Суд виніс умовні вироки у справі смертельної ДТП з кортежем Ярославського

Вінницький міський суд виніс вирок проти вінничанки, яка висловлювала підтримку російській агресії, призначивши їй чотири роки позбавлення волі та конфіскацію її майна. Судове засідання відбулося у відсутності обвинуваченої, оскільки вона перебувала в Росії заздалегідь, для зустрічі зі своїми дітьми перед початком повномасштабного вторгнення, внаслідок пандемії коронавірусу. За даними слідства, 80-річна Алла Стадницька, через соціальну мережу «Однокласники», закликала російського президента Путіна прийти та "врятувати бандерівську Україну", а також підтримувала ворожі настрої інших росіян. Відомо, що засуджена працювала вчителем фізики в українській школі протягом багатьох років і проживала на вулиці Олега Антоновича, колишній Карла Маркса. Цей випадок з конфіскацією майна є першим в Україні. Житло, яке було конфісковане у вінничанки, пропонують передати комусь із ветеранів війни, які потребують житла. На жаль, школу, де працювала Стадницька, вже ніхто не пам’ятає. Однак героїв, які навчалися у цій школі та загинули, захищаючи Україну від російських загарбників, пам’ятатимуть вдячні нащадки.

Ця історія є свідченням про серйозність українського судочинства у боротьбі з пропагандою агресивних ворожих настроїв, що загрожують національній безпеці та суверенітету України. Вирок суду є важливим кроком у запобіганні поширенню сепаратистських та ворожих ідеологій, а також покладає підтвердження на правовий принцип, що ніхто не має права підтримувати агресію проти своєї країни.

Конфіскація майна та його передача ветеранам війни є символічним кроком, що демонструє підтримку та визнання тих, хто безстрашно відстоював та захищав Україну від зовнішніх загроз. Згадка про загиблих героїв, які отримали освіту в школі, де працювала засуджена, відзначає важливість пам'яті та вдячності перед тими, хто присвятив своє життя захисту країни.

Міністерство внутрішніх справ України оприлюднило поради для громадян, які допоможуть зберегти тепло в домівках у разі відсутності електроенергії та централізованого опалення. У відомстві підкреслюють, що навіть прості та доступні дії можуть суттєво зменшити втрати тепла, підвищити рівень безпеки й полегшити перебування в холодних умовах під час тривалих відключень.

У МВС радять мешканцям квартир і приватних будинків зосереджуватися в одній кімнаті, бажано найменшій і тій, що найкраще утримує тепло. Двері до інших приміщень варто щільно зачиняти, а щілини за можливості закривати тканиною, рушниками або підручними матеріалами. Вікна рекомендують завішувати ковдрами чи шторами, щоб мінімізувати проникнення холодного повітря ззовні.

Також рекомендується щільно зачиняти вікна й двері. Для додаткової ізоляції можна використовувати ковдри, пледи або килими, якими варто закривати щілини та холодні поверхні.

Особливу увагу у відомстві звертають на одяг. Громадянам радять одягатися у кілька тонких шарів, оскільки повітря між ними краще утримує тепло. Окремо наголошується на необхідності теплих шкарпеток, шарфів і головних уборів навіть у приміщенні.

Для локального обігріву МВС рекомендує використовувати грілки з теплою водою або наповнювати теплою водою пластикові пляшки. Крім того, радять не перебувати тривалий час без руху — легка фізична активність допомагає організму підтримувати тепло.

Водночас у Міністерстві внутрішніх справ окремо застерігають від використання генераторів у житлових приміщеннях. У відомстві наголошують, що чадний газ, який утворюється під час роботи генераторів, є смертельно небезпечним і може призвести до отруєння навіть за короткий час.

«Укренерго» — ключова ланка енергетичної безпеки України, на плечах якої лежить стабільність національної енергосистеми та розвиток інфраструктури передачі електроенергії. Проте останні роки стали для компанії періодом серйозних випробувань — низка кримінальних проваджень, гучні публічні скандали та численні фінансові претензії поставили під сумнів прозорість її діяльності. Серед найгостріших звинувачень — проведення сумнівних тендерів із фіктивними переможцями, укладання контрактів із пов’язаними структурами, завищення вартості підрядів і завдання державі збитків, що, за оцінками слідства, сягають понад 380 мільйонів гривень.

Період, коли управління офісом проєктів очолив Володимир Кудрицький, став переломним для підприємства. Йому доручили розробку довгострокової стратегії та визначення інвестиційної політики компанії. Саме тоді «Укренерго» опинилося на роздоріжжі між реформами, що мали забезпечити ефективність та відкритість, і старими практиками, які тягнули за собою конфлікти інтересів, внутрішні суперечності та недовіру з боку суспільства.

У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.