Затримали зарплату — сплатіть пеню: Рада ухвалила нові правила для роботодавців

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

У документі зазначено, що потенційні реформи включатимуть поступове коригування тарифів відповідно до нової методології та соціальних аспектів, коли ситуація дозволить це зробити.

Одночасно передбачається зовнішнє фінансування та забезпечення прозорої прямої бюджетної підтримки державних енергетичних підприємств до отримання необхідних бюджетних ресурсів.

Після завершення війни програма реформ у сфері енергетики зосередиться на відновленні та посиленні конкуренції на ринках газу та електроенергії, як оптових, так і роздрібних. Для забезпечення стабільності сектору та зменшення квазіфіскальних зобов’язань тарифи на газ та електроенергію будуть поступово підвищуватися до рівня, що покриває витрати. Водночас особлива увага приділятиметься наданню адресної допомоги для підтримки вразливих категорій населення.

Меморандум також передбачає розробку Кабміном України дорожньої карти з лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Документ міститиме план реалізації із зазначенням термінів, заснований на технічному аналізі фінансового стану галузі, у співпраці з Європейською комісією.

Оновлений меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. У документі відображені добровільні зобов’язання України виконати зазначені кроки.

Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, проте цей мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та інші послуги.

За даними Держстату, в листопаді 2024 року середні ціни на житлово-комунальні послуги зросли на 18,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зростання відбулося в сегменті електроенергії – на 63,6%.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) завершили довгострокове розслідування справи про заволодіння майном аеропорту "Одеса". За результатами досліджень встановлено, що частина майна аеропорту була придбана за 118 мільйонів гривень, а після цього особи, залучені до схеми, отримували незаконний прибуток протягом 10 років, із 2012 по 2022 рік, на суму 2,5 мільярда гривень. Розслідування тривало протягом кількох років, під час яких всі підозри було переглянуто. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

Згідно з відомостями, справа почалася у 2011 році, коли двоє підприємців з Одеси налагодили схему заволодіння майном аеропорту, що на той момент проходив реконструкцію перед чемпіонатом Євро-2012. У рамках цієї схеми вони здійснили захоплення старого терміналу та 2488 одиниць майна аеропорту, а також отримали 75% прав на міжнародний аеропорт “Одеса” та приміщення нового терміналу. Протягом наступних років ці особи отримували незаконний дохід від використання цих активів. Протягом 10 років сума незаконного збагачення досягла понад 2,5 мільярда гривень.

Нагадаємо, що в серпні 2023 року НАБУ та САП оголосили про підозру у цій справі п’ятьом особам. Ця корупційна справа виникла ще за часів президентства Віктора Януковича, коли Україна активно готувалася до Євро-2012. Величезні кошти спрямовувалися на модернізацію та реконструкцію інфраструктури, і Одеса не стала винятком. Очевидно, що втілити такий амбіційний план без відповідного впливу влади було неможливо. Міські депутати Одеси того часу дали згоду на створення компанії, яка, заявлялося, мала інвестувати у розвиток аеропорту. Результатом цього було те, що злочинна група фактично отримала контроль над аеродромом. Прес-служба НАБУ у серпні 2023 року наголосила, що передача майна аеропорту для спільного використання не вважалася приватизацією через його загальнодержавне значення у забезпеченні прикордонного та митного контролю. Понад 535 одиниць основних засобів із 2488 переданих аеродромними об’єктами, які гарантували безпеку польотів, не підлягали відчуженню в принципі.

Крім того, згідно з угодою, "інвестори" мали внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, збудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів через дії учасників схеми була заблокована банком як застава і не могла бути використана. Новий термінал був зведений за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не почали будувати взагалі. Підозру в організації цієї схеми одеським бізнесменам, колишньому меру Одеси (імовірно, Олексію Костусєву, який зараз у розшуку), його заступнику та директору фіктивного підприємства повідомили. Таким чином, фінансові зобов'язання перед аеропортом залишилися невиконаними, а зловживання та корупційні дії стали причиною величезних збитків для державного підприємства та загрози безпеці пасажирів.

У результаті проведеного розслідування стосовно схеми заволодіння майном аеропорту "Одеса" встановлено серйозні порушення та корупційні дії, які призвели до величезних збитків для державного підприємства. "Інвестори", замість внесення статутного капіталу та будівництва необхідної інфраструктури, втягнули аеропорт у схеми, що призвели до втрати фінансових ресурсів та порушень безпеки. Підозра в організації цих дій призвела до пошуку колишнього мера Одеси, а також інших осіб, які стояли за цією схемою. Цей випадок є ще одним прикладом необхідності ефективного протидії корупції та зміцнення правової системи в Україні для забезпечення чесного та прозорого управління державними ресурсами.

Після проведення відповідних парламентських процедур, вказаного законопроекту №10449 буде внесено до Верховної Ради України для розгляду та прийняття. В разі ухвалення цього закону обов'язкова базова військова служба буде запроваджена для громадян з 18 років, замість раніше існуючої строкової системи. Однак мобілізація з 18 років не буде реалізовуватись, що було чітко визначено Міністерством оборони України.

Згідно з оновленнями в законопроєкті, від 2025 року базова служба для молоді віком від 18 років буде впроваджена в умовах миру на період 5 місяців та у воєнний час — на 3 місяці. У вищих навчальних закладах також буде введено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї. Громадяни з 18 років також матимуть можливість обрати час проходження базової військової служби.

Поправки до законопроєкту також передбачають, що всі громадяни України віком від 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто до 25 років. Мобілізаційний вік буде встановлено від 25 до 60 років.

Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту 11 березня. Серед ключових питань є регулювання нагляду за людьми з інвалідністю І, ІІ та ІІІ групи. Після першого читання народні депутати подали понад 4 тисячі поправок до проєкту закону №10449.

• Законопроект №10449 передбачає введення обов'язкової базової військової служби для громадян України з 18 років замість строкової системи.

• Мобілізація з 18 років не буде здійснюватись, що було чітко уточнено Міністерством оборони України.

• Відповідно до змін, запропонованих в законопроєкті, базова служба буде введена з 2025 року для молоді віком від 18 років, з різною тривалістю в залежності від обставин.

• У вищих навчальних закладах також буде впроваджено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї.

• Громадяни з 18 років матимуть можливість обирати час проходження базової військової служби.

• Всі громадяни України віком від 18 років отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, встановленого від 25 до 60 років.

• Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту, внесених 11 березня, при цьому було подано понад 4 тисячі поправок.