Суд розгляне справу чиновниці, через недбалість якої бюджет зазнав втрат на 900 тисяч гривень

Пізно ввечері 4 лютого на території України було зафіксовано сейсмічну активність. Підземні поштовхи відчулися о 23:44 у Дністровському районі Чернівецької області. За попередніми оцінками сейсмологів, магнітуда землетрусу становила 1,7, що свідчить про слабкий характер коливань, які зазвичай не спричиняють руйнувань і часто залишаються непоміченими для більшості людей.

Осередок землетрусу розташовувався на невеликій глибині — близько 3 кілометрів. Саме мілке залягання епіцентру може пояснювати те, що поштовхи могли бути локально відчутні, попри невисоку магнітуду. Подібні сейсмічні явища характерні для цього регіону, оскільки Буковина перебуває в зоні впливу Карпатської сейсмічної системи.

Будь-яких повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або звернення громадян не надходило.

Зазначимо, що це вже не перший сейсмічний випадок в Україні за останні дні. 2 лютого землетрус було зафіксовано в акваторії Азовського моря. Тоді підземні поштовхи виявилися значно сильнішими і відчувалися мешканцями одразу кількох регіонів країни, зокрема Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей.

Епіцентр того землетрусу знаходився в Азовському морі приблизно за 30 кілометрів від узбережжя тимчасово окупованого Криму. Глибина осередку становила близько 10 кілометрів. За класифікацією фахівців, він належав до сильно помірних.

За даними сейсмологів, у межах Азовського регіону протягом останніх 20 років було зафіксовано сім землетрусів із магнітудами до 4,9. Усі їхні епіцентри розташовувалися в морі, однак через глибину осередків такі поштовхи можуть відчуватися на значній відстані вглиб материкової частини України. Саме тому як під час землетрусу 2 лютого, так і під час попередніх сейсмічних подій слабкі коливання фіксувалися в радіусі до 300 кілометрів від епіцентру.

Фахівці наголошують, що подібні сейсмічні явища є характерними для окремих регіонів України та не свідчать про підвищену сейсмічну загрозу.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попри дипломатичні привітання, у політичному та юридичному середовищі з’явилися побоювання щодо можливої активізації кримінальних проваджень. Експерти вказують на те, що перемога Трампа може стати каталізатором розслідувань стосовно кількох громадських активістів, зокрема Віталія Шабуніна, Михайла Жернакова та Юрія Ніколова. Йдеться про кримінальні справи, які наразі перебувають на стадії розслідування, зокрема щодо крадіжки автомобіля, ухилення від військового обов’язку та відмивання коштів.

Однією з найгучніших справ є ситуація з Віталієм Шабуніним, керівником “Центру протидії корупції”. За даними слідства, Шабунін привласнив джип Nissan Pathfinder, який був переданий як гуманітарна допомога для Збройних Сил України. Після цього він, ймовірно, використовував автомобіль у особистих цілях. Суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження щодо цього інциденту.

Також не залишились без уваги інші активісти, такі як Михайло Жернаков, який займав посаду судді і, за заявою адвоката Ігоря Мартиненка, нібито вчиняв дії на користь злочинної влади Віктора Януковича під час його суддівської діяльності. Ці справи можуть стати частиною ширшого процесу боротьби з корупцією в Україні, особливо в контексті міжнародного тиску, зокрема з боку США, де Трамп надає значну увагу боротьбі з корупцією в усьому світі.

Колишній керівник Дніпропетровської обласної прокуратури, Сергій Біжко, офіційно звільнений із посади. 6 жовтня він подав свою декларацію, в якій вказав вражаючі цифри доходів та майна. У документі зазначено, що за дев’ять місяців поточного року його сім’я задекларувала дохід у розмірі майже 2,9 мільйона гривень. Крім того, декларація містить інформацію про значні фінансові активи та власність, серед яких кілька об’єктів нерухомості, два автомобілі преміумкласу, а також валютні заощадження.

Особливу увагу привертає розмір заробітної плати, який у 2023 році склав понад 2 мільйони гривень. Це свідчить про високий рівень доходу колишнього посадовця, що викликає додаткові питання щодо його фінансових джерел. Окрім того, документ відображає пенсію, яка також є важливою складовою фінансового становища родини Біжків.

зарплата Сергія Біжка у Дніпропетровській обласній прокуратурі — 2,03 млн грн;

пенсія від Пенсійного фонду — 70 тис. грн;

підприємницький дохід дружини Наталії — 775 тис. грн.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості, якими володіє або користується родина:

будинок у Дніпрі площею 87 м² — набутний Сергієм у 2000 році (зазначена вартість при покупці 20 тис. грн);

квартира в Дніпрі 65,6 м² — у власності дружини Наталії (придбана у 2016 році, вартість не вказана);

квартира у Дніпрі 123 м² — у користуванні сім’ї, оформлена на Галину Біжко (ймовірно, родичку).

Окрім того, у декларації вказані дві сучасні автівки, що перебувають у користуванні сім’ї, але записані на інших осіб:

Cupra Leon (2023) — оформлена на Світлану Борисову (орієнтовна ринкова ціна 1,2–1,5 млн грн);

Volkswagen ID.4 (2021) — оформлена на Ганну Медведчук (орієнтовна вартість 1–1,3 млн грн).

Грошові активи сім’ї також значні: у декларації вказано 605 тис. грн на рахунку в Райффайзен Банку (на Сергія Біжка) та 101,5 тис. доларів США готівкою — у власності дружини Наталії.

Дружина Біжка володіє 25% ТОВ «Ріелтор 3Д» (ЄДРПОУ 40457898); зазначається, що частку вона придбала у 2016 році за 225 тис. грн. За повідомленням джерела, її підприємницький дохід у 2025 році склав близько 775 тис. грн.

Сергія Біжка офіційно звільнено з посади; у зв’язку з втратою броні він підлягає мобілізації до Збройних сил України.