Mmakaje

Позначка: метро

  • Куди зникли автобуси й вагони метро, передані Києву партнерами

    Куди зникли автобуси й вагони метро, передані Києву партнерами

    Понад половина транспорту, який Київ отримав від благодійників та міст-партнерів, так і не працює на маршрутах. Із сотні автобусів, переданих «Київпастрансу», лише близько 60 виїжджають на вулиці. Решта стоїть у парках або взагалі зникла зі звітів. Аналогічна ситуація з вагонами метро: із 60, подарованих Варшавою, курсує тільки третина. Про це йдеться у розслідуванні ютуб-проєкту «В тіні каштана».

    За даними журналістів, частина техніки зберігається на іноземних номерах, бо не пройшла реєстрацію, деякі автобуси потребують ремонту, а ще кілька десятків просто стоять «у резерві». У КМДА пояснюють це бюрократичними процедурами, браком техпаспортів та оснащенням системами обліку, але вже кілька років обіцянки так і не виконані.

    Зі слів співзасновника ініціативи «Пасажири Києва» Олександра Гречка, проблема криється також у дефіциті водіїв: після початку повномасштабної війни багато хто пішов на фронт, а масштабних програм із залучення нових кадрів, зокрема жінок, так і не створено.

    Особливе обурення викликає доля двоповерхових автобусів, переданих Берліном. У Києві їх записали як «екскурсійні» і так і не випустили на лінію, хоча в Німеччині вони працювали на регулярних маршрутах. Подібна історія і з вагонами метро: частина стала «донорами» для старого рухомого складу, хоча влада раніше демонструвала ці потяги у піар-роликах.

    Журналісти зазначають, що в інших містах України — Миколаєві, Одесі, Дніпрі чи Харкові — благодійні автобуси й вагони інтегрували у транспортну мережу, тоді як у Києві вони припадають пилом. Експерти наголошують: без зміни підходів до організації громадського транспорту столиця ризикує зіткнутися з транспортним колапсом.

  • У Києві засудили молодика, який погрожував поліцейським зброєю в метро

    У Києві засудили молодика, який погрожував поліцейським зброєю в метро

    Печерський районний суд Києва виніс вирок 20-річному чоловікові, який у січні 2025 року в метрополітені погрожував правоохоронцям зброєю та завдав тілесних ушкоджень одному з них. За рішенням суду, зловмисник проведе за ґратами чотири з половиною роки.

    Інцидент стався на станції «Хрещатик». Молодий чоловік, уродженець Кіровоградської області, перебуваючи напідпитку, чіплявся до пасажирів і нецензурно лаявся. На зауваження поліцейських він не зреагував, а натомість дістав травматичний пістолет і почав погрожувати застосувати його.

    Затримати агресивного молодика допомогли пасажири метро разом із правоохоронцями. Під час опору він ударив поліцейського та завдав тілесних ушкоджень.

    З’ясувалося, що чоловік уже мав судимість за незаконне заволодіння транспортним засобом і звільнився умовно-достроково.

    Слідство інкримінувало йому ч. 2 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) та ч. 4 ст. 296 (хуліганство) ККУ. Увесь час розслідування він перебував під вартою. Печерський районний суд визнав його винним і призначив покарання — чотири з половиною роки позбавлення волі.

  • Wi-Fi у київському метро: десятирічний інвестпроєкт знову опинився в судах

    Wi-Fi у київському метро: десятирічний інвестпроєкт знову опинився в судах

    Уже понад десять років киянам обіцяють стабільний інтернет і систему відеонагляду у столичній підземці. Інвестором мала стати компанія ТОВ “Москіто Мобайл” (раніше “Фідомобайл”), яка ще у 2014 році виграла конкурс КМДА. Проєкт виглядав амбітно: 52 станції, сотні вагонів метро, десятки мільйонів гривень інвестицій і безпечний, сучасний транспорт. На практиці ж – нескінченні судові суперечки, заморожені терміни і підозри в тому, що інвестиційна схема стала черговим майданчиком для непрозорих рішень. Про це пише КВ.

    Початок і “заморозка”

    Інвестугода, укладена у грудні 2014-го, передбачала, що “Москіто Мобайл” інвестує 100 млн грн у Wi-Fi та відеоспостереження. Але вже у 2017-му проєкт офіційно “заморозили” – у КМДА пояснювали це неспроможністю інвестора профінансувати роботи. Далі – розірвання договору в односторонньому порядку, судові позови і вимога компанії відновити доступ до обладнання.

    У 2019 році Господарський суд Києва встав на бік інвестора: чиновники не довели, які саме порушення дозволяли розрив угоди. Водночас виявилось, що обладнання “не працює”, але електроенергію споживає – ситуація, яка викликала питання навіть у судді.

    У 2021–2024 роках сторони кілька разів переносили терміни. Війна і мобілізація керівника компанії стали черговим аргументом інвестора: мовляв, роботи не просуваються через повітряні тривоги, втрату підрядників і об’єктивні обставини. У березні 2025-го суд знову підтримав “Москіто Мобайл” – продовжив дію угоди ще на 5 років.

    КМДА і КП “Київський метрополітен” подали апеляцію. Розгляд у Північному апеляційному госпсуді призначений на 15 вересня 2025 року.

    Хто стоїть за проєктом

    Формальним бенефіціаром “Москіто Мобайл” є кіпрська компанія, але сліди ведуть до українських бізнес-груп. У 2017-му власником називали Олександра Адаріча, колишнього співвласника “Фідобанку”, який припинив фінансування проєкту. Згодом у справі з’явилося ТОВ “Каморет Інвест”, пов’язане з бізнесменом Петром Сліпцем – фігурантом гучних девелоперських скандалів у Києві.

    Проєкт із Wi-Fi у метро став прикладом системних проблем інвестиційної політики Києва:

    • непрозорі конкурси, де громадськість і депутати роками не мали доступу до реальних угод;

    • зміна правил “під час гри” – від розірвань до поновлень у судах;

    • сумнівні партнери з історіями фінансових банкрутств і проблемних забудов;

    • відсутність результату: попри витрачені кошти й роки очікувань, швидкісний інтернет у метро й досі залишається радше обіцянкою, ніж реальністю.

    Рішення апеляційного суду у вересні визначить, чи отримає “Москіто Мобайл” нові п’ять років на реалізацію інвестугоди. Для киян це означає: або проект знову зависне у судових спорах, або мерія буде змушена домовлятися з тим же інвестором, який уже понад десятиліття не зміг довести справу до кінця.

  • Затоплення синьої гілки обійшлось у 164 мільйони: чиновнику КМДА вручено підозру

    Затоплення синьої гілки обійшлось у 164 мільйони: чиновнику КМДА вручено підозру

    Директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор офіційно отримав підозру — за службову недбалість. Йдеться про скандальне затоплення тунелів метро на синій гілці, що призвело до повного паралічу гілки на 9 місяців і завдало місту збитків у понад 164 мільйони гривень.

    Здавалося б, це лише наслідок злив чи технічної аварії. Але київські активісти роками били на сполох: Департамент транспортної інфраструктури регулярно “годував” підрядників, обходив публічні закупівлі й працював за принципом «відкат у відкат». Кандибора неодноразово згадували як ставленика одіозного забудовника і “смотрящого” за Києвом Дениса Комарницького. А сам Департамент — як одну з ключових структур “тіньового бюджету” так званої групи Палатного.

    Ще на початку 2025 року антикорупційні ініціативи подали низку звернень до НАБУ та САП з вимогою розслідувати системні порушення в роботі Департаменту Кандибора. Серед іншого:

    – закупівля трамваїв без конкурсу у фірм із завищеними цінами — на майже 300 млн грн;
    – дорожні тендери під компанію ONUR — турецький підрядник роками отримує пріоритет у Києві, попри скарги про завищення вартості робіт і виведення коштів через пов’язаних ФОПів.

    Справи внесені в ЄРДР. Але далі справа не просунулась.

    Вручена Кандибору підозра — єдина. І вона, по суті, символічна: мова лише про недбалість. Жодних звинувачень у зловживанні службовим становищем, жодного розслідування щодо системного дерибану транспортного бюджету столиці.

    Більше того — десятки петицій з вимогою звільнити Кандибора ігнорувались міським головою Кличком. Бо той — свій. А “своїх” не здають. Особливо, коли мова про мільярдні потоки.

    Очевидно, ця підозра стала можливою лише через суспільний резонанс. Але чи буде справжнє слідство? Чи знову обійдеться легким переляком?

  • У Києві пройшли обшуки: ексзаступник мера і чиновники КП отримали підозри

    У Києві пройшли обшуки: ексзаступник мера і чиновники КП отримали підозри

    У Києві розгортається новий масштабний антикорупційний скандал, який охопив структури КМДА, низку комунальних підприємств і колишніх високопосадовців. За даними Офісу генерального прокурора, слідство вже оголосило підозри одинадцятьом фігурантам — від директорів департаментів до чиновників районного рівня. Загальна сума завданих збитків, які інкримінують підозрюваним, перевищує 190 мільйонів гривень.

    Центром уваги стало розслідування щодо системних зловживань, де одна корупційна схема доповнювала іншу. Йдеться не лише про класичні історії із завищеними цінами на закупівлі чи фіктивними контрактами, а про цілком конкретні епізоди, які вплинули на життєдіяльність міста. Один із них — багаторічне гальмування запуску гілки метро, що призвело до втрат у понад 160 мільйонів гривень. В іншому випадку мова йде про виплати зарплат «мертвим душам» на кошти столичного бюджету.

    Серед фігурантів — і колишній заступник міського голови, і працівники департаментів, і керівники КП, які відповідали за зелені зони, інфраструктуру та зв’язок. Як встановило слідство, в одних випадках кошти йшли на закупівлю товарів і послуг, які так і не були надані, в інших — міське майно продавалось за заниженою вартістю або розрахунки проводились за завідомо неякісні проєкти. Спільним для всіх епізодів залишається головне — ухилення від контролю, кругова порука та розмивання відповідальності.

    Цікаво, що в розслідуванні фігурує й сфера культури — у центрі уваги опинився музей, де проєктні роботи фактично не відповідали вимогам, але були повністю оплачені. В іншому випадку агроном районного комунального підприємства погоджував акти на постачання рослин, яких насправді не було.

    Справу розслідують спільно кілька органів — київська прокуратура, ДБР, поліція, СБУ та інші правоохоронні структури. Частину фігурантів затримано, щодо інших готуються клопотання про відсторонення від посад. Слідство триває, і, за інформацією джерел, найближчим часом можуть з’явитися нові імена. У правоохоронних органах натякають: розслідування лише набирає обертів, і в поле зору потрапляють все нові ланки столичної владної вертикалі.

  • Посадовцю КМДА повідомлено про підозру через аварію на синій гілці метро

    Посадовцю КМДА повідомлено про підозру через аварію на синій гілці метро

    Директору Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслану Кандибору повідомлено про підозру у службовій недбалості, яка, за даними слідства, призвела до масштабного руйнування тунелю на синій гілці столичного метро. Йдеться про аварію, що сталася у грудні 2023 року між станціями «Деміївська» та «Либідська», через яку було повністю зупинено рух поїздів на ділянці «Теремки» – «Либідська».

    За даними Офісу Генерального прокурора, Кандибор не контролював діяльність підпорядкованих транспортних підприємств і не реагував належним чином на ознаки надзвичайної ситуації. Це спричинило невчасне виявлення аварійного стану тунелю та відсутність заходів для його запобігання. Як наслідок — столична громада зазнала збитків на понад 164 млн гривень, що включають витрати на організацію дублюючого автобусного сполучення та втрати від припинення перевезень у метрополітені.

    Прокурори зазначають, що слідство встановило причинно-наслідковий зв’язок між бездіяльністю посадовця і тяжкими наслідками для транспортної системи міста. Наразі вирішується питання про обрання Кандибору запобіжного заходу та його відсторонення від посади.

    Це вже не перший випадок у справі. Раніше повідомлено про підозри колишньому керівнику КП «Київський метрополітен» Віктору Брагінському, а також ще двом посадовцям метрополітену. Згідно з експертизами, експлуатація аварійної ділянки метро проводилась із грубими порушеннями будівельних норм, що й призвело до затоплення тунелю.

    Руслан Кандибор очолює Департамент транспорту з 2021 року. Ще раніше, працюючи у Львівській області, він піддавався критиці через неефективне використання бюджетних коштів. Його ім’я також згадується у контексті розслідувань НАБУ про корупційні схеми в київській владі.

  • Запуск метро на Виноградар перенесено на 2028 рік через брак коштів

    Запуск метро на Виноградар перенесено на 2028 рік через брак коштів

    Запуск метро на Виноградар у Києві офіційно перенесли на кінець 2028 року. Такий строк міститься у Програмі соціально-економічного розвитку столиці, але його реальність під великим питанням: фінансування проєкту залишається критично недостатнім.

    Про це йшлося в ефірі національного телемарафону «Єдині новини», повідомив депутат Київської міської ради Андрій Вітренко.

    Загальна кошторисна вартість будівництва метро на Виноградар оцінюється у 24 мільярди гривень. Проте реальних грошей у міському бюджеті наразі майже немає. Як заявив Вітренко, який очолює постійну бюджетну комісію Київради, наразі профінансовано лише близько 290 мільйонів гривень — це лише кілька відсотків від необхідного.

    У проєкті бюджету на 2025 рік закладено ще 700 мільйонів, а в межах можливого перерозподілу — додатковий мільярд. Загалом — близько 1,7 мільярда гривень. Але цього недостатньо навіть для базових робіт.

    Вітренко наголошує: в умовах воєнного стану столиця фізично не може забезпечити фінансування настільки великого інфраструктурного об’єкта самотужки. Є надія на допомогу міжнародних партнерів — зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку або Світового банку. Втім, поки що жодних підтверджених домовленостей немає.

    Попри брак коштів, міська влада продовжує оголошувати тендери. На порталі Prozorro з’явилось нове оголошення щодо добудови метро на Виноградар. Мета — знайти підрядника для завершення робіт. Попередній термін введення нових станцій в експлуатацію називався кінець 2026 року, але вже зараз зрозуміло, що ця дата буде не витримана.

    Проєкт метро на Виноградар був запущений ще у 2018 році, і з того часу неодноразово зупинявся через зміну підрядників, скандали, фінансові труднощі та повномасштабну війну. За задумом, нова ділянка метро має з’єднати існуючу станцію “Сирець” із мікрорайоном Виноградар, де проживають десятки тисяч киян. Але з огляду на нинішню динаміку, мешканці району можуть не побачити метро навіть упродовж наступних чотирьох років.

  • Освіта під землею: Харків відкриває нові укриті школи

    Освіта під землею: Харків відкриває нові укриті школи

    У Харкові, який постійно зазнає обстрілів з боку Росії, продовжують розвивати систему безпечного навчання. Після Великодня в місті запрацюють ще дві нові підземні школи, розраховані на тисячу учнів.

    Про це повідомив міський голова Ігор Терехов в ефірі національного телемарафону.

    “Після Великодня ми будемо відкривати ще дві підземні школи, які розраховані на тисячу учнів. Тому діти матимуть можливість вчитися”, — сказав Терехов.

    Станом на зараз у Харкові вже діють шість станцій метро, які переобладнали під навчальні заклади. Крім того, функціонують дві повноцінні підземні школи, спеціально облаштовані для занять у безпечних умовах.

    Загалом у таких умовах нині навчаються близько 7,5 тисяч школярів.

    Харків став першим містом в Україні, яке реалізувало масштабну систему навчання під землею — як у спеціально облаштованих класах, так і на станціях метрополітену. Такий підхід дозволяє зберігати безперервний освітній процес навіть в умовах щоденної загрози обстрілів.

  • Кияни знову можуть користуватися шістьма станціями метро, які закривали на ремонт

    Кияни знову можуть користуватися шістьма станціями метро, які закривали на ремонт

    У суботу, 6 квітня, у Києві достроково відновили рух поїздів на ділянці метро між станціями “Лісова” та “Дніпро”. Про це повідомила Київська міська військова адміністрація у своєму Telegram-каналі.

    Раніше метро на цій ділянці зупинили через ремонт Дарницького шляхопроводу — роботи з демонтажу аварійних балок над коліями вимагали повного припинення руху задля безпеки пасажирів. Спочатку було оголошено, що роботу метро поновлять у понеділок, 7 квітня, однак завдяки швидкій і злагодженій роботі ремонтників рух вдалося запустити на день раніше.

    “6 квітня, рух поїздів метро на ділянці ‘Лісова’ – ‘Дніпро’ відновлять… Завдяки злагодженій роботі будівельників і технічних служб небезпечні роботи з демонтажу завершили достроково”, — йдеться у повідомленні КМВА.

    Бригади працювали майже добу без перерви. Особливу увагу приділили безпеці – демонтували аварійні балки та ригелі, які могли обвалитися на шляхопроводі.

    Наразі завершуються фінальні роботи з подачі напруги та перевірки систем безпеки. Усі шість станцій метро, які були закриті на час ремонту, вже відкриті.

  • Верховний Суд України зобов’язав підрядника повернути до бюджету Києва 139 млн грн

    Верховний Суд України зобов’язав підрядника повернути до бюджету Києва 139 млн грн

    Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі, що стосується компанії-підрядника, яка замість використання бюджетних коштів на будівництво метро на Виноградар, вирішила розмістити їх на депозиті. Суд постановив, що підрядник має повернути понад 139 мільйонів гривень, отриманих як відсотки з депозиту, до бюджету столиці.

    Верховний Суд поставив крапку у справі за позовом Київської міської прокуратури про стягнення понад 139 млн гривень з товариства, яке мало будувати метро з Сирця на Виноградар, однак замість цього поклало виділені гроші на депозит

    – йдеться у дописі.

    За інформацією, бюджетні гроші були розміщені на депозитних рахунках, столична прокуратура ще у 2021 році звернулась до суду з вимогою стягнути отримані відсотки в сумі понад 139 млн грн на користь столичної громади.

    Image

    Справа розглядалась судами неодноразово. У 2024 році Господарський суд Києва та Північний апеляційний господарський суд задовольнили позов.

    Однак підрядник намагався оскаржити рішення у Верховному Суді, який залишив його без змін.

    Таким чином, остаточне судове рішення передбачає стягнення 139 млн грн на користь громади Києва.