Сучасні українські дрони: нові горизонти у війні з Росією

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.

У Боярці (Київська область) розпочинають амбітну реконструкцію дитячого та спортивного майданчика на суму понад 45 мільйонів гривень. Підрядником виступила компанія «Ростдорстрой», що має зв’язки з депутатом Одеської міськради Юрієм Шумахером. Відразу ж після оголошення про підписання контракту на суму 45,29 млн грн, увагу журналістів привернуло завищення цін у кошторисі, що може призвести до значної переплати — на понад мільйон гривень. Це порушення викликало тривогу серед громадських організацій, оскільки сумніви в обґрунтованості витрат можуть мати серйозні наслідки для місцевого бюджету.

Договір був укладений 17 вересня 2025 року між Боярською міською радою та компанією «Ростдорстрой». У відповідності до плану, роботи з реконструкції мають завершитися до кінця 2026 року. Проте навіть на початкових етапах будівництва виникли питання щодо завищених витрат на окремі позиції кошторису, що стосуються матеріалів, робочої сили та техніки. За оцінками журналістів «Наших грошей», деякі з цих витрат можуть бути необґрунтованими і навіть надмірними для таких робіт, що може призвести до значних додаткових витрат для міської громади.

Втім, аналіз кошторису показав значні завищення цін. Тротуарна плитка у документах коштує 1300 грн за квадратний метр, тоді як середня ринкова ціна — близько 800 грн. Подібна ситуація з щебенем: 1169 грн за кубометр проти ринкових 250–686 грн. Поліуретановий клей Tetrapur 144 у кошторисі закладено по 416 грн за кілограм, хоча вартість на ринку — 230–256 грн. Тільки за цими позиціями переплата може сягнути понад 1 мільйона гривень.

Найдорожчими пунктами є бетонний скейт-парк — 9,11 млн грн, мультифункціональний майданчик — 2,63 млн, памп-трек — 1,28 млн, ігровий комплекс — 1,09 млн грн. Через відсутність детальних характеристик експерти не можуть порівняти їхні ціни з ринковими.

Тендер пройшов без конкуренції: участь узяв лише «Ростдорстрой». Умови конкурсу — зокрема обов’язковий огляд об’єкта та наявність ISO-сертифікатів за п’ятьма стандартами — фактично відсікли інших учасників. Подібна практика вже не раз ставала предметом скарг до Антимонопольного комітету.

Компанія «Ростдорстрой» належить Євгенію Коновалову та Юрію Шумахеру через австрійську структуру «Юттема АУ ГмбХ». Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй ділам» мера Геннадія Труханова. З 2016 року ця фірма отримала державних підрядів на понад 85 мільярдів гривень.