Сибіга про ракетну атаку РФ: “Це відповідь військового злочинця”

Керівник Служби безпеки України в Полтавській області Костянтин Семенюк, якого було призначено на посаду указом президента Володимира Зеленського у серпні 2025 року, став фігурантом журналістського розслідування через рівень добробуту своєї родини та походження коштів на придбання дорогого майна. Матеріали розслідування викликали значний суспільний резонанс, оскільки йдеться про високопосадовця силового відомства, відповідального за національну безпеку.

Журналісти проєкту «Схеми» з’ясували, що Семенюк користується активами, які важко співвіднести з офіційними доходами державного службовця. У його користуванні перебувають автомобілі преміумкласу, апартаменти бізнес-категорії у Чернівцях, а також рекреаційний комплекс у Карпатах. Частина цього майна оформлена на близьких родичів, що ускладнює пряме відстеження реальних власників і джерел фінансування.

Ще один преміальний автомобіль, Mercedes-Benz GLE 350D AMG 2020 року, також оформлений на тестя Семенюка, але використовується керівником полтавського СБУ.

Крім авто, родина Семенюка отримала апартаменти бізнес-класу в Чернівцях площею 120 кв. м, які були придбані матір’ю дружини Семенюка у 2021 році у Тітуса Скрипи, батька місцевого бізнесмена та депутата, за ціною удвічі нижчою за ринкову.

Журналісти також зафіксували придбання земельних ділянок у Буковинських Карпатах, на яких розташований комплекс відпочинку з котеджами, басейном та сауною. Тестю Семенюка вдалося придбати третину земельних ділянок за 22 400 гривень, хоча реальна вартість об’єкта може становити сотні тисяч доларів.

Офіційні коментарі родини та СБУ пояснюють, що автомобілі були придбані тестем Семенюка через майданчики із продажу вживаних авто, а майно на території Чернівців та Карпат – за кошти, зароблені батьками дружини Семенюка за кордоном протягом багатьох років. Сам Семенюк зазначає, що користується автомобілями лише під час відвідування родини.

Попри це, офіційні доходи родини посадовця та його тестя не співставні з ринковою вартістю придбаного майна та транспортних засобів, що викликає питання щодо походження коштів.

У жовтні 2025 року українці знову повернуться до зимового часу, адже переведення годинників на зимовий час є традицією, що залишається актуальною, незважаючи на численні спроби скасувати це сезонне переведення. Офіційно закон, який мав би змінити практику, досі не набув чинності, тому процедура переведення годинників залишається без змін. Відповідно, у ніч із 25 на 26 жовтня 2025 року стрілки годинників будуть переведені на одну годину назад. О 04:00 за київським часом годинники знову покажуть 03:00.

Це означає, що українці отримають додаткову годину для відпочинку, оскільки ніч стане на годину довшою. Однак важливо пам’ятати, що, хоча ніч збільшиться, світловий день у зимовий період стане значно коротшим. Такі зміни в часі передбачають декілька практичних наслідків, зокрема, дозволяють раніше розпочинати робочий день та допомагають заощаджувати електроенергію у ранкові години, коли світло ще не так інтенсивно проникає в оселі.

Варто нагадати, що літній час (EEST, UTC+3) в Україні починається в останню неділю березня. У 2025 році цей перехід відбувся 30 березня, а наступного року він запланований на 29 березня 2026-го.

Питання скасування сезонних змін часу в Україні піднімають не вперше. Ще у 2020 році у Верховній Раді розробили законопроєкт №4201 про відмову від переведення годинників. У 2024 році документ навіть ухвалили у другому читанні, але він досі не підписаний президентом. Поки цього не станеться, українці продовжуватимуть жити за старим графіком.

Медики наголошують, що зміна часу впливає на біоритми людини. Через це у багатьох виникають труднощі з адаптацією, погіршується сон, з’являється втома й дратівливість. За даними ВООЗ, після переведення годинників збільшується кількість випадків тривожних і депресивних станів.

Щоб легше пережити зміну часу, лікарі радять кілька простих кроків: лягати та прокидатися у стабільний час, провітрювати спальню, уникати алкоголю, важкої їжі та гаджетів перед сном. Також допоможе вечірня прогулянка або легка розтяжка.

Отже, у ніч із 25 на 26 жовтня українці переведуть годинники на годину назад. Поки держава не ухвалила остаточного рішення щодо відміни цієї практики, варто заздалегідь підготувати свій організм до переходу на зимовий режим.

Різдво Христове для українців є особливим днем, у якому поєднуються глибока віра, національна пам’ять і щира родинна близькість. Це свято нагадує про народження Ісуса Христа як про подію, що принесла у світ надію, милосердя та духовне оновлення. Саме тому Різдво сприймається не лише як календарна дата, а як внутрішній стан душі, коли люди прагнуть миру, злагоди й добрих вчинків.

В Україні Різдво відзначають 25 грудня відповідно до нового церковного календаря. Для багатьох родин цей день стає приводом зібратися разом, відкласти щоденні турботи й присвятити час спілкуванню, молитві та спільним спогадам. Атмосфера свята наповнена очікуванням дива, адже Різдво традиційно асоціюється зі світлом, яке перемагає темряву, і вірою в краще майбутнє.

Наші предки вірили, що поведінка людини на Різдво впливає на весь наступний рік. Тому дотримувалися певних правил, щоб не накликати негаразди, сварки чи нестатки.

Головні заборони на Різдво включають:

не сваритися і не лаятися, уникати поганих слів, щоб не притягнути конфлікти;

не займатися хатньою працею, прибиранням, пранням, шиттям або важкою фізичною роботою, присвячуючи день молитві та родині;

не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, адже свято асоціюється з милосердям і щедрістю;

уникати скупості, бо жадібність у святковий день могла призвести до фінансових труднощів;

не позичати гроші, щоб не втратити удачу та достаток;

уникати смутку й сліз, адже Різдво – це свято радості та надії на краще майбутнє.

Дотримання цих народних традицій допомагає створити атмосферу свята, внутрішньої гармонії та родинного тепла.