Суддю Київського апеляційного суду звільнили через хабар у справі «Мотор-Січі»

Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) взяв важливе рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це є другим за рахунком зменшенням цієї ставки, що свідчить про стратегічну лінію центрального банку на підтримку економічного зростання та контролю інфляції. Голова НБУ, Андрій Пишний, пояснив цей крок, вказавши на послаблення тиску на ціни та зниження ризиків отримання міжнародної фінансової допомоги. Він також підкреслив, що такий курс дозволить підтримати кредитування та сприяти відновленню економіки, не ставлячи під загрозу цінову та фінансову стабільність.

Попереднє зменшення облікової ставки відбулося 15 березня 2024 року на 0,5% річних. Пишний також відзначив зниження темпів інфляції від 4,3% у лютому до 3,2% у березні, що є позитивним сигналом для економіки. Зате прогнози щодо ВВП на 2024 рік були переглянуті вниз, з 3,6% до 3,0%, через загрози з боку Росії на енергетичні та інші інфраструктурні об'єкти.

Пишний відзначив п'ять актуальних військових ризиків для економіки, включаючи додаткові бюджетні потреби для обороноздатності, пошкодження інфраструктури, обмеження зовнішньоторговельних операцій та інші. Ці ризики можуть стати перешкодою для економічного зростання та спровокувати коливання на фінансових ринках.

Сьогоднішнє рішення Нацбанку про зниження облікової ставки матиме два ключові наслідки. По-перше, це спровокує новий раунд зниження процентних ставок за депозитами населення, що підтверджується даними останніх подій. Вже після попереднього зниження облікової ставки 15 березня 2024 року річна прибутковість за гривневими депозитами вже знизилася. Це може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами та інвестицій.

Другим наслідком буде підтримка кредитування та відновлення економіки, що сприятиме розвитку реального сектора та стимулюватиме підприємницьку активність. Однак необхідно уважно враховувати ризики, пов'язані з геополітичною нестабільністю та можливими зовнішніми шоками, які можуть вплинути на економіку країни.

Варто пам'ятати, що розрахунки процентних ставок, які здаються відображенням можливих прибутків, насправді не відображають справжньої картини, оскільки до них застосовуються податки. Банки знімають 19,5% податків, що включає 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Отже, реальна прибутковість, наприклад, за 12-місячним вкладенням, складає лише 11,25% річних, що незначно перевищує поточний рівень інфляції.

По-друге, можна впевнено стверджувати, що зниження облікової ставки Національного банку вплине на валютний ринок та курс гривні. Це вже стало закономірністю: чим менше люди та підприємства заробляють на своїх вкладах у гривнях, тим активніше вони займаються спекулятивними операціями з доларом. Це призводить до коливань курсу гривні відносно долара та збільшення валютних продажів Національного банку з його золотовалютних резервів. Це підтверджується практикою: з 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара з 38,69 гривні до 39,47 гривні. За ті ж п'ять тижнів обсяг продажу долара з резервів зросла на 69%, з $1,7 мільярда до $2,9 мільярда. Це особливо значущо, особливо з урахуванням нерівномірного виділення міжнародної допомоги Україні.

У висновку слід відзначити, що зниження облікової ставки Національного банку України (НБУ) на 1% річних відображає стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зниження інфляційних тисків. Це рішення має два основних наслідки. По-перше, це може спровокувати подальше зниження процентних ставок за гривневими депозитами, що може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами. По-друге, зниження облікової ставки призведе до посилення тиску на валютний ринок та збільшення валютних продажів НБУ з його резервів, що може вплинути на курс гривні. Враховуючи ці аспекти, важливо продовжувати моніторити розвиток ситуації на фінансових ринках та приймати відповідні заходи для забезпечення стабільності фінансової системи та економічного зростання України.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Олександр Хижняк, один із найтитулованіших українських боксерів сучасності, продемонстрував високу майстерність.

Фінальний поєдинок став справжнім випробуванням для Хижняка. Його суперник з Казахстану, який є чинним чемпіоном світу, неодноразово намагався нав’язати свою гру, але Олександр впевнено контролював бій. Вирішальними стали останні раунди, де українець зміг показати свій клас і забезпечити собі перемогу.

Це третя золота медаль України на Олімпіаді-2024. І перше “золото” в кар’єрі Хижняка, на Іграх-2020 він став віцечемпіоном.

“Ще одна золота медаль на Олімпіаді в Парижі – для України. Боксер Олександр Хижняк виборов перше місце”. Президент Володимир Зеленський привітав спортсмена з важливою перемогою, висловивши подяку за силу, впевненість та неймовірний успіх.

“Дякую за силу, за впевненість, за цю важливу перемогу!” – сказав Зеленський.

Президент також підкреслив важливість підтримки українських спортсменів та закликав вболівати за Україну та українців у всіх змаганнях.

“Продовжуємо підтримувати всіх наших спортсменів. Вболіваємо за Україну, вболіваємо за українців!” – додав Зеленський.

Міністерство цифрової трансформації презентувало звіт про досягнення Армії дронів протягом 2023 року. Україна стала лідером у виробництві безпілотних літальних апаратів (БпЛА), з 200 компаній, що спеціалізуються на цій сфері. З початку війни кількість таких компаній зросла, а 67 моделей БпЛА вже отримали контракти від держави, що відзначає значний прогрес порівняно з минулим роком.

Міністр цифрової трансформації, Михайло Федоров, підкреслив, що виробництво дронів значно зросло, досягаючи десятків тисяч щомісяця, порівняно з минулим роком, коли вироблялося лише близько 100 дронів за місяць. Уряд встановив цілі на 2024 рік, спрямовуючи увагу на прозорі закупівлі через Прозоро та спрощення виробництва боєприпасів для приватних компаній.

Українські війська вже успішно використовують FPV-дрони, багаторазові ударні коптери, а також Mavic та Autel для нагляду. На наступний рік заплановано виробництво мільйона БпЛА, і Михайло Федоров впевнений, що ця цифра буде перевищена завдяки постійному розвитку та підтримці української індустрії дронів.

Україна виявилася на передовому ряді у виробництві безпілотних літальних апаратів (БпЛА), збільшивши кількість компаній, що спеціалізуються на цій сфері до 200. Протягом 2023 року кількість вироблених дронів значно зросла, а прозорі закупівлі та спрощення процесу виробництва боєприпасів надали імпульс для подальшого розвитку цієї галузі. Українські війська вже використовують різноманітні типи дронів для нагляду та захисту. Заплановане виробництво мільйона БпЛА на наступний рік свідчить про впевненість у подальшому розвитку та зміцненні української армії.