Судова суперечка між Goldenberg Assets Ltd та Київською міською радою: вимога компенсації 46,6 млн гривень

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

КОМУ ВИГІДНО НАГНІТАТИ СИТУАЦІЮ ЩОДО “ПРИПИНЕННЯ” ТРАНЗИТУ РОСІЙСЬКОЇ НАФТИ ДО УГОРЩИНИ?

Відоме видання Politico нещодавно вийшло зі статтею із промовистою назвою “Угорщину очікує паливна криза”.

Звинувачують у цьому українську владу, що у січні місяці нібито встановила санкції щодо транзиту нафти територією України для компанії “Лукойл”, що поставляє нафту до Угорщини й Словаччини.

Начебто такі дії української сторони можуть призвести до великого дефіциту нафти на угорських НПЗ компанії MOL та до стрімкого зростання цін на нафтопродукти в країні. Водночас міністр закордонних справ РФ Лавров пообіцяв його угорському колезі Сіярто допомогти цю проблему вирішити через пошук інших шляхів поставок.

Масло у вогонь у цій самій статті Politico підлила експертка з Центру східних досліджень Ілона Ґізінська. Вона сказала, що угорці можуть зіткнутися із захмарними цінами на енергоносії та дефіцитом електроенергії всього за кілька тижнів, якщо не буде знайдено рішення. У мене відразу виникла підозра, що тут щось не так.

По-перше, компанія-оператор із транспорту нафти “Укртранснафта” не має прямих контрактів із окремими нафтовидобувними компаніями РФ. Вона уклала у 2019 р. Угоду на послуги із транзиту нафти із російською нафтопровідною компанією “Транснефть”. Угода діє у період 2020–2030 р. Своєю чергою “Транснефть” укладає контракти на транспортні послуги із “Лукойлом”, “Роснефть”, “Сургутнефтегаз” та іншими. Тобто “Укртранснафта” немає жодних правових відносин із російськими нафтовидобувними компаніями, тому й не може припинити транзит, зокрема для “Лукойла”. Це офіційно підтвердив представник “Укртранснафта” журналу “Форбс”.

По-друге, представник “Укртранснафти” повідомив, що жодних обмежень із транзиту нафти компанія не впроваджувала. Це ж саме підтвердила й словацька сторона.

По-третє, жодної катастрофи для угорських споживачів не станеться, навіть якщо й припиниться транзит російської нафти територією України до Угорщини, оскільки ця країна має можливості отримувати нафту за альтернативними маршрутами, зокрема із Хорватії.

Наводжу цитату відомого енергетичного експерта Михайла Гончара стосовно можливостей диверсифікації нафтових поставок в Угорщину. (“Ще в 2015 році MOL завершив модернізацію, збільшення потужностей системи “Адріа”–”Дружба” з метою розширення можливостей прокачування нафти з Адріатики. Тоді пафосно заявили, що розширені потужності з Адріатичного моря дають змогу не лише завантажити власний НПЗ в Сазхаломбатті, але й постачати нафту на НПЗ в Братиславу і навіть частково забезпечити транзит на НПЗ в Чехії. Тобто технічні можливості брати нафту із середземноморського ринку через хорватський термінал “Адріа” у MOL є”).

Яка ж мета усього цього нагнітання напруги? На мою думку, Кремль свідомо за допомогою своїх угорських та словацьких маріонеток роздмухує уявний конфлікт для того, щоб посилити антиукраїнські настрої серед громадян Угорщини й Словаччини для виправдання блокади їхніми урядами військової допомоги Україні та її євроатлантичній інтеграції.

Україна після початку широкомасштабної агресії мала повне право впровадити санкції на транзит російської нафти, але цього не зробила через прохання ЄС та зобов’язання Угорщини, Словаччини й Чехії до 2027 р. забезпечити припинення поставок російської нафти шляхом диверсифікації.

Про це все я й сказав кореспонденту видання Politico, але він вирішив мою точку зору не публікувати. Мабуть, було інше журналістське завдання. Тут вже про об’єктивність не йдеться. Також хотілося б більш сильної комунікації із цього важливого питання для національної безпеки України з боку Уряду.

Українські військові, які героїчно обороняли Маріуполь і покидали "Азовсталь" відповідно до наказу, вже два роки знаходяться у полоні. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Росія здійснила масове вбивство в Оленівці, підірвавши барак, куди попередньо перевели азовців. Ця трагедія призвела до загибелі понад 50 бійців. Близько 700 бійців полку "Азов" досі залишаються у російському полоні. Зворотний контакт із ними ускладнений через неможливість отримати інформацію про їхній стан від міжнародних організацій, зокрема "Червоного Хреста".

Українські державні структури підтримують зв'язок із родинами полонених, проте основні зусилля спрямовані на підтримку ініціатив та проектів, а не на отримання конкретної інформації про їхнє благополуччя у полоні. Розслідування теракту в Оленівці залишається закритим, і інформація про нього обмежена. Українське слідство триває, однак міжнародне розслідування, схоже, ще не розпочалося. Підготовка до подання справи до Міжнародного кримінального суду триває, але цей процес вимагає багато часу та зусиль.

Громадська організація "Спільнота родин Оленівки" організовує акції підтримки полонених у 11 країнах світу. Їхні заходи не лише вшановують пам'ять загиблих в Оленівці, але й підтримують всіх українських полонених. Творчі та культурні проекти також використовуються для підтримки полонених. "Креативна Січ" співпрацює з громадськими організаціями, розробляючи матеріали та мистецькі роботи, щоб вшанувати пам'ять про трагедію та підтримати полонених.

Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив та розповсюдження інформації про ситуацію полонених – це ті способи, якими кожен може допомогти родинам та військовим, що перебувають у полоні. Важливо не забувати про цю трагедію, постійно нагадувати про неї та вимагати справедливості для тих, хто ще не повернувся додому.

Трагедія в Оленівці залишається болючою раною для України. Два роки потому понад 700 бійців полку "Азов" досі перебувають у російському полоні, без можливості отримати зворотний зв'язок та інформацію про їхній стан. Масове вбивство українських військових у липні 2022 року потребує ретельного розслідування та міжнародної уваги, але прогрес у цьому напрямку залишається повільним.

Робота українських владних структур та громадських організацій зосереджена на підтримці родин полонених, організації акцій пам'яті та приверненні уваги до їхньої долі на міжнародному рівні. Такі ініціативи є важливими для підтримання морального духу родин та полонених, але необхідно активізувати зусилля щодо отримання конкретної інформації про стан бійців.

Пам'ять про загиблих в Оленівці та підтримка тих, хто залишився в полоні, є моральним обов'язком кожного українця. Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив і поширення інформації можуть сприяти поверненню полонених додому та досягненню справедливості. Необхідно продовжувати докладати всіх зусиль, щоб ця трагедія не була забута, а винні у ній були притягнуті до відповідальності.

Харківський міський голова Ігор Терехов анонсував захоплюючий проект – створення підземного міста обсягом у 236 тисяч квадратних метрів. Це інноваційна ідея, яка відкриває широкі можливості для розвитку міста та комфортного проживання мешканців. Згідно з пропозицією, у цьому підземному комплексі планується розташування шкіл, парків, лікарень, торгових центрів та коворкінгів.

Цей амбіційний проект передбачає створення унікального середовища для життя та діяльності мешканців міста. Він не лише забезпечить комфорт та безпеку, а й сприятиме соціальному та культурному розвитку спільноти. Підземне місто стане місцем зустрічей, навчання, розваг та медичного обслуговування, створивши ідеальні умови для повноцінного життя мешканців.

Цей проект є ще одним кроком у напрямку створення сучасного та ефективного міського середовища. Він відображає стратегічний погляд міської влади на майбутнє, де інфраструктура має бути не лише функціональною, а й інноваційною. Такі амбітні проекти демонструють готовність Харкова відповідати викликам сучасності та стати лідером у розвитку міського середовища.

За його словами, місто шукає інвесторів для будівництва безпечного простору під землею. Попередньо необхідно 225 млн євро.

“Там буде побудовано школу, медичні заклади, паркінги, коворкінг та торговельні центри. Це дуже важливо, щоб люди відчували себе в безпеці,” — повідомив Терехов.

Підземний центр планують побудувати в центральній частині міста. Увійти до нього можна буде зі станції метро, а на поверхні облаштують паркову зону.

Неприємний присмак у роті — це явище, яке іноді трапляється навіть у людей, котрі не мають явних проблем зі здоров’ям. Таке відчуття може бути результатом недостатньої уваги до гігієни ротової порожнини, але в деяких випадках воно може служити сигналом про наявність серйозніших проблем в організмі.

Якщо після їжі ви відчуваєте кислоту в роті, це може свідчити про карієс, гастрит, підвищену кислотність або порушення у водно-електролітному балансі. Також він може бути пов’язаний із дискінезіями жовчовивідних шляхів. Негативний вплив мають і шкідливі звички — куріння та вживання алкоголю.

Найчастіше виникає через потрапляння жовчі в стравохід. Це сигнал про можливі проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Неприємний гіркий присмак може також з’являтися у тих, хто часто вживає жирну їжу та алкоголь. Деколи він є наслідком запальних процесів у яснах.

Його зазвичай відчувають курці та любителі кави. Проте це може бути і банальною реакцією на нестачу рідини в організмі. У деяких випадках солоний присмак сигналізує про інфекції у верхніх дихальних шляхах.

Це відчуття в роті — найбільш тривожне. Воно може свідчити про залізодефіцитну анемію, захворювання нирок, печінки чи шлунка, отруєння важкими металами або навіть розвиток цукрового діабету. Також металевий присмак іноді з’являється через проблеми з яснами чи зубами.

Ігнорувати незвичні присмаки у роті не варто. Якщо вони з’являються регулярно, краще звернутися до лікаря та пройти обстеження. Адже організм часто попереджає про проблеми ще до появи серйозних симптомів.