Суд виніс умовні вироки у справі смертельної ДТП з кортежем Ярославського

Святошинський район перетворився на територію, де офіційні органи влади існують радше як декорація, тоді як реальний вплив зосереджений у руках заступника начальника місцевого управління поліції Олександра Беззубенка. За кілька років він вибудував мережу неофіційних фінансових потоків, що функціонує паралельно до законних механізмів і підпорядковується виключно його інтересам. Місцеві підприємці фактично опинилися в умовах, коли право вести бізнес залежить не від дотримання законодавства, а від регулярних неформальних платежів.

За свідченнями представників бізнес-середовища, практично кожен заклад у районі змушений сплачувати щомісячну «абонентську плату». Невеликі кафе перераховують по 10 тисяч гривень, а великим торговельним майданчикам доводиться віддавати значно більше. Ринок «Дніпро» платить близько 150 тисяч гривень щомісяця, і подібні суми фігурують у розповідях про інші ринки та торгові точки. Формально це подається як «забезпечення порядку», але фактично йдеться про системне поборництво, яке вже стало невід’ємною частиною місцевої економіки.

Ця система працює тому, що Беззубенко інтегрувався у владу глибше, ніж будь-хто інший у районі. За інформацією від джерел у правоохоронних органах, він передає начальнику Святошинського управління поліції Андрію Шевченку від 200 до 400 тисяч гривень щомісяця. Керівнику районної прокуратури Тимошенку платить не менше 10 тисяч доларів. Ці виплати гарантують йому повний імунітет від перевірок та запитань, а також необмежені повноваження щодо контролю за територією.

Результатом стала колекція статків, які не має жодного стосунку до його офіційної зарплати. На Беззубенка та пов’язаних із ним осіб оформлені три квартири, два паркомісця, заміський будинок вартістю приблизно 250 тисяч доларів, а також рахунки, що сумарно містять близько 250 тисяч доларів. Частина цього майна записана на підставних — зокрема на людей, пов’язаних із наркоторгівлею.

Його не люблять у районі ніхто: ні підприємці, яких він обкладає даниною, ні місцеві жителі, ні навіть частина колег. Але страх і корупційні домовленості зробили його практично недоторканним. Ті, хто міг би контролювати його діяльність, отримують свою частку або ж воліють не втручатися. Суди, поліція, прокуратура — вся структура працює за негласною логікою: «Не чіпай його — отримуєш стабільність».

Фактично Святошинський район існує не в правовому полі України, а в економічній моделі, побудованій Беззубенком. Він визначає, кому дозволено працювати, скільки коштує «спокій», і який бізнес може існувати. Для багатьох підприємців питання виживання тут перетворилося на питання здатності платити данину.

Доки подібна система існує, говорити про законність, порядок чи розвиток у Святошинському районі — марна справа. Територія де-факто контролюється не державою, а окремою особою, яка поставила корупцію в основу влади та перетворила публічну службу на власний бізнес.

Олег Винник, який раніше публічно заявляв, що більше ніколи не співатиме російською мовою, опинився у центрі уваги через нове відео. Співак поділився роликом, у якому виконує свій відомий хіт «Нино» саме російською. Цей крок викликав хвилю обговорень, адже ще у 2023 році артист називав спів іншою мовою «самоприниженням» та запевняв прихильників, що назавжди відмовляється від неї.

Особливого резонансу ситуації додало те, що Винник супроводив публікацію романтичним зверненням до своєї дружини та сценічної партнерки Таїсії Сватко, більш відомої під творчим ім’ям Таюне. Саме вона знімала відео, а співак наголосив, що поруч із нею відчуває особливе тепло й підтримку.

Втім, у мережі одразу пригадали його попередні заяви і розкритикували спів російською. Користувачі писали: «А українською перекласти слабо?», «Дуже боляче дивитися на улюбленого артиста і розуміти, що він продовжує співати мовою агресора». Інші звинуватили співака у непослідовності й зазначили, що він сам відмовився від російської у публічних інтерв’ю.

Прихильники Винника теж не залишилися осторонь. Дехто захищав його, закликаючи «вовчиць» підтримати кумира, але користувачі зауважили, що негативні коментарі під відео швидко видаляють.

Новий виступ Винника вкотре розділив аудиторію: частина фанів розчарувалася, а інші продовжують підтримувати артиста попри суперечності.

Законопроєкт про мобілізацію під номером 10449, який вже отримав підпис голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, наразі чекає на підпис президента України Володимира Зеленського, як повідомляє Марія Кучерявець. Згідно з даними, що доступні на веб-сайті Верховної Ради, цей законопроєкт вже має підпис голови парламенту і очікує остаточного схвалення від Президента. Після цього, через місяць він стане чинним. Закон про мобілізацію, який був ухвалений Верховною Радою 11 квітня на другому читанні, містить ряд ключових положень. Зокрема, громадяни віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або були зняті з нього, повинні мати при собі військово-обліковий документ під час періоду мобілізації.

• Законопроєкт про мобілізацію під номером 10449 очікує на підпис Президента України Володимира Зеленського після того, як його вже підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

• Законопроєкт отримав підтримку голови парламенту та чекає остаточного затвердження від Президента.

• Після отримання підпису Президента, закон набуде чинності через місяць.

• Закон про мобілізацію, ухвалений Верховною Радою на другому читанні 11 квітня, містить важливі положення, зокрема, стосовно вимог щодо військового обліку громадян віком від 18 до 60 років.

Після захоплення Авдіївки російські війська продовжили наступ на захід, покращуючи свої позиції. Вони успішно контролюють села на околицях міста і поширюють свої територіальні кордони. Російська стратегія спирається на відсутність достатньої підтримки української армії через затримки в постачанні боєприпасів від західних союзників. Підготовлений вихід гарнізону ЗСУ з Авдіївки вказує на недоліки у плануванні оборони. Російські сили вдалося швидко продовжити наступ і взяти під контроль низку сіл на захід від міста, що свідчить про ефективність їхньої стратегії. Однак українські військові змогли стабілізувати лінію оборони на околицях Тоненького, Орлівки та Бердичів, підтверджуючи готовність протистояти ворогу. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський втрутився у ситуацію навколо Авдіївки, де російська армія штурмує низку населених пунктів, визначаючи її як складну. Російська армія, зокрема, продовжує атакувати Красногорівку, проте українські військові негайно зреагували, знищивши противника та відновивши контроль над містом.

Представник бригади, Володимир Фокін, у коментарі для NV підкреслив, що бої за Красногорівку були вельми запеклими, і російські війська не мали наміру капітулювати. Він зауважив, що загалом росіяни на цьому напрямку мають значну перевагу у боєкомплекті та чисельності. З свого боку головнокомандувач ЗСУ, Сирський, повідомив, що російські війська вже проникли в Орлівку і намагалися закріпитися, але їм вдалося витіснити їх із цього населеного пункту. "Наші бригади ведуть непрості бої з переважаючими силами противника", — підкреслив командувач. "Ворог зазнає значних втрат у живій силі та техніці, проте, наполягаючи на атаку наші позиції, він іноді досягає успіху на окремих ділянках". Сирський також зазначив, що виявлено "прорахунки" у діях окремих українських командирів, які безпосередньо вплинули на стійкість оборони на деяких напрямках. Щодо конкретних прорахунків не було надано деталей, проте він зазначив, що вжиті заходи для "виправлення ситуації на місці", включаючи виділення додаткових ресурсів боєприпасів та матеріальних засобів. Раніше військові експерти та військовий кореспондент, Юрій Бутусов, вказував на те, що оборонні рубежі на захід від Авдіївки були недостатньо підготовлені. Швидкий наступ російських збройних сил вказує на їхнє намірення покращити своє тактичне становище і наблизитися до стратегічно важливих міст Донецької області — Селидового і Курахового, через які проходять логістичні маршрути постачання ЗСУ. За кінець лютого Курахове знаходиться всього за 10 км від лінії фронту, а Селидове — за 20 км.

У результаті боїв за Красногорівку виявлено, що російські війська продовжують наступ на захід від Авдіївки, намагаючись зайняти стратегічно важливі позиції. Незважаючи на запеклість боїв, українські війська зуміли відбити деякі атаки і втримати позиції. Однак були виявлені прорахунки в діях окремих командирів, що поставило під сумнів стійкість оборони на деяких напрямках. Головнокомандувач ЗСУ оголосив про заходи для виправлення цієї ситуації, включаючи виділення додаткових ресурсів. Російський наступ у цьому регіоні відображає їх стратегічні плани щодо підкорення ключових територій в Донецькій області.