Стратегія оборони: Зеленський анонсує формування трьох оборонних смуг на 2000 кілометрів кожна

У столиці України спостерігається загострення кадрової ситуації в органах місцевого самоврядування. Ця проблема набуває особливої актуальності на тлі збільшення кількості правових процедур, пов'язаних з діяльністю посадових осіб київської міської адміністрації.

Так, у ході крайнього засідання ТСК з питань оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві представники столичної прокуратури надали відомості щодо відкритих кримінальних проваджень проти посадовців столичної влади.

Повідомлялося, зокрема, про те, що у 2023 році було закінчено досудове розслідування та передано до суду обвинувальні акти у 80 кримінальних провадженнях стосовно 97 обвинувачених, в тому числі щодо 49 службових осіб виконавчого органу Київської міської ради та КП, установ та організацій, утворених міською радою. З них 45 осіб – керівного складу, а саме: керівники підприємств, структурних підрозділів, адміністрацій або підприємств.

Крім того, було завершено досудове розслідування 17 кримінальних проваджень щодо службових осіб районних в місті Києві державних адміністрацій.

“У кримінальних провадженнях, в яких обвинувальний акт в 2023 році скеровано до суду, встановлено збитків на 510 млн грн”, – повідомили представники столичної прокуратури.

Більше того, за 6 місяців 24 року вже передано до суду 76 обвинувальних актів щодо 87 обвинувачених. Зокрема, це службові особи КМДА та КП, з яких 50 осіб – керівного складу.

“В 21 провадженню повідомлено про підозру 37 особам, з яких 26 – посадові особи КП, 23 з них – керівного складу.

У закінчених провадженнях в поточному році сума збитків становить 504 млн грн”, – уточнили представники столичної прокуратури.

Також, в 2023 та поточному році було проведено 68 аудитів діяльності столичної міської влади.

“За 2023 рік та поточний 2024 рік до Київської міської прокуратури офіційно надійшло 25 матеріалів за підсумками аудиту.

Щодо аудиту – його результати переважно пов’язані з неефективним використанням бюджетних коштів, управління комунальним майном, виконання цільових програм”, -додали представники столичної прокуратури, зауваживши, що логіка визначення об’єктів аудиту при цьому є не зрозумілою.

“Ряд підприємств, незважаючи на великі суми виділених бюджетних коштів та виявлені правоохоронними органами факти зловживань, взагалі не перевіряються. Наприклад, КП “Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”, яке є замовником будівництва Подільського мосту. Попри офіційне звернення прокуратури влітку 2023 року щодо необхідності проведення аудиту цього підприємства через численні факти розкрадань коштів при будівництві мосту, в поле зору аудиторів це підприємство не потрапило”, – наголосили в прокуратурі.

Коментуючи дані столичної прокуратури Поворозник зазначив, що відкриті кримінальні провадження негативно впливають на ситуацію із кадрами в КМДА.

“З такою кількістю кримінальних справ, які відкриваються щоденно, десятками і сотнями, в нас не буде кому працювати, по великому рахунку”, – зауважив він.

Микола Поровозник займається господарською та операційною діяльністю Києва. Зокрема до його компетенції належить функціонування столичного метро, доведене до критичного стану. Коментуючи ЧП в метро він заявив, що “метро – як двері. Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала”.

Нові повноваження військової поліції: виявлення ухилянтів від мобілізації

З огляду на поточну ситуацію в Україні, заходи щодо забезпечення національної безпеки постійно посилюються. Наше джерело повідомило, що військова поліція отримала нові повноваження для виявлення осіб, які ухиляються від мобілізації.

Відтепер військова поліція зможе здійснювати перевірки на місцях проживання громадян без попереднього судового рішення. Це дозволить оперативніше реагувати на інформацію про можливих ухилянтів та забезпечити своєчасне виявлення і притягнення їх до відповідальності.

Таке рішення викликало неоднозначну реакцію серед громадськості. З одного боку, посилення заходів контролю вважається необхідним для підтримання порядку та забезпечення обороноздатності країни. З іншого боку, багато хто висловлює занепокоєння щодо можливих зловживань новими повноваженнями та порушення прав громадян.

Представники Генштабу запевняють, що нові заходи будуть здійснюватися у відповідності до законодавства та з дотриманням прав людини. Військова поліція буде діяти виключно в межах своїх повноважень і з повагою до приватного життя громадян.

Крім того, планується проведення додаткових навчань для військової поліції з метою підвищення їх професійного рівня та забезпечення належного виконання нових завдань. Очікується, що ці заходи допоможуть уникнути можливих зловживань і забезпечать ефективне виявлення ухилянтів від мобілізації.

Громадськість та правозахисні організації закликають до відкритості та прозорості у впровадженні нових повноважень військової поліції. Вони наголошують на необхідності забезпечення контролю з боку незалежних органів для запобігання порушенням прав людини.

У поточних умовах забезпечення національної безпеки є пріоритетом для України. Нові повноваження військової поліції спрямовані на підвищення ефективності заходів щодо мобілізації та захисту країни. Водночас, важливо зберегти баланс між національною безпекою та дотриманням прав громадян, забезпечуючи прозорість і контроль над діями військових структур.

До нової структури увійдуть воєнкоми, яких розбавлять військовими і ветеранами, щоб у нової структури було прикриття.

Відповідно до тексту законопроєкту, військова поліція буде комплектуватися із чисельності ЗСУ, однак вона не може перевищувати 1,5% від загальної чисельності Збройних сил.

Рішення про створення, кількість та склад органів управління, підрозділів, центрів військової поліції та дисциплінарних батальйонів, визначення їх структури та дислокації приймається яіністром оборони України, спираючись на умови дислокації військ, але лише за поданням начальника військової поліції, попередньо погодженим з головнокомандувачем Збройних Сил України.

Військова поліція комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом. Центральний орган управління військової поліції та територіальні органи управління військової поліції можуть комплектуватися державними службовцями та працівниками. До працівників військової поліції належать особи, які уклали трудовий договір із Військовою поліцією.

Призначати керівника військової поліції буде президент України Володимир Зеленський.

Загальна структура нового правоохоронного органу така:

1) центральний орган управління військової поліції;

2) територіальні органи управління військової поліції (міжрегіональні, регіональні, місцеві);

3) центри спеціального призначення;

4) навчальні центри військової поліції;

5) дисциплінарні батальйони.

“У структурі органів управління Військової поліції діють оперативні та оперативно-технічні підрозділи, підрозділи патрульно-постової служби, підрозділи безпеки дорожнього руху, підрозділи внутрішньої безпеки, гауптвахти, а також інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань Військової поліції або на забезпечення її функціонування”, – сказано у документі.

Після призначення Олексія Калини на чолі «Газорозподільних мереж України» компанія почала стрімко трансформуватися, і ці зміни дедалі менше нагадують природне кадрове оновлення. Натомість формується цілісна та керована структура, у якій ключові управлінські позиції займають люди, пов’язані саме з Харковом та наближені до нового керівника. Упродовж кількох місяців призначення склали вертикаль, що дозволяє концентрувати ухвалення рішень та контроль над основними процесами в руках обмеженого кола осіб.

Першим показовим кроком стало призначення Євгена Швеця керівником юридичного департаменту. Саме через цю ланку проходять закупівлі, договори, судові процеси та ключові юридичні висновки, які визначають діяльність компанії на стратегічному рівні. Зміцнення цього напрямку людиною, що має тісний зв’язок із керівником, фактично заклало основу для нової моделі управління — контрольованої та централізованої.

Далі — більше. Напрям проблемної заборгованості передали Андрію Ворожбянову, який раніше працював у харківській будівельній сфері. Ще один представник цього ж кола — Артем Павлов, котрий займався земельним контролем і тепер отримав впливовий блок, пов’язаний зі стягненнями та боргами.

Комунікацію з державними структурами очолила Тетяна Барабанщикова — колишня співробітниця кримської прокуратури. Саме там у свій час працював і Калина, тож нинішня управлінська конфігурація вибудовує замкнуту систему довіри, де особисті зв’язки мають більше значення, ніж попередній досвід у галузі.

Окремий фокус — створення потужного блоку контролю дисципліни споживання газу. Цей напрям має значний важіль впливу на бізнес, забудовників і споживачів. Підрозділ очолив Вадим Бойченко, а разом із ним до команди долучився Максим Ковальчук, який раніше контролював МАФи в Харкові. Така зв’язка створює інструмент тиску, здатний впливати на ключових гравців ринку.

Кадрова політика повторюється й у регіональних відділеннях — юридичні служби, служби безпеки та контроль газу поповнюються тими ж представниками харківського середовища.

Ці зміни виходять за рамки звичайного оновлення кадрів. Фактично формується модель, у якій юридичні ризики, боргова політика, безпека, взаємодія з державою та контроль споживання газу концентруються в руках однієї групи. Така вертикаль здатна впливати на фінансові рішення, тендери, кадрові призначення і навіть регіональну політику компанії.

Якщо тенденція продовжиться, ГРСУ може перетворитися з інфраструктурної держкомпанії на закритий клановий центр впливу, де походження важить більше, ніж компетентність, а ключові рішення ухвалюються у вузькому колі.