Стирання слідів у деклараціях: історія Сергія Мула як симптом глибшої проблеми в силовій системі

Депутатка Верховної Ради України, Мар’яна Безугла, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook викликала глибокі роздуми стосовно фінансування та ефективності Суспільного мовлення України. В її оприлюдненні вказується, що річний бюджет на ці потреби складає 2 мільярди гривень, однак кількість глядачів ток-шоу Суспільного складає лише 1000 осіб на 90-хвилинний виступ. Ці дані викликали обґрунтовані сумніви щодо ефективності витрачання бюджетних коштів на підтримку та розвиток публічного мовлення в Україні.

У своїй публікації Безугла також висловила здивування стосовно дивовижної різниці у популярності відео контенту: тоді як ток-шоу Суспільного має низьку кількість переглядів, її звичайні ролики на платформі Reels набирають понад 50 тисяч переглядів. Це породжує ряд питань щодо значення та ролі Суспільного мовлення в сучасному медіа просторі, а також процесу розподілу фінансових ресурсів для цілей громадського мовлення.

Безугла звернула увагу на структуру Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), до складу якої входить Суспільне мовлення, та зазначила, що у 2024 році на ці медіа відділи було виділено понад 2 мільярди гривень, а ще 1,5 мільярда — на Телемарафон окремо. При цьому, за словами депутатки, в НСТУ працює понад 4 тисячі співробітників, а зарплати керівництва є надто високими, що ставить під сумнів їхню обґрунтованість у контексті суспільного мовлення.

Варто відзначити, що за даними досліджень, Телемарафон користується популярністю лише серед 37% населення. Ці факти стимулюють серйозне обговорення щодо необхідності перегляду та оптимізації фінансових вкладень у суспільне мовлення України з метою підвищення його ефективності та відповідності сучасним вимогам та потребам аудиторії.

У висновках можна зазначити наступне:

• Необхідно провести глибокий аналіз ефективності використання державних коштів, спрямованих на фінансування Суспільного мовлення України.

• Важливо переглянути механізми розподілу бюджетних асигнувань між різними медіа відділами Національної суспільної телерадіокомпанії України з метою максимізації їхньої ефективності.

• Потрібно активізувати діалог між управлінцями Суспільного мовлення та законодавчим органом щодо оптимізації діяльності та використання ресурсів цієї установи.

• Важливо забезпечити більшу відкритість та прозорість у використанні бюджетних коштів, а також залучити громадськість до обговорення та контролю над фінансовими процесами в Суспільному мовленні.

• Потрібно розвивати та впроваджувати нові підходи до залучення аудиторії та підвищення інтересу до контенту Суспільного мовлення з метою збільшення його впливу та значущості в суспільстві.

В ніч проти 22 червня українська енергетична інфраструктура знову стала мішенню для російських ударів. Внаслідок атак постраждали двоє працівників енергетичної сфери, а також було пошкоджено важливе обладнання. За даними Міністерства енергетики України, удари були спрямовані на об’єкти розподілу електроенергії, розташовані на заході та півдні країни.

Ці атаки на енергетичну інфраструктуру спричиняють серйозні проблеми для забезпечення стабільного електропостачання в регіонах, які й без того стикаються з труднощами через воєнний конфлікт. Пошкодження об'єктів розподілу електрики ускладнює не лише побутове життя населення, але й роботу підприємств та критичної інфраструктури, що залежить від стабільного енергопостачання.

Українська енергетична система протягом останніх місяців знаходиться під постійним тиском через атаки, спрямовані на виведення з ладу ключових об'єктів. Міністерство енергетики та відповідні служби працюють над відновленням пошкоджених ліній та обладнання, аби якнайшвидше відновити нормальне електропостачання. Фахівці роблять усе можливе для забезпечення стабільності енергетичної системи та мінімізації негативних наслідків для населення.

Ці удари також ставлять під загрозу безпеку працівників енергетичної галузі, які, незважаючи на небезпеку, продовжують виконувати свої обов’язки для відновлення пошкодженої інфраструктури. Постраждалим енергетикам надається необхідна медична допомога, і вони отримують підтримку від держави та своїх колег.

Незважаючи на ці виклики, Україна залишається рішуче налаштованою на захист та відновлення своєї енергетичної незалежності. Українці демонструють неабияку стійкість та згуртованість у боротьбі з агресією, продовжуючи працювати над зміцненням своїх позицій на енергетичному фронті.

Під час російського обстрілу відключалася повітряна лінія електропередачі на сході України, що призвело до зниження навантаження на генеруючому об’єкті.

“Після восьми масованих атак на енергосистему, які ворог завдає з березня, ситуація в енергетиці залишається складною”, – зазначають у Міністерстві енергетики.

Наслідки атаки уточнюють, триває їх ліквідація. Проте, як повідомляють у міністерстві, збільшення обсягів обмежень електропостачання наразі не планується, планові відключення будуть за розкладом – з 16:00 до 24:00.

Водночас в “Укренерго” уточнили, що постраждалі енергетики працювали на об’єкті у Запоріжжі, а пошкодження обладнання сталися у Запорізькій та Львівській областях. Там також повідомили про атаку на об’єкт газової галузі в західній області.

Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив про удар і пожежу на об’єкті критичної інфраструктури, яку гасили до 8 ранку.

“Пожежу вдалося загасити. Залучали 67 вогнеборців та 12 одиниць спецтехніки”, – повідомив Козицький. Про масштаби руйнувань повідомлять згодом.

У Івано-Франківську, за даними місцевої ДСНС, удар прийшовся по території цивільного навчального закладу, утворилася вирва 20 кв.м з осередком загоряння, яке було ліквідовано.

“Один із навчальних корпусів частково зруйнований, інші зазнали ушкоджень”, – повідомили у ДСНС Прикарпаття.

Мер міста Руслан Марцинків повідомив, що через удар пошкоджено вікна у житлових будинках та дитячому садочку.

ДСНС також повідомляють про пожежі як наслідок нічної атаки на Волині.

“Сьогодні вночі під час ворожого обстрілу на Волині трапилось 2 пожежі — горіла господарська будівля та житловий будинок у Луцькому районі”, – йдеться у повідомленні.

Під час попередніх атак росіяни знищили або пошкодили до 9 ГВт генерації, що становить близько половини від пікових зимових навантажень, заявив президент Зеленський.

Найбільше постраждали теплові та гідроелектростанції, які дозволяли балансувати енергосистему під час піків і спадів попиту. За різними оцінками, з системи вибили 80-90% теплової генерації.

Попередній удар по енергетиці росіяни завдали в ніч на 20 червня.

За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, в ніч проти 22 червня росіяни атакували ракетами повітряного, морського та наземного базування, а також БПЛА.

Загалом під час цієї атаки було використано 16 ракет різних типів та 13 шахедів.

Українська ППО збила 7 ракет Х-101/Х-555, 4 “Калібри” та один “Іскандер”, а також усі 13 шахедів.

За інформацією голови Львівської ОВА Максима Козицького, у західному секторі ППО збили 7 із 10 російських ракет.

5 грудня українці відзначають одразу кілька значущих дат — професійних, міжнародних і церковних, а день також займає особливе місце у народних традиціях. За новим церковним календарем віряни вшановують пам’ять святого преподобного Сави Освященного, видатного подвижника християнства. Народився він у 439 році в Каппадокійській Кесарії і вже в дев’ятирічному віці добровільно вступив до монастиря, де вирізнявся смиренням, духовною мудрістю та невпинним прагненням до молитви та служіння.

Життя святого Сави Освященного стало прикладом відданості духовним цінностям і самовідданості в служінні ближнім. Його шанування нагадує про важливість моральної дисципліни, стійкості у випробуваннях та пошуку внутрішнього спокою через віру. Згідно з церковними джерелами, він залишив по собі численні духовні настанови, що досі надихають віруючих на благочестиве життя та милосердя.

У 17 років Сава вирушив до Палестини, тодішнього центру чернечого життя. Там він багато років провів у молитві та усамітненні, а 483 року заснував свою знамениту Велику Лавру — Мар Саба. Цей монастир став одним із найважливіших духовних осередків середньовічного Сходу.

Сава активно виступав проти єресей і навіть здійснював місії до імператорів у Константинополі, відстоюючи православне вчення. Він помер 532 року у віці 93 років.

У народному календарі дата відома як Савин Мороз — саме на цей час зазвичай припадали перші сильні холодні дні. Вважали, що «Сава морозом землю освячує».

Що не можна робити 5 грудня: • уникати сварок — вони можуть зіпсувати стосунки на всю зиму• не гуляти після заходу — вважалося, що з цього дня зима «вступає у свої права»• не думати погано — негатив повертається до того, хто його поширює

Народні прикмети: • ранковий іній — до м’якої зими• ясна погода — до спокійної зими• сильний вітер — до хуртовин• мороз зранку, але потепління вдень — до нестійкої погоди

5 грудня в Україні святкують День працівників статистики — фахівців, які збирають і аналізують дані, що необхідні для прийняття державних рішень та прогнозування розвитку країни.

Також 5 грудня — День ґрунтознавця та Всесвітній день ґрунтів. Обидва свята підкреслюють важливість відповідального ставлення до землі, адже за даними ООН понад третина ґрунтів світу знаходиться у стані деградації.

Крім того, сьогодні відзначають Міжнародний день волонтера — свято людей, які допомагають іншим без винагороди, рухаючи вперед суспільні зміни, гуманітарні ініціативи та взаємопідтримку.

А ще це неофіційний Міжнародний день ніндзя — присвячений легендарним японським воїнам, що стали символами спритності та вміння діяти непомітно.

5 грудня іменини святкують Геннадій, Захар, Ілля та Сергій.Талісманом народжених цього дня вважають гранат — камінь із сильною енергетикою, відомий ще за часів скіфів.

5 грудня увійшло в історію багатьма подіями: відкриттям золота в Каліфорнії, скасуванням сухого закону у США, створенням першої АТС, відкриттям Української академії мистецтв, підписанням Будапештського меморандуму та першою переписною кампанією в Україні 2001 року.