Сила усвідомленого вибору в сучасному світі

У сучасному світі, де конкуренція зростає щодня, а споживачі стають дедалі вимогливішими, питання якості та відповідальності набувають особливої ваги. Для багатьох компаній це вже не просто складові успіху — це фундамент, на якому будується довіра, репутація та довгостроковий розвиток.

Якість — це не лише характеристика продукту чи послуги. Це комплексний підхід, який охоплює всі етапи роботи: від планування і виробництва до комунікації з клієнтами та післяпродажного обслуговування. Коли компанія приділяє увагу деталям, постійно вдосконалює процеси та впроваджує сучасні стандарти, вона створює цінність, яку клієнти відчувають на практиці. Саме це формує лояльність і стимулює повторні звернення.

У КМДА пояснили, що ремонт охопить прогонові будови, опори та елементи мостового полотна. Шляхопровід введено в експлуатацію у 2005 році. Нині на об’єкті зафіксовано руйнування бетонного шару, оголення арматури та її корозію.

Втім, ключові питання виникають не стільки до самого ремонту, скільки до обраного виконавця.

ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” зареєстроване у 2016 році. До укладання нинішнього контракту компанія мала лише два договори у системі публічних закупівель — загальною сумою 23 тисячі гривень. Обидва стосувалися дорожніх робіт і були підписані ще у 2017–2018 роках.

Фірма неодноразово змінювала місце реєстрації та власників. У різні роки вона належала фізичним особам, пов’язаним між собою, а також офшорній компанії із Сейшел. З 2025 року засновницею та директоркою є Ірина Калініна, яка також володіє іншими бізнесами — у сфері оренди нерухомості та роздрібної торгівлі.

У 2017 році компанія брала участь у тендері “Миколаївводоканалу”. Згодом Антимонопольний комітет встановив факт змови між учасниками закупівлі, що стало підставою для штрафів і скасування процедури.

“Д-Груп Інжиніринг” фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них йдеться про можливу розтрату коштів під час будівництва паркінгу в аеропорту “Бориспіль”. За даними слідства, частина бюджетних коштів могла бути переведена через субпідрядні структури на рахунки компаній із ознаками фіктивності.

В іншому провадженні компанія згадується у справі про можливу розтрату 192 млн гривень у 2016–2017 роках у столиці. Слідчі вказували на схеми штучного завищення вартості робіт та ознаки фіктивності окремих підприємств.

КП “Київавтошляхміст” входить до структури КК “Київавтодор”. Підприємство очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень.

У 2024 році йому повідомили про підозру у справі щодо розтрати коштів під час ремонту деформаційних швів мостів. Слідство вважає, що роботи були виконані не в повному обсязі, а документи підписані з порушеннями. Також йому інкримінують службову недбалість, що призвела до збитків бюджету на 3,5 млн гривень у межах іншого договору.

Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується корпорація “Київавтодор”, курується керівництвом міста.

Останніми роками у столиці неодноразово фіксували інциденти з мостами та шляхопроводами. У червні 2024 року стався обвал пішохідної частини Повітрофлотського шляхопроводу. У жовтні 2023-го під час реконструкції обвалилася прогонова будова Дегтярівського шляхопроводу.

На цьому тлі вибір підрядника з мінімальним досвідом та кримінальним шлейфом для виконання робіт на об’єкті за 95 млн гривень викликає додаткові питання щодо критеріїв відбору та системи контролю за використанням бюджетних коштів.

Максим Олександрович Лівочка — це фігура, що привертає увагу через свій незвичайний кар’єрний шлях. До вересня 2017 року він працював у прокуратурі Києва, здобувши чималий досвід у правозахисній сфері. Однак в один момент Лівочка вирішив кардинально змінити своє професійне життя, подавши декларацію про звільнення та обравши новий шлях у правозастосуванні — став адвокатом.

Сьогодні Максим Лівочка є кандидатом на посаду судді місцевого суду, що додає ще один важливий етап у його кар’єрі. Він не лише змінив напрямок своєї професійної діяльності, але й продовжує активно розвиватися в юридичній сфері, обираючи кар’єру, яка потребує нових знань і глибокого розуміння законодавства.

Квартира в Києві, 21 м² (2021) — вартість 1,05 млн грн, належить Лівочці.

Квартира в Києві, 27,9 м² (2020) — вартість 990 тис. грн, належить дружині.

Квартира в Донецьку, 26,4 м² (2004) — 50% власності дружини та 50% Надії Бакун, вартість 5 грн.

Квартира в Києві, 91,8 м² (2016) — власність дідуся Василя Лівочки, сім’я має право користування, вартість 939 тис. грн.

Автомобіль у родині лише один — Honda CR-V (2013) дружини, оцінений у 350 тис. грн.

За офіційними даними, зарплата Максима Лівочки становила 338 тис. грн від КП «Київтеплоенерго», тоді як дружина отримала 10,3 тис. грн як ВПО. Це викликає підозри у приховуванні майна та видатків від НАЗК.

Цікаво, що раніше в жодній декларації Лівочки не фігурувало житло в Києві. Подібно до ситуації з батьком, це може свідчити про спроби приховати свої статки.