Стрес і волосся: як психологічне навантаження впливає на посивіння та випадіння

Міністерство цифрової трансформації України оголосило про нове партнерство з компанією ElevenLabs, яке має на меті впровадження інноваційних голосових технологій на основі штучного інтелекту в державні сервіси. Завдяки цьому кроку, громадяни матимуть можливість здійснювати запити до органів влади, використовуючи лише голос, що значно спростить і пришвидшить процес взаємодії з державними установами.

В рамках цього партнерства, планується інтеграція голосових технологій на платформі «Дія», де користувачі зможуть оформлювати запити та отримувати необхідні послуги за допомогою голосових команд. Така інновація не лише полегшить доступ до адміністративних послуг, а й зробить їх більш доступними для людей з обмеженими можливостями.

Також голосовий функціонал буде доданий у внутрішні AI-асистенти для HR та онбордингу команди, що полегшить роботу державних службовців та оптимізує процеси управління персоналом.

У Мінцифри підкреслили, що мета трансформації «Дії» — перетворити платформу на повноцінного AI-асистента, який працюватиме цілодобово, надаючи швидкі та зручні державні послуги.

Запуск голосового AI в держсервісах є частиною загальної стратегії цифровізації, що передбачає використання передових технологій для покращення комунікації між державою та громадянами.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з повідомленням СБУ, для викриття підозрюваної спецслужба використовувала свого “подвійного агента” — мешканця Києва, який, виявившись частиною плану, співпрацював з українською розвідкою після того, як був викритий на підготовці до одного з підпалів. Цей агент допоміг задокументувати підривну діяльність жінки.

Затримана діяла під безпосереднім керівництвом співробітника головного управління генштабу збройних сил Росії (ГРУ). Вона координувала групи підпалу, забезпечуючи їх інструкціями з виготовлення саморобних запалювальних пристроїв. Її завданням було організувати підпали автомобілів військових, що мало спричинити хаос і розхитати ситуацію в Україні.

На момент затримання жінка намагалася зняти на відео один із запланованих підпалів. Оперативники СБУ вилучили на місці події саморобний запалювальний пристрій та мобільний телефон з доказами її підривної діяльності.

Фігурантка потрапила в поле зору воєнної розвідки Росії на початку повномасштабної війни, коли вона проживала в Токмаку на Запоріжжі. Після захоплення частини регіону вона переїхала до Києва, де російське ГРУ відновило з нею контакт і запропонувало співпрацю, за що вона обіцяла отримати гроші, яких так і не дістала.

Служба безпеки України оголосила жінці підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Зараз вона перебуває під вартою і їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з повідомленнями Нацполіції та Офісу генпрокурора, у липні 2022 року Сорд написав на своїй сторінці, що має змогу придбати п’ять мінометів іноземного виробництва загальною вартістю близько 3,5 мільйонів гривень. Терміновість і важливість збору обґрунтував тим, що вони допоможуть військовим у боях під Ізюмом.

Як з’ясували слідчі Нацполіції, певну частину коштів Сорд залишив собі. Йдеться про щонайменше 350 тисяч гривень, привласнених зі зборів. Про це свідчить рух коштів на його приватних карткових рахунках, до даних якого правоохоронці отримали санкціонований доступ під час розслідування.

Поліцейські виявили зловмисника у Вінниці за місцем його проживання та оголосили йому про підозру за шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану.

Влад Сорд (Владислав Гранецький-Стафійчук) – активний учасник Майдану, після його перемоги пішов до добробату, але 2017-го самовільно залишив його і був звинувачений у дезертирстві. У 2018-му офіційно пішов із ЗСУ.

Став відомим після того, як у 2021-му брав участь у мітингу на Банковій на захист Стерненка, що переріс у погром. Сорд тоді розбив вікна Офісу президента й отримав за це домашній арешт.