Неділя, 20 Квітня, 2025

Стратегічний курс розвитку аграрної галузі до 2030 року стане ключовим аспектом у переговорах щодо членства в ЄС

Важливі новини

В Україні виник хаос із доставкою повісток “Укрпоштою”

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Роман Ф., киянин, який проходить ВЛК, отримав повідомлення на телефон, що його повістка очікує на поштовому відділенні. Але вже коли він дійшов до пошти, виявив, що конверт був відкритим, а адреса на ньому — помилкова. Ще один чоловік із Хмельниччини отримав свою першу повістку від військкома без попередження, попри те, що намагався оформити відстрочку через догляд за інвалідом. В результаті, і він, і Роман Ф. знову отримали повістки на пошті, знову з вимогою оновити дані в ТЦК.

Ці ситуації є не поодинокими, і часто виникають через недосконалу організацію процесу доставки повісток поштою. Народний депутат Ігор Фріс попереджав про можливі колапси у системі, коли доставка або неналежне оформлення повісток може призвести до серйозних наслідків, таких як кримінальні провадження за неявку особи до ТЦК.

Поштарі повинні доставляти повістки особисто, а у разі відсутності адресата — залишати повідомлення або зв’язуватися з ним телефоном. Якщо людина не забере повістку протягом трьох днів, лист повертається до ТЦК. Але як показує практика, процедура часто порушується: поштарі не завжди здійснюють дзвінки або залишають повідомлення, а деякі повістки взагалі опиняються не у відповідних скриньках.

Ситуація ускладнюється тим, що часто одразу надсилаються кілька повісток на різні адреси чи до різних відділів ТЦК, через відсутність загальної бази даних. В результаті, навіть коли повістка була вручена на одному місці, інша може бути надіслана на місце реєстрації. Така неорганізованість може призвести до виникнення юридичних проблем для військовозобов’язаних.

Адвокати зазначають, що повістки повинні бути надіслані лише рекомендованим листом з повідомленням про вручення, інакше процес визнання її врученою може викликати правові труднощі. У той же час нові постанови Кабміну нещодавно затвердили оновлену форму повісток, яка тепер має юридичну силу незалежно від того, чи була вона сформована вручну або через реєстр.

Але, попри всі зміни та нововведення, процес вручення повісток по суті ще не належно налагоджений. За словами адвокатів, проблема полягає у відсутності належної координації та контролю з боку органів, які відповідають за доставку повісток, а також у тому, що навіть високопосадовці не можуть зрозуміти, як цей процес працює на практиці.

У підсумку, хоча нові правила здаються простими і логічними, реальна ситуація на місцях доводить, що система доставки повісток за допомогою пошти потребує значних вдосконалень.

Військова допомога Україні під загрозою

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Згідно з інформацією видання, більша частина військової підтримки України на 2025 рік пов’язана з угодою G7 про надання кредитів у розмірі $50 млрд з прибутку від заморожених російських активів. Однак союзники ще обговорюють деталі цієї угоди, і США прагнуть уникнути блокування з боку Угорщини. Якщо сторони не дійдуть до консенсусу, остаточна сума може бути зменшена.

Навіть якщо угода буде досягнута, $50 млрд може виявитися недостатнім для підтримки України на тлі продовження війни. Це може призвести до необхідності розширення фінансування з боку союзників.

Кризова ситуація з грошима серед союзників настає в критичний момент для України. Вона може змусити країну розпочати переговори з позиції слабкості, що викликає побоювання щодо її здатності відбивати нові атаки з боку Кремля.

Сполучені Штати оголосили про надання Україні пакета військової допомоги на суму $7,9 млрд. Також Вашингтон запровадив нові санкції проти Росії, спрямовані на обмеження її можливостей фінансувати війну. Адміністрація Байдена активно працює над планом продовження повноважень щодо допомоги Україні після початку нового фінансового року.

Європа відкриває дороги: «транспортний безвіз» продовжено ще на рік

Українські автомобільні перевізники продовжать працювати без спеціальних дозволів на вантажні перевезення до країн Європейського Союзу. Так званий “транспортний безвіз” продовжено до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль після перемовин у Брюсселі. «Це вже четверта пролонгація угоди, яка демонструє свою результативність та ефективність. Український експорт дорогами до ЄС зріс на 42%, […]

Мобілізація на розгляді: Верховна Рада може проголосувати за законопроєкт до кінця березня

Федір Веніславський, народний депутат та член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, висловив погляд, що законопроєкт щодо моб

У результаті заяви народного депутата Федіра Веніславського стосовно можливості проголосувати за законопроєкт щодо мобілізації до кінця поточного місяця виявляється, що розгляд цього питання в парламенті може стати актуальним найближчим часом. Веніславський виражає впевненість у тому, що комітет знайде компромісне рішення та законопроєкт буде підготовлений до голосування у Верховній Раді. Законопроєкт передбачає уточнення норм, що стосуються відстрочки від призову, спрямований на запобігання зловживань цим правом. Важливо врахувати необхідність забезпечення відповідності законодавства принципам справедливості та національної безпеки.

Стефанчук і Ко: хто з нардепів отримує найбільшу зарплату в Раді

Поки українці борються за виживання у воєнний час, намагаючись впоратися з інфляцією та замороженими соціальними виплатами, доходи чиновників продовжують зростати. Згідно з поданими деклараціями, у 2024 році народні депутати суттєво збільшили свої заробітки, а лідером за розміром зарплати став спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Хто отримував найбільше Згідно з даними реєстру декларацій, опублікованих Національним агентством […]

The post Стефанчук і Ко: хто з нардепів отримує найбільшу зарплату в Раді first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

На важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році, звернула увагу віцепрем’єр-міністрка із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року. Цей напрямок є ключовим для забезпечення стабільності та процвітання країни, адже сільське господарство не лише забезпечує продовольчу безпеку, але й є сильним стимулом для економічного зростання та розвитку регіонів.

Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року передбачає комплексний підхід до вирішення проблем галузі, зокрема, стимулювання інновацій, підвищення ефективності виробництва, розвиток сільського туризму та підтримку малого та середнього сільського бізнесу. Важливою складовою стратегії є також збереження та відновлення природних ресурсів, зокрема, ґрунтів та водних ресурсів, для забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Зусилля уряду спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку агросектору, враховуючи міжнародні стандарти та найкращі практики. Партнерство з міжнародними організаціями та країнами-партнерами також є важливим аспектом стратегії, оскільки спільна діяльність сприятиме обміну досвідом та технологіями, а також відкриє нові можливості для експорту української сільськогосподарської продукції на світові ринки.

Ольга Стефанішина підкреслила, що успішна реалізація стратегії потребує комплексного підходу та спільних зусиль всіх галузей влади, бізнесу та громадськості. Тільки таким чином Україна зможе зберегти своє лідерство на світовому аграрному ринку та забезпечити стабільний та процвітаючий розвиток сільських територій до 2030 року.

Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.

Останні новини