Супутниковий зв’язок Starlink допомагає Росії посилювати атаки

Президент США Джо Байден у своєму інтерв'ю для Time відзначив, що розуміє складність сучасних міжнародних відносин, особливо у контексті конфлікту між Україною та Росією. Його позиція стосовно вступу України до НАТО відображає не лише дипломатичний підхід, але й глибоке розуміння потреб безпеки у всесвітньому масштабі. Відмова від безапеляційного підтримання членства України в Альянсі свідчить про важливість балансу між розвитком міжнародних відносин та збереженням стабільності у регіоні. Сполучені Штати, за словами президента Байдена, залишаються віддані своїм союзникам, проте відображають ретельну обережність у прийнятті стратегічних рішень, які можуть мати великий геополітичний вплив.

«Україна ніколи не повинна бути окупованою Росією. І це не означає, що вона (Україна – Ред.) стають частиною НАТО. Це означає, що у нас із ними такі самі відносини, як і з іншими країнами, коли ми постачаємо їм зброю, щоб вони могли захистити себе в майбутньому. Але я був тим, хто говорив, що не готовий підтримати НАТОїзацію України”, – заявив президент США в інтерв’ю Time.

Він заявив, що був в Україні на посаді сенатора та віцепрезидента і побачив «значну корупцію» та «складні обставини».

Байден додав, що якщо дозволити Україні «впасти», то слідом впадуть Польща, Балкани та інші країни східної Європи.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Гончаренка, у підприємствах стало звичним явищем завищення цін на нафту, виплати завищених зарплат топменеджерам, маніпуляції із благодійними коштами та закупівлі без тендерів за завищеними цінами. Особливу увагу депутат звернув на дії Сергія Корецького, керівника обох підприємств, якого він звинувачує у масштабних фінансових махінаціях.

Гончаренко зазначив, що Корецький витрачає величезні кошти на благодійність:

Проте, як заявляє депутат, ці гроші часто надходять не на казначейські рахунки, а до приватних благодійних фондів, пов’язаних із чиновниками. Така схема дозволяє, за словами Гончаренка, “купувати” лояльність і уникати покарання.

Депутат наголосив, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не поспішають реагувати на виявлені порушення. Навіть якщо досудові розслідування відкриваються, то вони часто затягуються або передаються до інших органів.

Окрему увагу Гончаренко приділив діяльності Олени Кроловецької, колишньої керівниці підрозділу НАБУ, яка тепер працює адвокатом і обслуговує інтереси “Укртатнафти”. Депутат звинуватив її у впливі на рішення, які сприяли збереженню Корецького на посаді, попри переплату у 700 тисяч гривень.

Олексій Гончаренко закликав НАБУ та інші антикорупційні органи провести прозоре розслідування виявлених фактів. Він наголосив, що безкарність у такий критичний для країни час виглядає як зрада національних інтересів.

“Коли країна бореться за своє існування у війні, таке нехтування законом виглядає як зрада. Ми маємо поставити крапку у цій справі”, – резюмував депутат.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише видання 360ua.news, офіційна мета ініціативи – забезпечення національної безпеки, оскільки такі транспортні засоби можуть використовуватися для диверсій. Проте за цією ідеєю може ховатися масштабна схема із отримання надприбутків.

Щоб обґрунтувати необхідність законодавчих змін, для громадськості підготовлено пояснення: “покинуті машини становлять загрозу безпеці, бо їх можуть замінувати або використовувати для диверсій”. Джерела повідомляють, що для “наочності” небезпеки навіть розглядається сценарій демонстративного підриву кількох автомобілів у різних містах.

Щоб уникнути негативних суспільних настроїв, частину конфіскованих авто планують публічно передати військовим на фронт. Проте проблема полягає в тому, що “покинутими” можуть вважати автівки, які просто залишилися без руху на кілька днів. Такий статус машина може отримати і за заявою “пильного громадянина”.

Ще до прийняття змін у законодавство, за словами джерел, оточення Арахамії вже готується зайняти нішу цього “бізнесу”. Схема виглядає так:

За останні дні надійшла інформація від нашого джерела, яка свідчить про намір Банкової системи перенести відповідальність за невдачі у розвитку харківського напрямку на плечі військових, які знаходяться на передовій та виконують бойові завдання. Це ставить під сумнів дієвість заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, оскільки вони часто визначаються не офіційними чиновниками, а нижчим рівнем персоналу і штабною роботою, які, як відомо, часто стають об'єктом внутрішнього розслідування через факти корупції в особливо великому масштабі.

Це вже пряме протистояння офісних і військових.

Порушення кордону в Харківській області 10 травня, здійснене російськими військами, могло статися через недбалість українських військовослужбовців, встановив Ленінський районний суд Харкова у своєму рішенні від 22 травня.

ДБР звернулася до суду із клопотанням про тимчасовий доступ до документів у зв’язку з розслідуванням фактів недбалого ставлення до військової служби.

Суд дав дозвіл на доступ до документів бойового управління, документів про посадові обов’язки командира та його заступників, планування бойових завдань та підтримки, а також наказів і оперативних директив. Слідчий також отримав тимчасовий доступ до матеріалів, які перебувають у володінні мобільного оператора.

Прорив лінії фронту був зафіксований о 5:00 10 травня, що викликало обурення та поширення інформації в соціальних мережах та медіа. Однак начальник ОВА Олег Синєгубов заявив, що ситуація на Харківському напрямку стабілізувалася, а прорив зупинено завдяки діям певних військових підрозділів.

Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Артем Ситник висловив свої коментарі щодо зростання корупційних ризиків у Збройних силах внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Він наголосив, що війна завжди призводить до збільшення корупційних ризиків, навіть у тих сферах, де рівень корупції в мирний час був низьким. Ситник пояснив зростання корупції у Збройних силах значним збільшенням бюджету, який став найбільшим з початку повномасштабного вторгнення. Проте він відзначив, що основний пріоритет полягає в тому, щоб запобігти корупції в армії, щоб не створювати підстав для російської пропаганди, яка стверджує, що в Україні все корумповано та розкрадається. Також він зауважив, що роботу правоохоронних органів можна вважати досить ефективною, оскільки вони виявляють корупцію, що свідчить про певний прогрес у зниженні корупційних ризиків. Щодо скандалів, пов’язаних із закупівлями у Збройних силах, слідчі викрили справу про оборудки з закупівлями одягу та білизни, а також корупційну схему придбання боєприпасів. Відповідні особи знаходяться під слідством або вже підлягли арешту.

• Війна із Російською Федерацією призводить до збільшення корупційних ризиків у Збройних силах України, навіть у тих сферах, де рівень корупції раніше був низьким.

• Збільшення бюджету Збройних сил, обумовлене вторгненням Росії, сприяє появі нових корупційних можливостей.

• Основним пріоритетом є запобігання корупції в армії для уникнення використання цього факту російською пропагандою для дискредитації України.

• Діяльність правоохоронних органів показує певний прогрес у боротьбі з корупцією, що свідчить про ефективність їхньої роботи.

• Слідчі вже виявили деякі корупційні схеми у закупівлях у Збройних силах та проводять розслідування, що дозволяє надіятися на подальше зменшення корупційних ризиків.