Суди США та Кіпру відхилили позови до Олега Бахматюка

Хвилюючі дані за січень 2024 року були оприлюднені Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб увечері 28 лютого. Ці дані свідчать про тривожну ситуацію щодо поширення гепатиту та сальмонельозу в області. Кількість випадків гепатиту в області зросла в 3,5 рази порівняно з минулим роком за аналогічний період, майже в 10 разів перевищуючи показники 2021 року. В структурі інфекційної захворюваності (за винятком грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій) захворюваність на вірусні гепатити складає 43,1%, що є дуже високим показником. Помітно зростання випадків сальмонельозу на 70,8%, гострих кишкових інфекцій з невідомим збудником на 44,3%, туберкульозу на 42,6%, кашлюку вдвічі, хвороби Лайма в 2,1 рази, інфекційного мононуклеозу в 3 рази. Ці дані свідчать про необхідність негайних заходів з профілактики та контролю за поширенням захворювань в області.

• Статистика за січень 2024 року, опублікована Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб, свідчить про серйозне зростання випадків захворювань на гепатит та сальмонельоз у Харківській області.

• Кількість випадків гепатиту зросла в 3,5 рази порівняно з попереднім роком і майже в 10 разів в порівнянні з 2021 роком.

• Сальмонельоз показав ще більше тривожне зростання — на 70,8%, що створює нагальну необхідність у вжитті заходів для його контролю та профілактики.

• Підвищення випадків інших захворювань, таких як туберкульоз, кашлюк, хвороба Лайма та інші, також потребує уваги та вжиття ефективних заходів з профілактики та контролю.

• Висока захворюваність гепатитом та сальмонельозом свідчить про необхідність негайного реагування з боку медичних установ та владних органів для запобігання подальшого поширення захворювань у регіоні.

Український громадський діяч і військовий Олег Симороз, ретельно проаналізувавши законопроєкт про мобілізацію, прийнятий Радою на першому читанні, приходить до висновку, що більшість положень у цьому документі — це лише марні слова. За інформацією УНІАН, він зазначив: "Я сподівався побачити у законопроєкті новаторські рішення, що могли б відновити довіру до системи. Але я побачив лише маніпуляції та обман. Наприклад, стосовно фінансового забезпечення військовослужбовців — Міноборони обіцяли додаткову винагороду у розмірі 30 тисяч гривень. Але у тексті законопроєкту я не знайшов жодної згадки про цю винагороду. Крім того, фінансове забезпечення у розмірі 20 тисяч гривень повинно супроводжуватися додатковою відзнакою за участь у бойових діях, це слід чітко врегулювати".

Симороз також висловив свої зауваження щодо процедури демобілізації українських військовослужбовців: "Ви подаєте рапорт, але поки ставка не приймає рішення стосовно конкретної категорії військовослужбовців, демобілізація не відбудеться. Фактично, це може зайняти більше, ніж 36 місяців. Крім того, процес повинен бути справедливим. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовим, який знаходиться в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях рахувалася як два дні".

Симороз також висловив свої сумніви стосовно "рівного військового обліку для всіх". У законопроєкті запропоновано позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в Збройних Силах. "У цьому документі все написано дуже хитро. Здається, що правоохоронців позбавлять права на відстрочку. Проте, аналізуючи, хто насправді є держслужбовцями, я зрозумів, що з 140 тисяч працівників Національної поліції лише 4 тисячі належать до категорії держслужбовців. Більшість з них — це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні — всі вони не є держслужбовцями і зберігають право на відстрочку", — продовжує Симороз.

Правозахисник висловив і свої сумніви щодо "електронного кабінету призовника", куди згідно з документом, територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати надсилатимуть електронні повістки: "Я радий, що уряд на 100% впевнений, що всі в нашій країні мають смартфони. Я б порадив їм зняти рожеві окуляри і подивитися навколо. Адже історії про витік інформації з 'Дія', а також проблеми з електронним голосуванням під час 'Євробачення' показали, що цифровізація не завжди працює на сто відсотків. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані такій системі". Правозахисник додає, що цифровізація не вирішить проблем корупції у системі, оскільки для цього потрібна реформа військкоматів.

Персональні дані обробляють інші установи, а не лише територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати. Проте, те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів, це просто жахливо. Вас забирають телефони при вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, у системі панує тотальна корупція, а співробітники не вміють адекватно спілкуватися з людьми. Замість воєнкомів давно пора було встановити цивільних менеджерів, фахівців з управління, психологів. І зробити весь процес абсолютно прозорим, а не приховувати за вухом державної таємниці. У нас є центри адміністративних послуг, і вони мають перетворитися на центри надання військових послуг. Громадяни повинні мати повну довіру до системи. Вони повинні бачити, що всі процеси відкриті і прозорі. Але, замість цього, коли ви заходите в військкомат, ваш телефон майже буквально вибивають із ваших рук", — додає він.

Зі свого боку, ми зауважимо, що терор територіальних центрів кваліфікації на вулицях країни вже повністю дискредитував ідею мобілізації та спричинив глибокий розкол і неприйняття дій військкоматів населенням. А в разі ухвалення законопроєкту про мобілізацію, Україну справді чекає тотальний контроль над чоловічим населенням. По суті, країна вводить нове кріпосне право, де у громадян будуть лише обов'язки і жодних прав.

У вищезгаданій статті відображено критичний погляд українського громадського діяча і військового Олега Симороза на законопроєкт про мобілізацію, який був ухвалений Радою в першому читанні. Він вказує на численні проблеми та недоліки у системі військового обліку, недостатню прозорість процесу мобілізації, та загрозу тотального контролю над чоловічим населенням в разі ухвалення даного закону. Зокрема, він висловлює обурення щодо тотальної корупції, яка панує у військкоматах, та вимагає переорганізації системи управління та забезпечення військових послуг шляхом впровадження цивільних менеджерів та збільшення прозорості та відкритості процесу. Висновки цієї статті вказують на необхідність ретельного перегляду та доопрацювання законопроєкту про мобілізацію з метою забезпечення захисту прав громадян та підвищення довіри до системи.

Упродовж минулого місяця автопарк України суттєво поповнився легковими автомобілями з бензиновими двигунами. Загалом було ввезено та зареєстровано 12,4 тисячі таких машин, що на 43 відсотки перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Про це свідчить статистика, оприлюднена фахівцями «УкрАвтопрому».

Згідно з даними аналітиків, частка нових бензинових легковиків у загальній структурі ринку склала 2,3 тисячі одиниць. Це означає зростання на 27 відсотків у річному вимірі та свідчить про поступове відновлення попиту на нові автомобілі, попри складну економічну ситуацію. Покупці дедалі частіше звертають увагу на нові моделі через гарантійне обслуговування, сучасні системи безпеки та нижчі витрати на ремонт у перші роки експлуатації.

Серед нових бензинових моделей найбільшим попитом користувався компактний кросовер Renault Duster. За місяць українці придбали 223 таких автомобілі. Майже не відстав Hyundai Tucson із результатом 203 реєстрації. Далі в рейтингу розмістилися Mazda CX-5, яку обрали 187 покупців, Škoda Kodiaq зі 116 проданими авто та Škoda Octavia, яку зареєстрували 108 разів.

На ринку імпортованих вживаних бензинових автомобілів лідерство зберігає перевірена роками модель Volkswagen Golf, яка з показником 691 авто знову стала найпопулярнішою серед українців. Другу позицію посів кросовер Volkswagen Tiguan — 587 одиниць. Третє та четверте місця розділили Audi Q5 і Nissan Rogue, кожну з яких обрали по 519 покупців. П’ятірку найпопулярніших замкнув Audi A4 із результатом 336 автомобілів.

Експерти зазначають, що зростання інтересу до бензинових авто зумовлене як ширшою пропозицією на вторинному ринку, так і відносною доступністю таких моделей у порівнянні з електромобілями та гібридними автомобілями.

Ці будинки, які розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу в Конча-Заспі, належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрієву Андрію та його родині. Ця нерухомість викликає цікавість, оскільки придбана особливим чином, не дотримуючись містобудівної документації, і за участю його колег. Наразі у київській поліції розглядається кримінальне провадження щодо захоплення та забудови елітними будинками території комплексу. За ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу кваліфікується як шахрайство в особливо великих розмірах. У ході слідства виявлено, що власника комплексу, ЗАТ "Київгума", стосовно якого порушено справу про банкрутство, представляв управитель Кудляк. Він незаконно відчужував землю та недобудовані об'єкти на цій території, а заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу генерального прокурора Андрієв Андрій Васильович, допоміг приховати ці дії. За винагороду отримав два будинки за значно заниженою ціною. Хоча поліція розслідувала справу і навіть накладала судовий арешт на ділянки, прокурор Київської місцевої прокуратури Власов вирішив допомогти колезі Андрієву, не клопотавши про передачу майна до Агентства з управління майном. Тепер Андрієв із дружиною роблять ремонт у заарештованих будинках і виражають подяку друзям із прокуратури. Незважаючи на очікування нового місця проживання, Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку можливого незаконного збагачення Андрієва, а Державне бюро розслідує його декларації. Скоро можливі підозри замість запрошення на новосілля.

У вищезгаданій статті розкриваються складні ситуації, пов'язані з придбанням та використанням елітної нерухомості у Конча-Заспі прокурором Офісу Генерального прокурора Андрієвим Андрієм та його оточенням. Виникає ряд питань щодо легітимності придбання цих будинків, що призводить до кримінального розслідування через порушення містобудівної документації та зловживання владою. Стаття висвітлює важливість відповідальності чиновників перед суспільством та необхідність ефективного контролю за їхніми діями. На фоні цих подій з'являється ризик незаконного збагачення та фактичної корупції в урядових структурах. Окрім того, стаття вказує на важливість ретельного аналізу та відстеження декларацій посадових осіб для запобігання можливим випадкам корупції та зловживань.