Сучасний розвиток українського туризму: від традиційних маршрутів до нових можливостей

Генеральний директор Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Іван Юрійович Чернявський у 2024 році задекларував значний обсяг майна та доходів, який привернув увагу громадськості та експертів із питань прозорості державних структур. Серед основних активів родини — престижний автомобіль Mercedes GLS, оформлений на дружину, чотири квартири та понад 120 тисяч доларів готівкою. Ця декларація демонструє фінансові можливості посадовця і його родини у порівнянні із середньою зарплатою в державному секторі.

Протягом 2024 року Іван Чернявський отримав 1,5 мільйона гривень зарплати на посаді в Укрпатенті, а також додатково 40 тисяч гривень за сумісництвом у Національному університеті біоресурсів і природокористування. Крім цього, він отримав соціальні виплати від Київського міського центру розрахунків у розмірі 53 тисяч гривень. Дружина, Олена Миколаївна Чернявська, також задекларувала власні доходи та активи, що підкреслює спільну фінансову потужність сім’ї.

У родини значна кількість нерухомості: квартира площею 96,1 м² у Києві належить Чернявському, квартира 36,2 м² у Києві — дружині, 45,3 м² у Білій Церкві — 50% спільно з дружиною та 50% з громадянкою Катериною Лабахою, 69,9 м² у Білій Церкві — спільна з дружиною та двома іншими особами, 72,9 м² у селі Тальянки (Черкаська обл.) — спільна з дружиною, братом та батьком. Також у власності Чернявського незавершене будівництво квартири 39,95 м² у Києві.

Окрім Mercedes-Benz GLS 450 (2016) на дружину, у Чернявського є мотоцикл IZh Yupiter 5 (1989). Родина зберігає 120 тис. доларів готівкою: 80 тис. у посадовця та 40 тис. у дружини. Інших цінних паперів, корпоративних прав, рухомого майна чи фінансових зобов’язань у декларації не вказано.

Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, питання технологічного забезпечення фронту стає одним із ключових для обороноздатності держави. Сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічного протистояння, де саме дрони виконують функції розвідки, коригування вогню, логістики та навіть безпосереднього ураження цілей. Нестача цих засобів суттєво впливає на ефективність бойових дій та безпеку військових підрозділів.

Безпілотні літальні апарати дозволяють оперативно отримувати розвідувальну інформацію без ризику для життя особового складу. Завдяки їм командування може швидко реагувати на зміни ситуації на полі бою, виявляти пересування техніки противника та коригувати артилерійський вогонь із високою точністю. Коли кількість таких пристроїв обмежена, знижується швидкість прийняття рішень і підвищуються ризики помилок.

Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.

Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.

Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.

Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.

Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.

1️⃣ Окремим повідомленням надішліть вихідний текст (або хоча б його початок і напишіть «далі буде»). 2️⃣ Наступним повідомленням — вимоги:

мова (українська — підтвердіть),

Президент наголосив, що чинне українське законодавство не дозволяє реалізувати такий сценарій без застосування особливого механізму ухвалення рішень. Саме тому, у разі винесення подібної ініціативи на порядок денний, єдиним легітимним шляхом може бути загальнонаціональний референдум.

Глава держави підкреслив, що саме громадяни мають вирішити, чи готове суспільство погодитися на такий формат завершення війни. Водночас він уточнив, що на референдум має бути винесений не окремий пункт, а весь документ про мир загалом — з можливістю дати відповідь «так» або «ні».

Зеленський також зазначив, що підготовка до всеукраїнського волевиявлення потребує щонайменше 60 днів і можлива виключно за умови повного припинення вогню. За його словами, проведення референдуму без стабільного режиму тиші зробить його нелегітимним і може призвести до внутрішнього розколу в державі.

Президент визнав, що організація референдуму під час війни є надзвичайно складною через безпекові ризики та неможливість участі громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Водночас Зеленський окреслив альтернативний варіант розвитку подій. Якщо територіальне питання буде вирішене за принципом «стоїмо там, де стоїмо», який пропонує Україна, і лінія фронту в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях буде де-факто зафіксована та контрольована міжнародними силами, мирну угоду можна буде ратифікувати у Верховній Раді без проведення референдуму.

Президент підсумував, що у випадку будь-яких рішень, які виходять за межі такого сценарію, одного підпису під угодою буде недостатньо, і остаточне слово має залишатися за суспільством.

Згідно з інформацією Інституту вивчення війни (ISW), російські війська вибрали північно-західний напрямок від Авдіївки у Донецькій області для розширення своїх позицій, націлюючись на досягнення стратегічних цілей. За звітом, російські сили зосереджені в районі Бердичі – Новокалинове, і мають намір виконувати різні тактичні маневри. Проте, ці плани можуть бути обмежені через передбачену військову допомогу від США та країн Європи, яка може надійти найближчим часом.

За аналізом ISW, російські війська розвивають три основні напрямки атаки, що включають рух на захід від Бердичі, вбік селища Очеретине, та просування вздовж дороги О0544 у напрямку селища Новокалинове. Головна мета — досягнення стратегічного контролю над містом Покровськ та кордоном Донецької області. Незважаючи на деякі успіхи на фронті, обмежені можливості російських військ ускладнюють подальші стратегічні операції.

Прогнозується, що російські сили намагатимуться здійснити ширший прорив вздовж лінії Бердичі – Новокалинове, але передбачувана допомога від країн Заходу може обмежити їхні дії. Надійшовший час для поповнення арсеналу Збройних сил України може змінити обстановку настільки, що дозволить українським силам зберегти ініціативу на полі бою та зменшити тиск російських військ.

Аналітики розраховують, що в найближчі тижні російські війська продовжать спроби отримати тактичні перемоги, але їхні можливості будуть обмежені передбачуваною допомогою від країн Заходу.

Згідно з інформацією Інституту вивчення війни (ISW), російські війська планують розширити свої позиції в північно-західному напрямку від Авдіївки у Донецькій області з метою досягнення стратегічних цілей. Проте, передбачена військова допомога від США та країн Європи може обмежити їхні можливості.

Російські війська формують три основні напрямки просування, включаючи рух на захід від Бердичі, вбік селища Очеретине, та просування вздовж дороги О0544 у напрямку селища Новокалинове. Однак їхні дії ускладнюються обмеженими можливостями для подальших стратегічних операцій.

Прогнозується, що надходження військової допомоги від Заходу та поповнення арсеналу Збройних сил України можуть змінити обстановку, дозволяючи українським силам зберегти ініціативу на полі бою та зменшити тиск російських військ.

Отже, попри спроби російських військ отримати тактичні перемоги, їхні можливості можуть бути обмежені передбачуваною допомогою від країн Заходу, що відкриває можливість для українських сил зберегти стратегічну перевагу.