Суд Чернігова визнав блогера винним у підбурюванні до насильства та антисемітських висловлюваннях

Національне агентство з питань запобігання корупції провело повну перевірку виправленої декларації заступника начальника податкової служби Одеської області Дмитра Хандусенка та встановило низку суттєвих порушень. Йдеться про можливе неправдиве декларування, а також завищення окремих активів, що викликало додаткові запитання у контролюючого органу.

Перевірка тривала з 30 червня по 18 грудня 2025 року та була продовжена ще на 60 днів у зв’язку з необхідністю детального аналізу поданих відомостей. Фахівці агентства досліджували інформацію щодо майнового стану посадовця та членів його родини, зокрема дружини Дар’ї Кочуріної, доньки Анжеліни та падчерки Анжеліки. У результаті встановлено розбіжності між задекларованими даними та фактичними обставинами.

Крім того, не відображено фактичне користування об’єктами нерухомості протягом значної частини 2024 року, а ділянка площею 12 487 м², набуття якої відбулося у жовтні 2023 року, була продана у березні 2024-го за 33 тис. грн. Не внесено до декларації доходи від оренди об’єктів дружини на суму понад 187 тис. грн, а також дані про оренду квартири у колишнього чоловіка дружини.

Недостовірно зазначено дати набуття права власності на автомобілі. Land Rover Range Rover 2013 року був набутий у власність 25 квітня 2024 року, хоча у декларації зазначено 2022 рік. Lexus RX350 2016 року дружини задекларований за 914 тис. грн із датою 2023 рік, хоча фактично придбаний у травні 2022 року за 100 тис. грн.

Також виявлено недостовірні відомості щодо корпоративних прав дружини у ТОВ «Будинок Ліор», ТОВ «Ліор Україна» та ТОВ «Ліор Бутік». Під час перевірки не вдалося підтвердити внески у статутний капітал та відсутність фінансових зобов’язань.

У результаті перевірки НАЗК виявило недостовірні відомості на суму 3,3 млн грн, що є ознакою ч. 1 ст. 366-2 ККУ. Однак матеріали ще не направлені до правоохоронних органів. Варто зазначити, що перевірка стосувалася декларації за 2024 рік і не охоплювала загальну суму необґрунтованих активів, яка за даними НАЗК за 2023–2024 роки перевищує 8 млн грн і була передана до ДБР. Виправлену декларацію Хандусенко подав 10 січня 2026 року.

Корупційні схеми у силовому блоці під час повномасштабного вторгнення набувають все більш організованого та системного характеру, виходячи далеко за межі поодиноких випадків зловживань. У деяких ситуаціях бойові підрозділи стають формальним прикриттям для багатомільйонних фінансових операцій, які виправдовуються необхідністю «термінового забезпечення фронту». Особливо показовим є приклад Департаменту поліції особливого призначення — Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Цей підрозділ на папері виконує бойові завдання, але на практиці його ресурси та структура часто використовуються для легалізації великих грошових потоків.

Важливо зазначити, що такі прояви корупції не обмежуються лише окремими випадками або персоналіями. Їхня повторюваність і системність свідчать про наявність усталених механізмів, які дозволяють легалізувати надходження та розподіл коштів без належного контролю. Розкриття подібних схем потребує як прозорих внутрішніх аудитів, так і активної взаємодії з громадськими структурами та журналістськими розслідуваннями. Без цього ризик зловживань у майбутньому лише зростатиме, що ставить під загрозу ефективність державних інституцій у воєнний час.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

На тлі тривалих перебоїв з електропостачанням та напруженої ситуації в енергетичному секторі державна компанія Енергоатом уклала контракт на закупівлю міських автобусів на загальну суму 51,625 млн гривень. Договір було підписано 2 лютого 2026 року, і він передбачає придбання п’яти одиниць транспорту. Вартість одного автобуса становить 12,39 млн грн, що викликає суспільний інтерес з огляду на порівняння з попередніми закупівлями.

Ще у 2024 році структурні підрозділи компанії закуповували аналогічну техніку приблизно по 10,78 млн грн за одиницю. Таким чином, різниця у вартості перевищує 1,6 млн грн на кожному автобусі. Якщо екстраполювати цю різницю на весь обсяг закупівлі, загальна сума перевитрат порівняно з попередніми цінами може сягати понад 8 млн грн. Така динаміка цін потребує детального аналізу причин подорожчання.

Закупівля відбулася за процедурою з одним учасником. У тендері брало участь лише ТОВ «ТД Еталон Авто», що фактично виключило конкуренцію та можливість зниження ціни під час торгів. Відсутність альтернативних пропозицій не дозволила перевірити, чи відповідає заявлена вартість ринковим показникам.

У доступній тендерній документації не наведено детального економічного обґрунтування зростання ціни порівняно з попередніми роками. Також звертає на себе увагу зміна строків поставки: первісний термін виконання договору було продовжено майже на рік — до листопада 2026 року.

Енергоатом є стовідсотково державною компанією, а єдиним її акціонером виступає Кабінет Міністрів України. Стратегічні фінансові рішення в енергетичній сфері координуються Міністерством енергетики. Договір від імені компанії підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови правління.

Закупівля автобусів на понад пів сотні мільйонів гривень відбувається в умовах війни та значних витрат на відновлення енергетичної інфраструктури. Експерти зазначають, що великі капітальні витрати державних підприємств у нинішній ситуації мають супроводжуватися максимальною прозорістю та конкурентними процедурами.

Національне антикорупційне бюро України розпочало серію кримінальних проваджень, що стосуються ймовірних порушень у процесі будівництва фортифікаційних споруд на території Донеччини. Замовником робіт виступала Полтавська обласна військова адміністрація в період керівництва Філіпа Проніна. За інформацією, оприлюдненою керівником НАБУ Семеном Кривоносом в ефірі «Радіо Свобода» 19 листопада, детективи вже формують перелік посадових осіб, які могли бути залучені до можливих зловживань, серед них і колишній очільник ОВА. Нині Пронін займає посаду голови Державної служби фінансового моніторингу України, що надає ситуації додаткового суспільного резонансу.

У межах розслідування перевіряються документи, договори та кошториси, що стосуються закупівель матеріалів, планування робіт і фактичного виконання будівництва захисних споруд. Детективи вивчають можливі розбіжності між звітною документацією та реально виконаними роботами, а також аналізують, чи могла мати місце змова між посадовцями та підрядними організаціями для заволодіння бюджетними коштами.

Кривонос зазначив, що для розслідування справи необхідна допомога Держслужби фінмоніторингу, яка мала б сприяти розслідуванню з моменту публікації записів, проте цього не відбулося. За словами очільника НАБУ, структура Проніна є своєрідною «фінансовою розвідкою», яка повинна відстежувати підозрілі транзакції та рух коштів, однак на запити бюро надано «фактично ніякої релевантної інформації».

У вересні народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив, що під час будівництва фортифікацій на Донеччині могли бути розкрадені близько 200 млн грн. За його словами, роботи імітували, а матеріали використовувалися низької якості, що нібито призводило до втрат позицій українськими військовими.

Філіп Пронін, викликаний до парламенту для пояснень, відкинув усі звинувачення та назвав інформацію про розкрадання недостовірною.