Понеділок, 1 Грудня, 2025

Суддя Київського апеляційного суду Барсук заробила мільйонні статки під час війни прислуговуючи українській еліті

Важливі новини

Вимога активістів: 25 000 голосів підтримали петицію за мобілізацію працівників бюджетної сфери протягом трьох днів

Петиція, спрямована до президента, заручилася підтримкою 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Її ініціатор виступає з пропозицією надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з ЗСУ після початку повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від нардепа Дубінського з набором необхідних голосів (№22/204852-ЕП) зайняла 87 днів, притому лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Зараз же, ця петиція вже на "розгляді" президента протягом 4,5 місяців. Порівняно з восени 2023 року, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз навіть із необхідністю авторизації такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про зростання зацікавленості та активності громадян у сфері впливу на державну політику.

Висновки до цієї статті можна зробити наступні:

• Громадяни проявляють зростаючий інтерес та активність у впливі на державну політику шляхом підпису петицій.

• Мобілізація правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери викликає значний інтерес серед громадян.

• Швидкість збору голосів за петицією свідчить про актуальність та важливість даного питання для суспільства.

• Порівняно з попередніми ініціативами, спрямованими на мобілізацію державних службовців, спостерігається зростання уваги громадян до цієї проблеми.

• Петиції стають ефективним інструментом взаємодії громадян з владою та впливу на процеси в державі.

Загалом, висновки показують, що громадяни активно залучаються до демократичних процесів та проявляють бажання впливати на прийняття важливих рішень у країні.

12 книг для затишних осінніх вечорів: що варто прочитати цієї осені

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Кожна з цих книг захоплює своїми ідеями, персонажами та сюжетами, забезпечуючи читачам можливість насолодитися новими літературними подорожами.

1. “Маленький принц” – Антуан де Сент-Екзюпері

Ця історія досліджує глибинну сутність життя через очі юного принца, який мандрує з планети на планету, відкриваючи цінність простоти та важливість дитячої цікавості.

2. “Sapiens. Людина розумна” – Ювал Ной Харарі

У цьому дослідженні Харарі запрошує читачів у подорож по історії людства, аналізуючи ключові революції, які сформували нашу цивілізацію.

3. “1984” – Джордж Орвелл

Цей роман-антиутопія досліджує тоталітаризм через історію Вінстона Сміта, який намагається зберегти свою людяність у світі постійного нагляду.

4. “Тріумфальна арка” – Еріх Марія Ремарк

У буремні роки перед Другою світовою війною німецький біженець знаходить мету в житті на тлі політичних заворушень у Парижі.

5. “Ігри, у які грають люди” – Ерік Берн

Досліджуючи складності людських взаємин, Берн відкриває приховані динаміки соціальних обмінів, розкриваючи психологічні потреби, які стоять за нашими діями.

6. “Атлант розправив плечі” – Айн Ренд

Ця книга пропонує сильний захист індивідуалізму і вільних ринків в антиутопічному суспільстві, де державне втручання пригнічує інновації.

7. “Фінансист” – Теодор Драйзер

Досліджуючи світ амбіцій і фінансів, роман описує шлях харизматичного фінансиста у бурхливому бізнес-середовищі.

8. “Витончене мистецтво забивати на все” – Марк Менсон

Ця книга переосмислює уявлення про успіх, закликаючи читачів зосередитися на справді важливих аспектах життя.

9. “Людина в пошуках справжнього сенсу” – Віктор Франкл

Ця книга нагадує про важливість пошуку сенсу в житті, навіть в найскладніших умовах.

10. “Сто років самотності” – Ґабріель Ґарсія Маркес

Літературний шедевр про родину Буендіа, поєднуючи магічний реалізм із глибокими філософськими роздумами.

11. “Справа Василя Стуса” – Вахтанг Кіпіані

Історія українського поета і дисидента, що висвітлює його боротьбу за свободу слова в часи радянського гніту.

12. “Квіти для Елджернона” – Деніел Кіз

Глибоко зворушлива історія про людяність і природу інтелекту, що зворушує серця читачів.

Клан Поворозника: Як заступник Кличка став частиною будівельних афер

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Його робота була пов’язана з видачею ліцензій, що дозволяло йому отримувати додаткову винагороду за “прискорення процесу”. До прикладу, за ліцензію вартістю 255 гривень він міг брати до 5000 доларів. Поворозник також мав зв’язки з УБОП, що допомагало йому зберігати свою посаду, незважаючи на можливі корупційні практики.

Микола Поворозник, формально не займаючись бізнесом, оформив сімейні компанії на свою дружину. Сам Поворозник є співзасновником Благодійного фонду «Ніхто, крім нас», який займається волонтерською та благодійною допомогою, що також може бути пов’язане з його фінансовими інтересами.

Ще одним співзасновником фонду «Ніхто, крім нас» є Віктор Олександрович Білич – добре відома постать у Києві. Разом з Михайлом Голицею, Миколою Негричем та В’ячеславом Непопом його часто називають членом так званого «будівельного клану» в керівництві Київської міської державної адміністрації (КМДА). Цей клан, який утворився навколо будівельного бізнесу, зайшов у київську владу за часів мера-будівельника Олександра Омельченка і до сьогодні контролює найбільші будівельні компанії Києва, такі як «Житлоінвестбуд-УКБ», «Київміськбуд», «Фундамент» та інші.

Віктор Білич народився 13 березня 1964 року в селі Святець Теофіпольського району Хмельницької області, тобто він односелець Миколи Поворозника. Дружина Віктора Білича, Наталія Миколаївна, працювала начальником Відділу по роботі з персоналом КМДА завдяки чоловікові та його односельцю Поворознику, а також є засновницею ТОВ «Сіті-Прайм».

Віктор Білич раніше працював на Київському заводі «Антонов» і мав освіту авіаційного інженера. Після цього, у 1994 році, він став заступником керівника Київського Фонду державного майна, а з 2000 по 2006 рік очолював Головне управління з питань підприємництва КМДА. Саме Віктор Білич у 2001 році запросив Миколу Поворозника до свого управління, просуваючи його кар’єру. Відзначимо, що якщо інформація про «заробітки» Поворозника на видачі ліцензій відповідає дійсності, то частина цих грошей, ймовірно, діставалася і Біличу.

При Леоніді Черновецькому Білич перейшов працювати в «Житлоінвестбуд», а Поворозник залишився в КМДА. У грудні того ж року Поворозник став начальником Головного управління з питань регуляторної політики і підприємництва, розширивши «торгівлю» дозволами та ліцензіями. У 2012 році він став заступником начальника Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики КМДА і продовжував очолювати відділ видачі дозволів. У 2013 році Поворозник став заступником начальника Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, а через кілька місяців – директором Департаменту економіки та інвестицій КМДА.

У січні 2016 року Поворозника призначили заступником голови КМДА з координацією департаменту економіки та інвестицій, бюджету та фінансів, податкової політики та банківської діяльності, а також тендерних закупівель. Це призначення здійснив Віталій Кличко. Дивно, що Поворознику завжди доручають посади, де гроші йдуть до рук, і хоча корупція процвітає, сам він виглядає як чесний службовець, що живе на зарплату.

Поворозник довгий час залишався в тіні, і лише в 2016 році став фігурантом невеликого скандалу. Журналісти звернули увагу на його дорогий годинник Hublot Big Bang, вартість якого коливається від 6700 до 8400 доларів. Ця покупка виглядала особливо підозріло на тлі його декларацій, де він зазначав, що його річний дохід за 2015 рік складав всього 222 тисячі гривень, що відповідає вартості годинника. До того ж, його дружина Валентина Поворозник за 2015 рік заробила 36 тисяч гривень, а за 2016 рік – лише 27 тисяч гривень, незважаючи на те, що вона є співвласницею двох компаній.

Поворозник також неодноразово отримував матеріальну допомогу з міського бюджету, в тому числі двічі у 2017 році. Це, ймовірно, стало для нього звичною практикою, адже у 2016 році він вже звертався за такою допомогою, стверджуючи, що вона необхідна для вирішення соціально-побутових питань.

З грудня 2017 року Микола Поворозник став першим заступником мера столиці, фактично керуючи Києвом у відсутності Кличка. Призначення заступників голови КМДА узгоджуються з Кабінетом Міністрів. Микола Поворозник регулярноз 2015 року відвідує Кабмін з майже “приватними візитами”, що може свідчити про наявність там його “покровителів”.

З ким ще пов’язаний Микола Поворозник? Співзасновником фонду є Геннадій Волянек, чия дружина Тетяна Валентинівна Волянек є головним економістом Департаменту банківського нагляду НБУ. Інший співзасновник фонду, Сергій Когут, володіє ТОВ «Спайс АС», яке займається оптовою торгівлею ліками в Києві і є протестантським проповідником. Когут був пов’язаний зі скандалом з закупівлею ліків для онкохворих у обхід системи ProZorro, який, за інформацією, намагався загасити Поворозник.

Компаньйоном Валентини Поворозник по ТОВ «ЛЕСТА-А» є Олеся Козлова, дочка чиновника МЗС Володимира Козлова. Її компаньйон по ТОВ «Електронний розрахунковий центр» Дмитро Стеценко був радником Леоніда Черновецького, займаючись продажем залізничних квитків через термінали. Ще одним співзасновником цієї фірми був Олександр Густавович Вінницький – скандальний підприємець з обширними зв’язками, в тому числі з колишнім прем’єр-міністром Анатолієм Кінахом. Його дружина Людмила Денисюк, яка працювала в КМДА з 2006 по грудень 2014 року, прославилася низкою корупційних скандалів.

У серпні 2016 року, за досить підозрілих обставин, пішов у відставку начальник КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (БТІ) Василь Сенчук, який очолював установу протягом 15 років (з 2001 року). Відставка цього беззмінного керівника викликала безліч чуток, а справжні причини залишилися загадкою. За інформацією наших джерел, ініціатором цієї відставки став новий заступник мера Микола Поворозник, який відомий своєю здатністю ретельно маскувати свої наміри і дії.

Київрада своїм рішенням №786 призначила відкритий конкурс на посаду нового директора БТІ. Але за три дні до конкурсу Поворозник, який контролює роботу столичного БТІ, призначив на цю посаду свого односельчанина Віктора Білича. Після звільнення з КГГА у 2006 році Білич працював у КП «Житлоінвестбуд – УКБ», одному з ключових підприємств будівельного клану Непопа-Негрича-Голиці-Білича, відомого також як «будівельна мафія». Логічно, що цей клан поставив свого представника на чолі БТІ.

Білич, провівши масштабну чистку під приводом реорганізації та скорочення, призначив своїм заступником Дениса Гаврикова. Гавриков мав досвід роботи у приватних БТІ, зокрема в таких компаніях, як «Горспецексперт», «ЖилЕксперт», «БТІ-Столиця», «БТІ Юкрейніан Груп», «Всеукраїнське БТІ, реєстрації та оцінки нерухомого майна». Одна з його особливостей – видача самим собі довідок про відсутність кримінальної відповідальності, які він використовував для обману клієнтів приватних БТІ. Крім того, джерела SKELET-info стверджують, що Гавриков часто вживає наркотики і психотропні речовини, що може впливати на його адекватність.

Отримавши посаду в державному БТІ, Гавриков ініціював укладення меморандуму про співпрацю з громадською організацією «Офіційне суспільство БТІ України», заснованою двома приватними БТІ, де він працював. Меморандум передбачав вільний доступ цієї організації до архівів столичного БТІ, навіть для «недопущення крадіжок». Це було досить дивно, враховуючи, що архіви БТІ охороняються МВД.

Після цього Билич пішов у відпустку, офіційно призначивши Гаврикова в.о. начальника БТІ, а потім у відставку. Преса побачила в цьому прояв небажання Білича брати участь у корупційних схемах, але ця версія є сумнівною. Білич – авторитет у порівнянні з Гавриковим і міг легко його звільнити. Здається, Гавриков міг бути людиною Поворозника, який спробував реалізувати свою схему, але не знайшов спільної мови з Біличем. Однак, чому ж не призначити Гаврикова відразу на посаду начальника БТІ?

Неофіційні джерела пропонують іншу, більш правдоподібну версію: будівельний клан вирішив взяти під контроль або навіть знищити столичне державне БТІ. Спочатку Поворозник призначив Білича, який розставив потрібних людей, а потім пішов у відставку, залишивши Гаврикова на чолі.

У БТІ почалися проблеми: призначення на посади людей Гаврикова, зникнення документів, підробка документів, реєстрація «заднім числом», дорогий ремонт офісу приватною фірмою без тендера (незаконно). Гавриков швидко опинився в скандалі, і обурені ним люди звернулися до Кличка. 25 січня 2017 року новим в.о. начальника БТІ став Микола Сушка, але він пробув лише дві тижні. Поворозник приклав зусилля, і 10 лютого 2017 року замість Сушки в.о. начальника БТІ стала Надія Ященко, одна з найстарших працівників БТІ, яку Гавриков зробив своїм заступником. Ященко продовжила справи Гаврикова: розірвала договір з МВД про охорону і уклала новий з приватною фірмою, що дозволило корупціонерам отримати доступ до архівів БТІ, проводила тендери в обхід системи ProZorro, уклала мільйонний контракт на закупівлю комп’ютерів з фірмою, засновником якої є росіянин.

Однак найбільше насторожує те, що і при Гаврикові, і при Ященко в БТІ часто з’являється Юлія Петрощук – особа з багатим кримінальним минулим. Її чоловік був засуджений за шахрайство з нерухомістю, а сама вона працює в цьому бізнесі «неофіційно», є зв’язковою між «чорними ріелторами», шахраями, приватними фірмами і державними установами. Її поява в головному столичному БТІ, де архіви опинилися в руках корупціонерів, схожа на запуск лисиці в курник. Петрощук також часто бачать не тільки в БТІ, але й у КМДА, де вона відвідує Миколу Поворозника, який навіть видав їй постійний пропуск.

Отже, столичне БТІ стало центром масштабної афери, де з одного боку присутні «чорні ріелтори», з іншого – перший заступник голови КМДА Поворозник, а за всім цим стоїть «будівельна мафія».

Справа про Хабарництво

14 квітня 2020 року співробітники СБУ зафіксували факт вимагання хабара у 125 тисяч доларів (понад 3 мільйони гривень) від представника будівельної компанії Миколою Поворозником через посередника.

Посадовець вимагав гроші за вплив на рішення щодо погодження містобудівних умов і обмежень. Спеціалісти СБУ затримали посередника після отримання частини хабара в сумі 60 тисяч доларів.

Згідно із задокументованими даними, посередник діяв за вказівкою та узгодженням з Миколою Поворозником. Разом вони планували отримати також 246 тисяч доларів за інший будівельний проект. Також в рамках розслідування СБУ провели обшуки у КМДА.

Тоді ж Микола Поворозник був відсторонений від посади першого заступника голови КМДА.

Але вже через рік заступник мера га своїй сторінці в Facebook повідомив, що досудове розслідування у його справі завершено і справа передана до суду з обвинувальним актом.

Поворозник заявив, що не є стороною кримінального провадження, і наголосив, що ані він, ані інші працівники КМДА не є учасниками справи. Для підтвердження своїх слів він оприлюднив відповідь на запит від керівника слідчого управління СБУ в Києві Ігоря Хоменка.

Чиновник також повідомив, що подав заяву про поновлення на посаді міському голові Києва Віталію Кличку. “Я готовий повернутися до виконання своїх обов’язків і вважаю, що моє поновлення буде справедливим і законним”, – зазначив Поворозник.

Розкрадання на ремонті військового шпиталю

Весною цього року Кличко та Поворозник здійснили філігранну схему – вкрали гроші на ремонті військового шпиталю, а потім взяли на контроль розслідування факту завищених цін і показали себе господарниками, що економлять державні кошти.

У січні 2023 року Київський міський клінічний шпиталь ветеранів уклав угоди на ремонт приміщень 1, 2, 3 та 12 поверхів на загальну суму 288 мільйонів гривень з генеральним підрядником ТОВ «Абсолют-клімат».

24 січня у системі «Прозорро» з’явилось повідомлення про розірвання угоди на ремонт фасаду лікарні на суму 504 мільйони гривень. Причини розірвання угоди не уточнюються, відомо лише, що розрив відбувся за згодою сторін.

Але повернемось до угод на суму 852 мільйони гривень. На цих поверхах створюють реабілітаційний центр для військових, поранених на війні з Росією.

Хронологія тендерів на ремонт шпиталю:

У грудні «Центр протидії корупції» подав заяву до Офісу Генерального прокурора, яку було скеровано до НАБУ, щодо цих закупівель. Раніше «Наші гроші» виявили завищення цін на будівельні матеріали в кошторисах ремонту шпиталю.

Зокрема, у ремонті 1, 3 та 12 поверхів було виявлено завищені ціни на матеріали. Легковирівнювальна стяжка Cerezit CN-178 у нових угодах коштує 33,7-34,8 грн/кг, тоді як у «Хенкель Баутехнік (Україна)» вона продається по 25,2 грн/кг, а у «Інтербудсервіс» – по 21,5 грн/кг.

Лінолеум для цих поверхів оцінюють по 2 424 грн/кв. м, що більше ніж у два рази дорожче, ніж у угоді на ремонт 4-го поверху, де його вартість була 1 031 грн/кв. м.

Плити стельові «Армстронг» для нових поверхів враховані по 906 грн/кв. м, тоді як для 4-го поверху ці плити оцінювались у 426 грн/кв. м.

Загальна переплата за цими матеріалами на 1, 3 та 12 поверхах становить близько 13 мільйонів гривень, що могло б забезпечити щоденне триразове харчування пацієнтів шпиталю протягом року.

Ціни на інші матеріали в ремонті також були значно завищені. Наприклад, алюмінієві композитні панелі для фасаду закуповували по 5 674 грн/кв. м, тоді як в «Епіцентрі» їх ціна варіюється від 566 до 1 356 грн/кв. м. Сталеві радіатори замовляли по 14 912 грн, хоча в магазинах «Ромстал Україна» та «Тепло Опт» їх ціна становила 6 008 грн.

«Наші гроші» зацікавились таким стрибком і подали запити щодо цін будматеріалів Госпіталю ветеранів, Департаменту охорони здоров’я КМДА і міському голові Віталію Кличку, який у липні особисто перевіряв, як іде ремонт. Однак жоден з адресатів такої інформації не надав.

Відтак до них полетіли запити вже від народного депутата Ярослава Юрчишина ( партія “Голос”). Віталій Кличко не зміг відмовити нардепу і надав підсумкові відомості ресурсів. Вочевидь його підлеглі знали, які відкриття зроблять «Наші гроші» у цих документах. Тому в супровідному листі вказали, що мер особисто не має відношення до цієї історії, а Департамент здоров’я і комунальний госпіталь самостійно виконують покладені на них функції.

Але вже в липні 2024 виявилось, що координацію роботи Департаменту охорони здоров’я КМДА здійснював перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

У квітні 2024 року Віталій Кличко вирішив очолити “боротьбу з розкраданням”: голова Києва звернувся до НАБУ з результатами внутрішнього аудиту ремонту госпіталю. Аудитори виявили порушення на суму 820 тисяч гривень, які вже були усунені шляхом коригування документації та монтажу обладнання. Замовник також розірвав договір на ремонт фасадів, покрівлі та заміни вікон на суму 102,19 мільйона гривень, щоб уникнути подальших ризиків втрат.

Кумівство

Створивши клан при КМДА Микола Паворозник почав допомагати і своїм родичам.

Наприклад невістка Поворозника виграла тендери на 560 млн гривень. Про це розповів колишній радник мера Києва Бахматов.

Скромна журналістка Олександра Ринг у 2017 році (коли Поворозник став першим заступником) раптово вирішила змінити рід діяльності та стала співзасновницею ТОВ «Нідком», яке займається будівництвом.

Цю суму компанія отримала на 21 тендері в період з 2019 по липень 2021 року. За підрахунками Бахматова, навіть без врахування відкатів і розкрадань родина Поворозника заробила на цих підрядах не менше ніж 100 млн грн.

Але хіба можна повірити, що чиновники і їхні партнери не вкрали нічого? Ймовірно, реальний прибуток родини першого заступника Кличка перевищив 250 млн гривень.

Цікаво, що офіційно син Поворозника одружився з Олександрою лише в 2020 році, і через два тижні вона відмовилася від участі в «Нідкомі», щоб не піддавати підозрі своє прізвище.

Виїзд за кордон

Також Поворозник регувлярно користується службовим становищем для безперешкодного виїзду за кордон під час війни. Він сім разів виїжджав з воюючої країни і щоразу мужньо повертався (на відміну від іншого заступника мера, Костянтина Усова, який після виїзду на навчання до США минулого літа більше не з’являвся на Хрещатику, 36).

Дати виїздів Миколи Поворозника за кордон: 18.09.2022, 02.10.2022, 25.11.2022, 14.12.2022, 25.03.2023, 26.04.2023 та 17.06.2023. Він подорожував за листами з КМВА та на підставі законодавства про відрядження чиновників, нібито у службових справах. При цьому лише перший перетин кордону здійснювався автотранспортом – мікроавтобусом. Всі інші подорожі Поворозник здійснював залізничним транспортом.

Президент підписав закон, згідно якого 17-річних юнаків будуть вносити у базу призовників

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4197-ІХ, який вносить зміни до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Документ передбачає оновлення порядку взяття громадян України на військовий облік призовників та проведення їх медичного огляду під час базової загальновійськової підготовки. Про це повідомляє сайт Верховної Ради. Відповідно до закону, кожного року з 1 січня до 31 липня […]

The post Президент підписав закон, згідно якого 17-річних юнаків будуть вносити у базу призовників first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Пожежа в центрі Києва: склад ресторану Мусафір загорівся в житловому будинку

В багатоквартирному будинку в центрі Києва здійнялась пожежа, через грубе порушення правил протипожежної безпеки власниками кримськотатарського ресторану Мусафір. Як повідомляють очевидці події, пожежа здійнялась на 3-му поверху багатоквартирного житлового будинку за адресою вулиця Рогнідинська 4а, на першому поверсі якого розташований сам ресторан, а на 3-му склад з вугіллям, що належить ресторану. Варто відзначити, що ресторан […]

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На службі олігархів

Відома своєю участю у справах із багатомільйонними позовами, Барсук отримала репутацію судді, чиї рішення часто дивовижним чином співпадають із вигодами багатих клієнтів. Наприклад, лише у 2009 році вона ухвалила 15 рішень на користь “Альфа-банку” — установи з російським корінням. А через кілька років, у 2015-му, її ім’я згадувалося в аудіозаписах, де нардеп Сергій Алєксєєв начебто доручив переказати їй 5 тисяч доларів за “послугу”. Скандал швидко вщух, а Барсук продовжила “успішну кар’єру”.

Зокрема, Барсук брала участь у справах, які стосувалися олігарха Ігоря Коломойського. У 2009 році вона сприяла скасуванню боргу “Нікопольського заводу феросплавів” перед “Приватбанком” на 35 мільйонів доларів. Якщо вірити джерелам, стандартна “такса” для таких рішень — 5% від суми позову, тобто 1,75 мільйона доларів.

Інша справа стосувалася “Укрнафти”, де суд постановив виплатити компанії майже 2 мільйони гривень із держбюджету. Хоча винагорода для судді в цьому випадку була значно меншою, таких справ у її практиці були десятки.

Розкішне життя

Відповідно до декларації, Барсук офіційно отримує близько 170 тисяч гривень на місяць. Проте реальний стиль її життя свідчить про інші джерела доходів: розкішне весілля із виступами Тіни Кароль та Ольги Полякової, дорогі подорожі, преміальні авто та елітна нерухомість. Її молодший син проживає у Великій Британії, де навчається в коледжі з річною вартістю 27 тисяч фунтів стерлінгів.

Навіть у 2009 році, маючи зарплату 4 тисячі гривень, суддя вже володіла квартирою вартістю 400 тисяч доларів.

Коли мова заходить про декларації українських чиновників, навіть найвибагливіший читач може бути здивований. Справжній скарб серед цих документів – декларація судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук. Мільйонна нерухомість, елітні авто та фантастичні подарунки у сотні разів перевищують її офіційний дохід.

Лише за минулий рік Марина Барсук задекларувала 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок. Примітно, що більшість із них оформлена на членів її родини: чоловіка, свекра, маму і навіть сина.

Зокрема, у 2023 році, в розпал війни, суддя придбала приватний будинок площею 222 м² за 9 мільйонів гривень, а також земельну ділянку вартістю майже 11 мільйонів.

Із цікавого — у декларації значиться квартира у Великій Британії, яку начебто придбали ще в 1970 році. Тобто, за радянських часів, коли навіть виїзд за кордон був проблематичним. Як родині пані Барсук вдалося придбати житло в Британії — загадка. А право власності на цю нерухомість наразі має старший син судді, Тимур Привалов.

Судячи з декларації, Марина Барсук разом із родиною є шанувальницею бренду Mercedes-Benz. Її автопарк вражає:

Сумарна вартість цього автопарку перевищує 18 мільйонів гривень. Що цікаво, усі транспортні засоби зареєстровані на членів родини судді.

“Подарунок” вартістю 20 мільйонів

Особливу увагу привертає пункт декларації про подарунки. У 2023 році чоловік пані судді отримав грошовий презент у розмірі 20 мільйонів гривень від свого батька, Миколи Барсука. Однак, пенсія дарувальника — всього 80 тисяч гривень на рік. Якщо вірити офіційній інформації, йому знадобилося б 250 років, аби зібрати таку суму.

Щедрий чоловік Марини Барсук не залишився в боргу: того ж року він передарував ті самі 20 мільйонів гривень своїй дружині. Така “кругова економіка” виглядає як проста схема легалізації коштів.

Декларація також свідчить про те, що сім’я Барсук володіє значними заощадженнями:

Проте, на банківських рахунках родини зберігаються скромні суми. Наприклад, на рахунку свекра Марини Барсук — лише 39 гривень.

Історія Барсук — це лише один із численних прикладів, що демонструють, як судді обслуговують інтереси еліт. Відсутність реакції правоохоронців на невідповідність доходів і стилю життя лише підтверджує масштаби корупції.

Як довго триватиме цей “театр правосуддя” і що може стати каталізатором змін? Питання залишається відкритим, але відповідь на нього — справа кожного українця, який мріє жити у правовій державі.

Останні новини