П’ятниця, 16 Січня, 2026

Суддю Київського апеляційного суду звільнили через хабар у справі «Мотор-Січі»

Важливі новини

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

Росія обстріляла Київ дронами і балістикою: постраждало щонайменше 8 осіб

У ніч на 22 травня Київ зазнав комбінованої атаки з боку Росії: по столиці вдарили балістичними ракетами та дронами-камікадзе. Наслідком атаки стали численні пожежі в житлових будинках та нежитлових спорудах. Восьмеро людей постраждали, ще кілька звернулися по допомогу з ознаками гострого стресу. За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, у Солом’янському районі в результаті влучання […]

Нічні зусилля Верховної Ради: Розгляд поправок до законопроєкту про мобілізацію

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

Трамп шукає обхідну формулу для допомоги Україні

Президент США Дональд Трамп розглядає нову непряму схему військової допомоги Україні: за даними джерел Axios, йдеться про продаж американського озброєння союзникам по НАТО з умовою, що вони передадуть його Києву. За словами джерел, близьких до адміністрації Трампа, ця модель обговорювалася під час нещодавнього саміту НАТО. Суть ідеї — Вашингтон продає зброю країнам Альянсу, не фіксуючи […]

Звіт Роберта Амстердама: Порушення та напади на УПЦ та її представників під лупою

У відеозверненні, яке було опубліковане, адвокат Української Православної Церкви Роберт Амстердам повідомив про складений ним звіт, який налічує понад 250 сторінок і містить докази нападів на УПЦ, на її церкви та духовенство. Він висловив рішучу протесту у зв’язку з подальшим розглядом законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ, та закликав уряд України утриматися від прийняття такого рішення. Амстердам підкреслив, що цей законопроект виражає мову ненависті та розпалює конфлікт, а такі дії є абсолютно неприпустимими.

Додатково, адвокат зазначив, що УПЦ не має жодних зв’язків з Московським патріархатом та відмежовується від ідеології "русского мира". Він наголосив на тому, що Українська православна церква повністю підтримує державу Україна та активно виступає за її захист у зв’язку з російською агресією.

Крім того, Амстердам звернувся до американського суспільства з закликом підтримати Україну, наголосивши на критичній важливості цієї підтримки для обох країн. Він зазначив, що подібна підтримка є вирішальною не лише для України, але й для Сполучених Штатів, особливо у світлі подій, які відбулися в Афганістані та зараз у Києві.

У вищезгаданій статті ми бачимо, що адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, виступає відстоювати інтереси церковних спільнот та висвітлює серйозні проблеми, з якими стикається УПЦ. Через збільшення випадків нападів та погроз на адресу церкви та її священиків, він активно виступає проти законопроекту, спрямованого на заборону УПЦ, та закликає уряд припинити розділяти націю. Амстердам також наголошує на тому, що УПЦ не має зв’язків з Московським патріархатом і підтримує державу Україна у своїй боротьбі за територіальну цілісність. Його заклик до підтримки України з боку США підкреслює важливість міжнародної солідарності в умовах сучасних геополітичних викликів.

Скандал навколо одного з найгучніших процесів останніх років — справи колишнього очільника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва — отримав новий поворот. Суддю Київського апеляційного суду Віктора Глиняного офіційно звільнили після того, як слідство встановило його причетність до отримання хабаря за зняття арешту з двох літаків, що фігурують у справі.

Як повідомляє слідство, вся операція була організована іншим суддею — В’ячеславом Дзюбіним, який вже втратив мантію. Саме він виконував роль «посередника», отримавши $35 тисяч за «позитивне» рішення. Із цієї суми $10 тисяч Дзюбін залишив собі, а ще $25 тисяч — передав трьом іншим суддям.

Схема передачі грошей була настільки банальною, що нагадує сценарій поганої комедії. Суддя Ігор Паленик отримав свою частку у коробці з-під віскі. Згодом частину цих коштів він акуратно запакував у пачку з-під кави та передав своєму колезі Юрію Сливі. Ще один фігурант — Віктор Глиняний — отримав гроші взагалі у рекламній брошурі одного з інтернет-провайдерів.

За даними джерел у правоохоронних органах, усі троє були у курсі, що гроші передаються за конкретне рішення — зняти арешт із двох повітряних суден, які належали підприємству, пов’язаному з Богуслаєвим.

Попри звільнення судді Глиняного, справа лише набирає обертів. Детективи вже зібрали достатньо доказів для підозри щодо кожного з учасників оборудки. Утім, експерти побоюються, що в разі відсутності суспільного резонансу справу можуть «поховати» — як це вже неодноразово траплялося зі справами щодо високопосадовців.

Сам В’ячеслав Богуслаєв наразі перебуває під слідством за підозрою у державній зраді та співпраці з РФ. Літаки, з яких знімали арешт, можуть бути частиною його активів.

Останні новини