Суд умовно покарав учасників Viber-групи про про ТЦК на Волині

11 вересня 2025 року Велика палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у справі №990/320/23, залишивши без змін указ президента від 18 липня 2022 року щодо втрати громадянства України Ігорем Коломойським. Адвокат бізнесмена Олександр Лисак повідомив про завершення судового розгляду, який тривав кілька років і мав широкий суспільний резонанс.

Матеріали справи свідчать, що ще у 1995 році Коломойський, будучи громадянином України, отримав громадянство Ізраїлю. На той час українське законодавство не передбачало автоматичної втрати громадянства при набутті іншого, проте пізніші зміни до нормативної бази визначили чіткі механізми визнання подвійного громадянства як підстави для втрати українського. Суд детально розглянув усі фактичні та юридичні обставини, включно з деклараціями бізнесмена, офіційними документами іноземних держав і попередніми рішеннями урядових органів.

Однак у 2022 році президент України підписав указ №502/2022, яким Коломойського визнано таким, що втратив громадянство України. Бізнесмен оскаржив цей документ у Касаційному адміністративному суді, який розглянув справу в складі Верховного Суду. Як зазначив адвокат Лисак, суть справи полягала у юридичній колізії, що стосується дії законів у часі. Він нагадав, що відповідні зміни до Закону “Про громадянство України”, які передбачають втрату громадянства через набуття іншого, були внесені лише у 1997 та 2001 роках — тобто після того, як Коломойський отримав громадянство Ізраїлю.

“Відповідно до статті 58 Конституції України, закон не має зворотної сили. Застосування норм, прийнятих після 1995 року, до подій того часу є порушенням принципу незворотності дії закону”, — наголосив адвокат.

Особливу увагу викликає окрема думка двох суддів Великої палати Верховного Суду — Миколи Мазура та Олега Кривенди. У своєму документі вони прямо вказали на неприпустимість ретроспективного застосування законодавства та зазначили, що рішення суду порушує конституційні гарантії. На думку захисту, справа Коломойського має значення не лише для самого бізнесмена. Йдеться про створення прецеденту, який може торкнутися тисяч українців, що перебувають або перебували у подібних правових умовах — зокрема тих, хто має іноземне громадянство, отримане ще до змін у законодавстві.

У цьому контексті Лисак звернув увагу на ухвалення нового закону про множинне громадянство, який хоч і не дозволяє вільно мати кілька паспортів, однак не передбачає автоматичної втрати українського громадянства лише через наявність іншого. На його думку, справа Ігоря Коломойського демонструє необхідність перегляду застарілих норм та адаптації законодавства до сучасних реалій.

Міністерство оборони України оголосило про запуск принципово нової цифрової системи управління процесами мобілізації та проходження служби. Йдеться про механізм під назвою «Чекін мобілізованого», який має об’єднати всі ключові етапи взаємодії військовослужбовця з державою в єдиний електронний контур. Рішення презентував керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий під час Digital Defence Forum у Києві, наголосивши на необхідності сучасних інструментів контролю в умовах повномасштабної війни.

Основною метою впровадження нової системи є зменшення кількості випадків самовільного залишення військових частин, проблема яких загострилася з початком активних бойових дій. За задумом розробників, цифровізація дозволить зробити облік мобілізованих прозорішим, а взаємодію між військовими, командирами та державними органами — більш оперативною та керованою. Фактично йдеться про перехід від паперових процедур до постійного електронного супроводу служби.

Уся інформація збиратиметься у систему «Оберіг», яка синхронізуватиметься з іншими цифровими базами оборонного сектору. Фактично кожен крок мобілізованого відображатиметься у режимі реального часу, створюючи прозорий цифровий слід для командування.

На наступних етапах Міноборони планує запровадити повний електронний супровід мобілізованого — від моменту направлення на медкомісію до прибуття у військову частину та подальшої служби. Йдеться про цифровізацію медичної документації, формування електронних списків для відправки у навчальні центри, автоматичну передачу інформації між системами «Оберіг» та «Імпульс», а також фіксацію прибуття до частини та подальших переміщень.

За словами Берестового, така модель генерації та аналітики даних дозволить оперативно виявляти підозрілі відхилення у переміщеннях і своєчасно реагувати на ризики СЗЧ. На його думку, це переведе контроль за військовими із суб’єктивної площини в об’єктивну — на основі інформації, а не припущень.

Разом із тим ініціатива вже викликає дискусії. Експерти визнають високий рівень диджиталізації, але зауважують: цифровий контроль потребуватиме значного збільшення штату аналітиків та операторів, які здатні працювати з потоками даних у режимі реального часу. Крім того, суспільство очікує пояснень щодо того, яким буде механізм захисту персональних даних, хто матиме доступ до інформації та як саме відбуватиметься моніторинг.

По суті, Міноборони формує систему тотального цифрового спостереження за мобілізованими, яка охоплюватиме весь їхній шлях у секторі оборони — від першої взаємодії з військкоматом до служби у частині. У відомстві вважають це необхідним кроком для зменшення випадків самовільного залишення частини, тоді як суспільна реакція свідчитиме про те, чи буде новий механізм сприйнято як ефективний інструмент контролю, чи як ризик для приватності та прав військовослужбовців.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ситуація по всій лінії фронту залишається досить складною і росіяни мають цілі щодо низки обласних центрів України. Про це заявив капітан 1 рангу запасу Військово-морських сил ЗСУ Андрій Риженко в коментарі “Еспресо.TV”.

За його словами, якщо подивитися на загальну картину бойових дій на лінії зіткнення, то можна побачити, що ЗС РФ зосередили на півдні та сході надзвичайно велику кількість військ. Їх по всьому фронту може бути близько півмільйона осіб і їхнє завдання — далі дестабілізувати ситуацію в Україні та впливати на настрої населення.

“Коли починалася широкомасштабна агресія, на 7 різних напрямках було 150 тисяч військових. Зараз на трьох напрямках їхня кількість практично втричі більша. Росіянам поставлено завдання максимально захопити територію Донецької області та наблизитися до таких обласних центрів, як Запоріжжя, Дніпро, Суми, Харків, щоб регулярно обстрілювати їх із далекобійної артилерії та КАБів на відстані 50-70 км”, — заявив Андрій Риженко.

У Генеральному штабі ЗСУ аналізують ситуацію, що склалася, щоб у майбутньому максимально стримати противника від виконання стратегічних завдань, які стосуються низки обласних центрів, зазначив капітан 1 рангу запасу ВМС ЗСУ.

Вугледар на Донеччині, з якого напередодні вийшли бійці Сил оборони, є однією з точок, яку російські окупанти намагалися захопити тривалий час і для цього були використані серйозні сили. Окупація міста безумовно є неприємним фактом, однак якщо подивитися на стратегічну картину, то значного ефекту від цього в росіян не буде.

“Дійсно, була суперечлива інформація про ситуацію там, але треба довіряти позиції Збройних сил України. Там було дуже складно, оскільки російська армія використовує тактику виснаження, завалюючи ЗСУ великою кількістю засобів ураження, КАБами, артилерією, реактивною артилерією тощо”, — підсумував Андрій Риженко.

Нагадаємо, 26 вересня повідомлялося, чи можуть ЗС РФ форсувати Дніпро і знову захопити Херсон. За словами представника Сил оборони півдня, Владислава Волошина, наразі українські військові мають усю острівну частину Дніпра та будь-які під’їзди до Херсона. Росіяни не займаються підготовчими кроками, щоб у майбутньому здійснити форсування.

24 вересня повідомлялося, що за адекватної підтримки Заходу Україна може піти в контрнаступ у 2025 році, писали в The Washington Post. Утім, для цього буде потрібна також мобілізація і розширення оборонної промисловості, зазначили журналісти.

Протягом останніх чотирьох місяців кримінальне розслідування, спрямоване на встановлення фактів ухилення від військової служби керівника "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна, відзначається загрозливим зупиненням. За словами журналіста Володимира Бойка, проведення цього розслідування було затримане з моменту його ініціації й до теперішнього часу. Заява щодо початку розслідування щодо Шабуніна була подана в грудні 2023 року, але після цього справа затримувалася. В квітні 2024 року суд вимагав, щоб територіальне управління Державного бюро розслідувань в Києві негайно розпочало досудове розслідування щодо фактів самовільного залишення місця служби Шабуніним. Бойко висловлює припущення, що таке затягування може бути пов’язане з близькими стосунками між Шабуніним та заступником директора ДБР Романом Олефіренком. "Чи можливо, що ви видали наказ не проводити розслідування у справі щодо Шабуніна та навіть заборонили йому (слідчому – автор) виконувати рішення суду?" — цікавиться Бойко. Він також розповів, що їх знайомив колишній директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, з яким Олефіренко не лише дружить, а й має квартиру поруч у центрі Києва. Нагадаємо, що ДБР веде дві кримінальні справи щодо Шабуніна – за ухилення від мобілізації та підробку документів Національного агентства з питань запобігання корупції. Раніше екс-міністр охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що дії українських антикорупціонерів на Заході суперечать інтересам України під час війни, що призвело до того, що партнери зараз не надають Україні військову допомогу.

Висновки до вищезгаданої статті можна зробити наступні:

• Справа щодо ухилення від військової служби керівника "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна зазнає серйозного затягування, що підтверджується діями та нездійсненням необхідних розслідувальних дій з боку відповідних органів.

• Журналіст Володимир Бойко висловив припущення про можливість втручання у розслідування з боку осіб, які мають близькі стосунки з керівництвом Державного бюро розслідувань.

• Подібне затягування розслідування може підірвати довіру громадськості до ефективності боротьби з корупцією та порушити принципи правової держави.

• Необхідно провести об’єктивне й безперешкодне розслідування у справі щодо ухилення від військової служби з урахуванням усіх обставин та без впливу політичних чи особистих інтересів.