвидшого припинення війни.

І це створює непросту дилему для української влади, яку вибрати стратегію, якщо, за підсумком, Трамп запропонує саме такий варіант, завершення війни на лінії фронту і мораторій на вступ України в НАТО.

Сьогодні ексміністр закордонних справ Кулеба заявив, що Зеленський не погодиться завершити війну по лінії фронту, фактично залишивши Росії захоплені нею території, навіть якщо США погрожуватимуть припинити допомогу, що, за оцінкою ексміністра, може призвести до обвалу фронту, про що раніше говорив і президент України.

Однак таке трактування виглядає дивно. За логікою Кулеби, виходить, що у Зеленського віддадуть перевагу «обваленню фронту», що призведе до ще більшої втрати територій, а не варіанту завершення війни за лінією фронту, за якого втрати території будуть значно меншими, ніж у разі продовження війни за умов зупинки американської допомоги.

Не зовсім зрозуміло, навіщо українській владі так чинити – з урахуванням того, що населення, судячи з останніх опитувань, дедалі сильніше схиляється до переговорів і навіть територіальних поступок заради зупинки війни. І навряд чи кинеться «зносити» президента, якщо він такий варіант затвердить.

Крім того, якщо Трамп дійсно поставить питання руба – або переговори із зупинкою війни, або припинення допомоги, – простір для маневру в Зеленського може стати зовсім невеликим, адже за відсутності американської допомоги умови завершення війни для Києва стануть набагато гіршими, ніж припинення вогню по лінії фронту.

Тому далеко не факт, що Зеленський жорстко піде у відмову, а не погодиться з пропозицією Трампа.

Щоправда, ще важливе питання – чи погодиться з цією пропозицією Кремль, офіційно заявлені умови закінчення війни якого, як і офіційні українські умови, не мають на увазі завершення війни по лінії фронту. Путін, нагадаємо, вимагає передання йому всієї території чотирьох областей України – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської.

Утім, яка конкретно буде реакція Кремля на пропозицію Трампа про завершення війни, якщо вона надійде, залежатиме від багатьох чинників. Зокрема й від позиції партнерів РФ із країн Глобального півдня, більшість із них підтримують якнайшвидше завершення війни, а також від ситуації на полі бою до моменту інавгурації президента США.

Останній момент, природно, впливатиме і на позицію Києва.