Суд і арешт рахунків: як в Україні карають за комунальні борги

У виступі перед парламентом, командувач Об'єднаних сил ЗСУ, генерал-полковник Юрій Содоль, висловив серйозну турботу щодо нестачі особового складу української армії, підкресливши, що ця проблема має вирішальне значення для забезпечення обороноздатності країни. Зазначивши, що військове угруповання "Хортиця", яким він командує, стикається з недостатньою кількістю бійців, генерал-полковник Содоль підкреслив, що це серйозно обмежує їх можливості на фронті. Він розкрив, що відділення, які традиційно мали 8-10 осіб, зараз дуже часто складаються лише з 2-4 бійців, що призводить до значного зниження ефективності оборони, особливо у зв'язку з новими загрозами, такими як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Генерал-полковник наголосив на тому, що основне навантаження лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів, і заявив, що з нестачею бійців у військових підрозділах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив своє занепокоєння тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Генерал-полковник Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни.

У виступі перед парламентом, командувач Об'єднаних сил ЗСУ, генерал-полковник Юрій Содоль, виклав надзвичайно важливі питання, пов'язані з нестачею особового складу української армії. Він підкреслив, що ця проблема має вирішальне значення для національної безпеки та обороноздатності країни, особливо в умовах сучасних загроз, таких як дрони-камікадзе. Генерал-полковник Содоль закликав законодавчий орган ухвалити необхідні заходи, включаючи законопроєкт про мобілізацію, для забезпечення необхідної кількості бійців та зміцнення оборони країни. Його виступ є важливим кроком у напрямку вирішення актуальних проблем українських Збройних Сил та забезпечення їх ефективної діяльності на фронті.

Під керівництвом Чернігівської обласної прокуратури двом чоловікам було оголошено підозру у вчиненні спроби крадіжки в особливо великих розмірах, свідомому знищенні та пошкодженні чужого майна, які відбулися в результаті передбаченої змови групи осіб. Це ставить під великий сумнів не лише їхні наміри, а й безпеку та майнові інтереси громадян. Такі дії є серйозним порушенням закону та наносять значну шкоду суспільству. Тому правоохоронні органи вживають всіх можливих заходів для розслідування цього злочину та притягнення винних до відповідальності перед законом. Від цього залежить не лише правопорядок, а й довіра громадян до правосуддя.

За даними слідства, жителі Запорізької та Миколаївської областей намагалися викрасти грошові кошти клієнтів банку в місті Чернігові. З середини лютого 2024 року вони періодично приїздили до міста, збирали інформацію про розташування сховища банку, наявність відеоспостереження, пожежної сигналізації та інших охоронних засобів, а також можливі шляхи проникнення до приміщення.

Підозрювані завчасно викопали та укріпили підземний тунель від території дитячого навчального закладу до підвалу сусіднього з банком багатоповерхового будинку. За допомогою ручних та ударних інструментів вони підготували отвір у стіні, що вів безпосередньо до сховища.

Зранку 6 травня чоловіки залізли на дах будівлі банку, заповнили його приміщення паливно-мастильними матеріалами через вентиляційний канал та підпалили. Пробивши підготовлений отвір, вони проникли всередину банку, зламали орендовані індивідуальні банківські скриньки і почали шукати грошові кошти та інші цінності. У скриньках на той момент зберігалося понад 5,5 млн грн.

Не встигнувши зламати всі скриньки до прибуття правоохоронців, злочинці втекли з місця події. Підозрюваних затримали в Запорізькій та Миколаївській областях.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів для затриманих.

Українські чоловіки, зазначає New York Times, вибирають ризикований шлях нелегального перетинання кордону, щоб уникнути війни. Вони обирають "ризикнути скупатися" і навіть ризикують потонути, перепливаючи річки на заході України, ніж брати участь у війні. Для багатьох українських солдатів призов до армії є еквівалентом квитка на фронт без можливості повернутися. Згідно з даними румунської влади, після російського вторгнення понад 6000 чоловіків перепливли річку Тису, але не всім це вдалося. На берегах виявлено 22 тіла, але ймовірно, що загинуло ще більше осіб, що спричинило прізвисько "річка смерті".

Ця ситуація змінила характер контрабанди в Карпатах, де раніше переважали підроблені цигарки. Тепер контрабандисти спеціалізуються на переправленні людей. За даними Лесі Федорової, прес-секретаря Мукачівського прикордонного загону, лише минулого року було розгорнуто 56 таких угруповань. Вартість перетину кордону зросла до 10 000 доларів з людини, порівняно з двома тисячами доларів до початку війни. Контрабандисти вживають різних заходів для вивезення людей за кордон, включаючи найм гідів із числа місцевих ромів. Для боротьби з цим явищем прикордонники встановили додаткові інфрачервоні камери і датчики, а також збільшили кількість блокпостів на дорогах, що ведуть до кордону.

Українські чоловіки, обираючи нелегальний перетин кордону, свідомо ризикують життям, намагаючись уникнути участі в війні. Це свідчить про глибокий ступінь відчуття загрози та відчаю, які переживають мешканці прикордонних областей. Рівень нелегальної міграції значно зріс у зв'язку з воєнним конфліктом, що відображається на зміні характеру контрабанди та діяльності прикордонних служб. Зусилля з боротьби з цим явищем мають бути підсиленими, адже вони стосуються безпеки та життя людей.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У польському місті Любліні, на базі рекрутингового центру при Генеральному консульстві України, перша група добровольців “Українського легіону” офіційно уклала контракти зі Збройними силами України. Про це повідомляє “Укрінформ”, у вівторок, 12 листопада.

Керівник рекрутингового центру запросив кожного добровольця по черзі підписати контракт, із яким вони ознайомилися заздалегідь.

За словами представника центру Петра Горкуші, на сьогодні заявки на вступ до “Українського легіону” подали вже понад 600 осіб.

Цей добровольчий підрозділ ЗСУ створено в межах безпекової угоди, яку в липні підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві. Одним із ключових пунктів цієї угоди є організація підготовки українських військових підрозділів на території Польщі.

Після підписання контрактів добровольців направлять на полігон поблизу Любліна для проходження базового навчання за стандартами НАТО. Навчальний курс триватиме 35 днів під керівництвом інструкторів з країн-членів Альянсу. Для тих, хто потребуватиме додаткового вишколу за спеціалізацією, передбачено подальшу підготовку в інших місцях.

Добровольці мають можливість підписати контракт на три роки або до завершення особливого періоду.

За домовленістю сторін, Україна забезпечує учасників Легіону військовою формою та медикаментами, тоді як Польща надає інфраструктуру, техніку та озброєння для навчання. Питання про повне оснащення підрозділу польською технікою й озброєнням для його подальшого відрядження до України все ще перебуває на стадії обговорення.

Нагадаємо, 3 жовтня Міноборони повідомило про початок прийому документів у Польщі від громадян України, які висловили бажання вступити до лав Сил оборони в “Український легіон”.

Уряд Чехії стежить за формуванням “Українського легіону” в Польщі та розглядає можливість участі в цьому проєкті.