Mmakaje

Позначка: законопроєкт

  • В Україні можуть в травні запровадити обов’язкову мобілізацію жінок

    В Україні можуть в травні запровадити обов’язкову мобілізацію жінок

    Уже в травні у Верховній Раді очікується реєстрація нових законопроєктів, які стосуватимуться підготовки цивільного населення до національного спротиву. Про це повідомила адвокатка Марина Бекало в коментарі ТСН.ua.

    За її словами, зміни можуть передбачати різні формати залучення громадян, зокрема і жінок, до оборонних заходів. Хоча наразі примусової мобілізації жінок в Україні не існує, можливість таких нововведень не виключена.

    «Можливо, зміни стосуватимуться також примусової мобілізації жінок за певними спеціальностями. А можливо, програми включатимуть лише обов’язкове проходження курсів із надання медичної допомоги, цивільної оборони чи проведення інформаційних заходів у школах та вишах», — пояснила юристка.

    Адвокатка наголосила, що мобілізація — це не лише направлення у бойові підрозділи, а й виконання завдань на оборонних підприємствах, у сфері зв’язку, транспорту, енергетики чи охорони здоров’я. Усе це, за її словами, цілком можливо впровадити й для жінок.

    «Конституція України прямо вказує, що захист незалежності та територіальної цілісності є обов’язком кожного громадянина. А отже, внесення змін до профільного законодавства може юридично відкрити можливість для обов’язкової мобілізації жінок», — додала Марина Бекало.

    Очікується, що нові ініціативи Верховної Ради стосуватимуться комплексного підходу до підготовки населення в умовах воєнного стану, з акцентом не лише на армію, а й на забезпечення тилу та стратегічних сфер.

  • Зеленський подав до Ради законопроєкт про військового омбудсмена

    Зеленський подав до Ради законопроєкт про військового омбудсмена

    Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про військового омбудсмена. Проєкт подано з позначкою «невідкладний» для першочергового розгляду.

    Ініціатива передбачає створення посади військового омбудсмена та відповідного офісу при президентові. Новий орган займатиметься захистом прав військовослужбовців, а також здійсненням демократичного цивільного контролю у секторі безпеки й оборони відповідно до закону «Про національну безпеку України».

    Згідно з документом, омбудсмена та його заступників призначатиме особисто президент.

    Уповноважена президента з питань захисту прав військових Ольга Решетилова наголосила, що саме людина та її права й свободи — це головне, що відрізняє Україну від країни-агресора:

    «Це наш фундаментальний пріоритет і те, що врешті-решт допоможе нам перемогти».

    У законопроєкті також окреслено процедуру подання скарг військовослужбовцями, порядок перевірок у частинах і органах військового управління, підготовку висновків омбудсмена, а також взаємодію з іншими державними структурами.

  • Верховна Рада підтримала закон про криптовалюту: що варто знати

    Верховна Рада підтримала закон про криптовалюту: що варто знати

    Україна на крок ближче до впорядкування крипторинку. Верховна Рада готує до розгляду законопроєкт, який уперше офіційно визначить правила обігу віртуальних активів. Документ уже одностайно підтримав профільний комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, очолюваний Данилом Гетманцевим.

    Згідно з новим законопроєктом, віртуальні активи визначаються як цифрове майно, що існує винятково завдяки технології блокчейн. Це не гроші у класичному сенсі, а цифрові об’єкти, подібні до майна — токени, NFT, стейблкоїни тощо.

    Досі криптовалюти в Україні залишались у “сірій зоні” — без правового статусу, захисту користувачів та зрозумілих податкових зобов’язань. Як зазначив Гетманцев, ситуація нагадувала “Дикий Захід”, де користувачі не мали юридичних гарантій.

    Закон охопить усіх, хто має справу з криптою — від звичайних власників до професійних трейдерів, бірж, сервісів зберігання, емітентів токенів і фінтех-стартапів. Біржі та посередники будуть зобов’язані проводити ідентифікацію клієнтів (KYC) і звітувати про транзакції, але держава не отримає доступу до приватних гаманців громадян.

    Для звичайних користувачів усе просто: якщо є прибуток — його потрібно задекларувати і сплатити податки. Прибуток обкладатиметься ПДФО у 18% і військовим збором у 1,5%. Але якщо актив просто зберігається без продажу або обмінюється на іншу крипту — податків не буде. Для активів, придбаних до набуття чинності закону, у 2026 році передбачена пільгова ставка 5%.

    За недекларування передбачено штрафи. Бізнес отримає адаптаційний період до 2029 року, протягом якого правила впроваджуватимуться поступово.

    За оцінками аналітиків Global Ledger, лише за період 2021–2024 років державний бюджет міг би отримати понад 350 мільйонів доларів, якби ринок було легалізовано раніше.

    Новий закон відкриває шлях для створення повноцінних українських криптобірж. Це може зробити Україну конкурентною на світовому ринку та привабити додаткові інвестиції в ІТ і фінтех.

    Завдяки обов’язковій ідентифікації користувачів і контролю за операціями криптовалюта більше не зможе бути зручною “сірою зоною” для виведення коштів чи корупційних схем. Закон спрямований на підвищення прозорості та довіри до цифрових фінансів в Україні.

  • До кінця 2025 року уряд дозволить подвійне громадянство – міністр Чернишов

    До кінця 2025 року уряд дозволить подвійне громадянство – міністр Чернишов

    Уряд України розробляє новий закон про множинне громадянство, що дозволить українцям мати кілька паспортів. Про це повідомив міністр національної єдності Олексій Чернишов в інтерв’ю італійському виданню La Repubblica, передає 24 канал.

    За його словами, остаточний текст законопроєкту мають підготувати до кінця 2025 року. Наразі українське законодавство забороняє подвійне громадянство, однак реалії воєнного часу і мільйонна діаспора вимагають змін.

    “Ми не будемо змушувати нікого повертатися – це має бути лише добровільним кроком. Завдання міністерства – об’єднати всіх українців, незалежно від того, де вони зараз живуть”, – наголосив Чернишов.

    Загалом за межами України проживає понад 20 мільйонів громадян, з яких близько 5 мільйонів виїхали після початку повномасштабної війни. Для підтримки тих, хто залишив країну, Міністерство національної єдності розробляє цифрову платформу. Вона має стати єдиною точкою доступу до послуг і допомоги: житло, робота, юридична інформація, адаптація.

    Також планується створення Unity Hubs — Центрів єдності — у столицях європейських держав. Один із перших має з’явитися в Римі. Центри допомагатимуть українцям з інтеграцією, освітніми питаннями, працевлаштуванням та збереженням культурної ідентичності.

    Окрему увагу в міністерстві приділяють навчанню українських дітей за кордоном. Уряд має намір уніфікувати освітні програми діаспори з українськими державними стандартами, аби забезпечити безперервність навчання і можливість повернення до української школи без втрати рівня знань.

  • Затримали зарплату — сплатіть пеню: Рада ухвалила нові правила для роботодавців

    Затримали зарплату — сплатіть пеню: Рада ухвалила нові правила для роботодавців

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який посилює відповідальність роботодавців за несвоєчасну виплату заробітної плати. Його мета — забезпечити працівникам конституційне право на вчасну та повну оплату праці.

    У пояснювальній записці до документа зазначено, що затримки заробітної плати залишаються однією з найгостріших соціально-трудових проблем України впродовж усього періоду незалежності. Особливо ця проблема загострилася на тлі повномасштабної війни, коли через агресію Росії багато підприємств були змушені скоротити або зупинити роботу, що призвело до зростання боргів перед працівниками.

    Що передбачає законопроєкт:

    • Право працівника тимчасово припинити роботу, якщо зарплата затримується більш ніж на 15 календарних днів.

    • Компенсацію у разі неплатоспроможності роботодавця — до трьох середньомісячних заробітних плат, але не більше 12 мінімальних зарплат.

    • Зарахування до страхового стажу періоду, за який працівникові було виплачено компенсацію.

    • Обов’язкову пеню, якщо зарплата не виплачена протягом 15 днів після закінчення місяця — розмір пені не може бути меншим за облікову ставку НБУ.

    Автори законопроєкту впевнені: нові норми дозволять скоротити борги з виплати зарплат, а також дадуть реальні механізми захисту працівників у складних економічних умовах.

  • Рада підтримала штрафи для роботодавців за борги по зарплаті

    Рада підтримала штрафи для роботодавців за борги по зарплаті

    Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №9510, ініційований головою парламентського комітету з питань соціальної політики Галиною Третьяковою. Документ передбачає суттєве посилення захисту прав працівників у разі затримки заробітної плати, особливо в ситуаціях неплатоспроможності роботодавця.

    Однією з головних новацій законопроєкту є запровадження обов’язкової пені у разі затримки зарплати більш ніж на 15 календарних днів після закінчення місяця. Розмір пені — не менше облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Також передбачена компенсація відповідно до чинного законодавства щодо втрати частини доходів через несвоєчасну виплату.

    Крім того, працівнику надається право тимчасово припинити виконання роботи в разі такої затримки, що має стимулювати роботодавців дотримуватись строків виплат.

    У документі пропонується створення спеціальної гарантійної установи, яка виплачуватиме компенсацію працівникам у разі неплатоспроможності роботодавця. Сума — до трьох середньомісячних зарплат, але не більше 12 мінімальних зарплат. При цьому компенсаційні виплати будуть враховані до страхового стажу.

    Також розширюються підстави для видання судових наказів — відтепер до суми боргу можуть включатись пеня та компенсація.

    У Міністерстві фінансів висловили незгоду з проєктом. Там попереджають, що реалізація ініціативи потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету, що викликає занепокоєння в умовах воєнного стану та бюджетних обмежень.

    Згідно з даними Держстату, на початку 2022 року заборгованість із зарплати сягала 3,1 млрд грн. Найбільші суми — понад 2,2 млрд грн — припадали на промислові підприємства. Найбільшими боржниками були державні й комунальні підприємства.

    Попри застереження урядовців, парламент підтримав ініціативу, яка може стати важливим кроком у напрямку реального захисту трудових прав працівників.

  • Податкова побачить усе: в Україні створюють реєстр рахунків і сейфів

    Податкова побачить усе: в Україні створюють реєстр рахунків і сейфів

    Уряд України схвалив законопроєкт, який передбачає створення централізованого реєстру банківських рахунків і сейфів фізичних осіб. Ініціатива є частиною зобов’язань України в межах адаптації законодавства до вимог ЄС та підготовки до приєднання до платіжної системи SEPA — Єдиної зони платежів у євро.

    Новий реєстр збиратиме базову інформацію про рахунки та сейфи українців: дату відкриття і закриття, IBAN, ПІБ власника, дані про фінансову установу, а також укладені договори на оренду банківських сейфів. Однак, як стверджують у Міністерстві фінансів, реєстр не включатиме інформацію про залишки на рахунках, рух коштів чи вміст сейфів.

    Хто і що знатиме

    Банки, небанківські установи та емітенти електронних грошей будуть зобов’язані передавати інформацію про рахунки до Державної податкової служби. Саме податкова отримає доступ до всієї бази рахунків та банківських сейфів громадян, що частково ставить під сумнів поняття банківської таємниці.

    Доступ до інформації також матимуть правоохоронні органи та фінансовий моніторинг — але виключно в межах закону та за регламентованим порядком.

    Можливі наслідки

    Юристи зазначають, що реєстр дозволить податковій швидше виявляти незадекларовані рахунки, у тому числі закордонні. Це може стати підставою для перевірок джерел доходів або порушень у сфері оподаткування, зокрема для фізичних осіб-підприємців, які ведуть бізнес через особисті рахунки.

    Експерти попереджають і про іншу загрозу — втрату довіри до банківської системи. За даними Центру Разумкова, 62% українців не довіряють державним інституціям щодо захисту персональних даних. На цьому фоні Асоціація українських банків застерігає, що частина громадян може почати частіше використовувати готівку або криптовалюти.

    Заспокоюють, але пильнують

    Попри побоювання, юристи наголошують: реєстр не містить критичної інформації, як-от суми на рахунках, і є радше технічним кроком, ніж інструментом для повного контролю. Аналогічні системи вже діють у багатьох країнах ЄС, де вони є частиною стандартного інструментарію фінансового моніторингу.

    Законопроєкт передбачає й інші зміни: запуск реєстру бенефіціарних власників трастів, удосконалення верифікації даних, запровадження санкцій за порушення у сфері фінмоніторингу та захист викривачів.

  • В Україні за продаж енергетиків дітям каратимуть штрафами

    В Україні за продаж енергетиків дітям каратимуть штрафами

    У Верховній Раді з’явився новий законопроєкт, який передбачає заборону продажу енергетичних напоїв неповнолітнім і введення штрафів за їхнє споживання. Ініціаторками документа стали депутатки від партії “Слуга народу” Олена Вінтоняк та Марія Мезенцева-Федоренко.

    Як пояснюють авторки, вживання енергетиків серед молоді стрімко зростає, а їхній склад — кофеїн, цукор, діоксид вуглецю, таурин — може шкодити здоров’ю підлітків. Саме тому нардепки пропонують внести відповідні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.

    Що передбачає законопроєкт №13025-1:

    • Неповнолітнім за вживання енергетиків або за участь у їхньому споживанні пропонується штраф 340–510 грн, а при повторному порушенні — 510–680 грн.

    • Якщо енергетики вживали діти віком 14–16 років, відповідальність нестимуть батьки: штраф 255–425 грн або громадські роботи (20–40 годин).

    • За повторне порушення для батьків — штраф 425–680 грн.

    Мета законопроєкту — зменшити споживання шкідливих напоїв серед неповнолітніх і запобігти проблемам зі здоров’ям, зокрема залежності від кофеїну та стимуляторів.

    У пояснювальній записці зазначається, що такі заходи мають сприяти формуванню здорових харчових звичок та зниженню ризику захворювань, пов’язаних із вживанням енергетиків.

  • Шуфрич написав законопроєкт із СІЗО — і його зареєстрували

    Шуфрич написав законопроєкт із СІЗО — і його зареєстрували

    Народний депутат Нестор Шуфрич, обвинувачений у державній зраді та ізольований від політичного процесу через рішення суду, не полишає законодавчої діяльності. Перебуваючи в слідчому ізоляторі, він зареєстрував у Верховній Раді новий законопроєкт про національні меншини. Його поява викликала хвилю обговорень не тільки через зміст, а й через обставини подання.

    Законопроєкт №13169, що стосується внесення змін до закону “Про національні меншини (спільноти) України”, з’явився на сайті парламенту 11 квітня. Супровідних документів наразі немає, а отже, точний зміст ініціативи — поки під завісою. Відомо лише, що вона стосується використання мов країн Європейського Союзу в контексті сприяння євроінтеграції.

    За інформацією джерел у парламенті, ініціатива може стосуватись прав угорської меншини — Шуфрич тривалий час очолював міжпарламентську групу дружби з Угорщиною, а це питання регулярно перебуває у центрі дипломатичних суперечок між Києвом і Будапештом.

    Показовим є спосіб реєстрації документа. У лютому Шуфрич уже звертався до керівництва Ради з проханням подати законопроєкт від його імені — посилався на обмеження в доступі до техніки. Регламентний комітет тоді відмовив, оскільки за законом звернення та законопроєкт — різні речі.

    Але за кілька тижнів законопроєкт усе ж потрапив до апарату Ради. Як з’ясував рух “Чесно”, документ надійшов у супровідному листі… від Служби безпеки України. Формально — від начальника відділу досудового забезпечення слідства СБУ.

    Таким чином, у парламенті офіційно зареєстрували документ, ініційований обвинуваченим у держзраді, який фізично не має змоги бути присутнім на засіданнях, але зберігає мандат і повноваження депутата.

    Наразі Шуфрич залишається у статусі народного депутата, попри арешт. Його відсторонили з посади голови Комітету з питань свободи слова, але мандат залишили. Суд дозволив йому “виконувати депутатські повноваження”, але з обмеженням — без участі у пленарних засіданнях.

    Це створює правовий прецедент: депутат, якого слідство підозрює у багаторічній співпраці з ФСБ, продовжує користуватися конституційним правом на законотворчість. Причому робить це за допомогою СБУ, що веде розслідування проти нього ж.

    Нагадаємо, Шуфрича затримали восени 2023 року. Під час обшуків у його помешканні співробітники СБУ виявили документи з розробкою сценарію автономізації Донбасу, радянську символіку та нібито прямі докази його зв’язку з агентами ФСБ. Саме Шуфрича слідство вважає одним з головних рупорів кремлівських меседжів у медіа.

    Наразі він перебуває під арештом, термін дії якого продовжено до середини травня.

  • Кабмін змінює правила відстрочки від мобілізації для студентів і педагогів: що нового

    Кабмін змінює правила відстрочки від мобілізації для студентів і педагогів: що нового

    Кабінет Міністрів України погодив законопроєкт, який чітко визначає, хто має право на відстрочку від мобілізації під час дії воєнного стану. Проєкт вже підготовлено для подання на розгляд Верховної Ради. Його норми стосуються передусім студентів, науковців і педагогів.

    Про це повідомили представник уряду у парламенті Тарас Мельничук та народний депутат Олексій Гончаренко.

    Серед ключових положень — конкретизація категорій осіб, які не підлягають мобілізації за умови відповідності критеріям.

    Хто зможе отримати відстрочку

    Відповідно до законопроєкту, відстрочку отримають:

    • учні професійно-технічних училищ та студенти коледжів, які вступили не пізніше, ніж за рік до досягнення граничного віку для мобілізації;

    • студенти університетів, які вперше здобувають певний рівень вищої освіти;

    • докторанти, інтерни та лікарі-резиденти — за умови, що навчаються на відповідному рівні вперше;

    • наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які працюють на не менше ніж 0,75 ставки у закладах усіх рівнів освіти — від шкіл до наукових установ;

    • педагоги закладів позашкільної освіти (наприклад, керівники гуртків), якщо вони були офіційно працевлаштовані до початку 2025 року.

    Також важливою умовою для студентів є те, що на момент вступу до закладу освіти вони не мали досягти 25-річного віку, а навчання має відбуватись за денною або дуальною формою.

    Хто втратить право на відстрочку

    Не зможуть отримати відстрочку:

    • чоловіки віком від 25 років, які вже мають вищу освіту і вдруге здобувають освіту на тому самому або нижчому рівні;

    • особи, які почали навчання за кордоном після 24 лютого 2022 року.

    Новий законопроєкт спрямований на усунення правових прогалин та запобігання зловживанням із фіктивним навчанням для уникнення мобілізації. У разі схвалення парламентом, документ може стати важливим етапом у врегулюванні питань бронювання та відстрочки в умовах воєнного стану.