Свята 23 вересня, прикмети, історичні події, іменини

Українські чоловіки, зазначає New York Times, вибирають ризикований шлях нелегального перетинання кордону, щоб уникнути війни. Вони обирають "ризикнути скупатися" і навіть ризикують потонути, перепливаючи річки на заході України, ніж брати участь у війні. Для багатьох українських солдатів призов до армії є еквівалентом квитка на фронт без можливості повернутися. Згідно з даними румунської влади, після російського вторгнення понад 6000 чоловіків перепливли річку Тису, але не всім це вдалося. На берегах виявлено 22 тіла, але ймовірно, що загинуло ще більше осіб, що спричинило прізвисько "річка смерті".

Ця ситуація змінила характер контрабанди в Карпатах, де раніше переважали підроблені цигарки. Тепер контрабандисти спеціалізуються на переправленні людей. За даними Лесі Федорової, прес-секретаря Мукачівського прикордонного загону, лише минулого року було розгорнуто 56 таких угруповань. Вартість перетину кордону зросла до 10 000 доларів з людини, порівняно з двома тисячами доларів до початку війни. Контрабандисти вживають різних заходів для вивезення людей за кордон, включаючи найм гідів із числа місцевих ромів. Для боротьби з цим явищем прикордонники встановили додаткові інфрачервоні камери і датчики, а також збільшили кількість блокпостів на дорогах, що ведуть до кордону.

Українські чоловіки, обираючи нелегальний перетин кордону, свідомо ризикують життям, намагаючись уникнути участі в війні. Це свідчить про глибокий ступінь відчуття загрози та відчаю, які переживають мешканці прикордонних областей. Рівень нелегальної міграції значно зріс у зв'язку з воєнним конфліктом, що відображається на зміні характеру контрабанди та діяльності прикордонних служб. Зусилля з боротьби з цим явищем мають бути підсиленими, адже вони стосуються безпеки та життя людей.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Чоловіки до нас зараз практично не їдуть. Швидше за все, бояться, що вручать повістку. Спочатку потрібно проїхати через кілька блокпостів по Україні, плюс проявляють активність наші воєнкоми – ходять навіть у горах”, – розповів мешканець Яблуниці Роман, який підробляє, катаючи туристів на своєму старенькому УАЗику гірськими маршрутами.

Повістки дійсно на курортах вручають, хоча й не скрізь. Наприклад, у Буковелі воєнкоми рідкість. З чуток, є домовленості, що особливо завзято кошмарити цей курорт співробітники ТЦК не будуть.

Багато готелів і приватних садиб стоять напівпорожніми. Їхні власники скаржаться, що витрати зростають, а підвищити цінники на проживання вони не наважуються – і так туристів мало.

Тому, наприклад, хоча практично всі обзавелися генераторами, далеко не завжди їх запускають у періоди відключень світла – занадто дорого.

Друга відмінна риса нинішнього турсезону в Карпатах – велика кількість виставлених на продаж садиб і завмерлих будівництв. Хоча ще торік на західноукраїнських курортах відзначалася справжня навала інвесторів, зараз армія охочих вкластися в місцеву туристичну інфраструктуру помітно зменшилася.

Ці тенденції торкнулися навіть найдорожчого карпатського курорту – Буковеля. Утім, він з останніх сил намагається тримати марку і високі ціни.