Суперечливий інцидент у Норвегії: як виступ Світлани Лободи в Осло спричинив нову хвилю дискусій

Україна перебуває на порозі важливих змін у сфері військового обліку та проходження військової служби під час воєнного стану, які передбачені новим законодавством про мобілізацію. Проєкт цього закону після інтенсивних обговорень та довгих дебатів у Верховній Раді незабаром може набути законної сили. Ураховуючи складність сучасних воєнних реалій та необхідність адаптації до ситуації на фронті під час російської агресії, президент України Володимир Зеленський акцентував увагу на необхідності оновлення механізмів мобілізації.

Раніше спроби реформування військового законодавства не завершились успішно через критику та непорозуміння. Проте, з початком 2024 року внесений новий законопроєкт, який вже отримав підтримку народних обранців у першому читанні. Протягом лютого та березня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ретельно розглядав понад 4,2 тисячі поправок до законопроєкту.

Серед основних обговорюваних питань були електронний військовий облік, блокування банківських рахунків ухильників мобілізації, умови для аспірантів та доглядальників за особами з інвалідністю. Також у законі передбачено можливість демобілізації після 36 місяців служби, умови бронювання від мобілізації в залежності від доходів та податкових внесків, а також обов’язкове наявність військового облікового документа та використання поліції для оповіщення громадян про важливі повідомлення.

Під час роботи Комітету над правками до законопроєкту було скасовано або внесено зміни до декількох положень. Депутати оголосили про деякі з підтриманих та відхилених норм, які детально будуть розглянуті під час наступних етапів обговорення.

Щодо голосування за законопроєкт про мобілізацію, на кінець березня представник профільного Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявив про завершення роботи з усіма поправками, однак для деяких аспектів ще потрібно уточнення. Також планувалося проведення голосування в самому Комітеті.

3 квітня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про підготовку порівняльної таблиці для другого читання та виразив надію, що розгляд законопроєкту може початися на найближчому засіданні. На момент п’ятниці, 5 квітня, на сайті Верховної Ради не було оновлень стосовно статусу розгляду документа. За словами секретаря Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, попередньо планується розглянути законопроєкт 10 квітня, однак остаточне рішення ще не ухвалено.

У процесі роботи над поправками до законопроєкту про мобілізацію, профільний комітет прийняв рішення стосовно права на відстрочку від призову для певних категорій громадян. Зокрема, в новому законопроєкті встановлено, що особам з інвалідністю І та II групи дозволено мати лише одного доглядача – члена сім'ї першого ступеня споріднення.

Після довгих обговорень та зваження всіх аспектів, було вирішено, що право на відстрочку від мобілізації мають особи, у яких є:

дружина (чоловік) І чи II групи інвалідності;дружина (чоловік) з III групою інвалідності у зв'язку з втратою кінцівок, одного з парних органів, онкологією, розумовими або психічними вадами, або якщо вони мають неповнолітню дитину;один з батьків з інвалідністю І чи II групи, або один з батьків партнера з інвалідністю І чи II групи за умови, що інші особи, які мають їх утримувати, також є військовозобов'язаними або особами з інвалідністю;для членів сім'ї другого ступеня споріднення осіб з інвалідністю I або II групи, які є їх доглядачами та зайняті постійним доглядом (не більше одного та за умови відсутності інших родичів першого ступеня споріднення або їх неспроможності здійснювати догляд через власні медичні проблеми).Також в законі визначено, що студенти, які навчаються на денній формі та проходять послідовне навчання, не підлягають мобілізації. Аспіранти та докторанти, як на бюджетній, так і на контрактній основі, також мають право на відстрочку. Варто зауважити, що у першому варіанті законопроєкту планувалося позбавити відстрочки аспірантів-контрактників, проте Міністерство освіти проведе перевірку для переконання у тому, що людина дійсно отримує науковий ступінь.

Окрім того, отримання паралельної освіти, такої як друга чи третя вища освіта, або різнопрофільна освіта, не дасть права на відстрочку від мобілізації.

Щодо повісток онлайн та електронного кабінету призовника, у першому варіанті законопроєкту передбачалося надсилання повісток через електронний кабінет та обов'язкову реєстрацію електронного кабінету. Однак під час обговорення поправок від цих норм відмовилися, а функціонал кабінету буде правом українців, а не обов'язком. Таким чином, військовозобов'язаний матиме можливість оновлювати свої дані онлайн без фізичного відвідування військкомату, а також використовувати інші доступні варіанти, такі як особистий візит до військкомату чи до ЦНАПу.

У новому законі, який перебуває на стадії розробки, передбачається введення термінів для оновлення особистих даних військовозобов'язаних. Згідно з висловленням представника Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Єгора Чернєва, громадяни матимуть 60 днів на оновлення своїх даних після введення закону в дію.

Цей закон є частиною більшої реформи у сфері військової оборони та обліку призовників. Свіжий закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, передбачає створення цифрових облікових документів та покращення електронного Реєстру призовників "Оберіг". Запуск електронного кабінету військовозобов'язаного, який очікується у другому кварталі 2024 року, дозволить здійснювати ряд операцій онлайн, включаючи отримання електронних військових квитків та оформлення статусу УБД через Інтернет.

У першому варіанті законопроєкту, який пройшов перше читання, передбачалося введення жорстких обмежень для тих, хто уникає мобілізації, таких як арешт коштів та інших цінностей, обмеження права на управління транспортними засобами, а також обмеження права на виїзд за кордон. Однак, під час обговорення поправок, профільний комітет Верховної Ради відхилив деякі з цих обмежень, а інші суттєво модифікував.

Зокрема, відмінили блокування рахунків громадян та заборону на виїзд за кордон для ухиляючих від мобілізації осіб. Однак питання щодо обмеження права на керування транспортними засобами залишається відкритим та обговорюваним у фінальному варіанті законопроєкту.

Народний депутат Федір Веніславський також зауважив, що питання про посилення відповідальності за уникання мобілізації буде розглянуто після ухвалення фінального варіанту законопроєкту правоохоронним комітетом Верховної Ради.

Крім того, новий закон буде стосуватися також українців, що перебувають за кордоном. Вони не отримуватимуть повісток, але при оформленні нового закордонного паспорта обов'язково матимуть отримати військово-обліковий документ. Проте комітет Верховної Ради відхилив положення, яке забороняло надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, якщо вони не мають військово-облікових документів.

Раніше відомий народний депутат Федір Веніславський підкреслив, що для осіб, що перебувають за кордоном, буде створена можливість отримати військово-обліковий документ або внести уточнення до своїх особистих даних дистанційно. Це можна буде зробити через електронний кабінет на спеціальному порталі або за допомогою телефонного зв’язку з відповідними органами. Такий підхід дозволить українцям, які перебувають за кордоном, ефективно виконувати вимоги щодо військового обліку без необхідності особисто звертатися до військкомату або консульської установи. Це значно спростить процедуру оформлення та збереже час та зусилля громадян, що перебувають за кордоном, дозволяючи їм бути відповідальними перед законом та дотримуватися вимог щодо військової реєстрації навіть за межами країни.

У результаті обговорення законопроекту про мобілізацію у Верховній Раді України було прийнято ряд важливих рішень щодо реформування військового законодавства. Новий законопроєкт передбачає введення термінів для оновлення особистих даних військовозобов'язаних та створення можливості отримання військово-облікових документів та уточнення даних дистанційно для українців, які перебувають за кордоном. Крім того, у новому законі враховані права осіб з інвалідністю та здобувачів освіти на відстрочку від мобілізації.

Процес розробки закону був складним і включав обговорення тисяч поправок до тексту. Деякі початкові положення, які передбачали жорсткі обмеження для ухиляючихся від мобілізації, були відхилені або суттєво змінені під час роботи Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, були виключені заборони на виїзд за кордон та блокування банківських рахунків громадян.

Важливим аспектом є також розробка цифрових облікових документів та електронного кабінету для військовозобов'язаних, що дозволить здійснювати важливі операції онлайн без потреби фізичного відвідування військкомату. Це значно спростить процедуру військового обліку та допоможе громадянам ефективно виконувати свої обов'язки перед законом.

У цілому, новий закон про мобілізацію враховує потреби сучасного військового обліку та дозволяє ефективніше впроваджувати військові реформи в Україні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що за останню добу російські війська завдали 392 удари по 11 населених пунктах регіону.

Серед головних атак:

Наслідки атак включають численні руйнування: за добу надійшло 19 повідомлень про пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

Внаслідок обстрілів Василівського району 41-річний чоловік отримав поранення. Інформація про стан інших мешканців уточнюється, але зруйновані будинки та інфраструктура змушують місцевих жителів жити під постійною загрозою.

Паралельно з атаками на Запоріжжя, росіяни здійснили масовані удари по об’єктах генерації та передачі електроенергії по всій Україні. Це спричинило екстрені відключення електроенергії, а рятувальники та енергетики невпинно працюють над ліквідацією наслідків.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Згідно з дослідженням, кожен третій житель країни (32%) готовий поступитися територією Москві заради встановлення миру. Для порівняння, минулого року цей показник становив лише 10%.

Результати опитування демонструють значну зміну у настроях українців щодо питання територіальних поступок. Респондентів не питали, які саме території вони готові віддати, проте більшість опитаних (55%) все ж висловили думку, що Київ не повинен погоджуватися на вимоги російської сторони.

Однією з головних причин зміни громадської думки є фіаско минулорічного контрнаступу Збройних сил України (ЗСУ). Київ і його союзники покладали великі надії на цей наступ, однак невдачі на полі бою підірвали сподівання українців на швидке повернення втрачених територій.