Mmakaje

Позначка: законопроєкт

  • Українцям доведеться сплачувати податки з доходів на онлайн-платформах: що зміниться?

    Українцям доведеться сплачувати податки з доходів на онлайн-платформах: що зміниться?

    В Україні готуються масштабні зміни у сфері оподаткування доходів, отриманих через онлайн-платформи. Кабінет міністрів ініціював законопроєкт, який зобов’яже користувачів цифрових сервісів, таких як OnlyFans, Glovo, Uklon, Booking, декларувати свої прибутки та сплачувати податки.

    Законопроєкт, ініційований Кабінетом міністрів, передбачає впровадження спеціальної системи оподаткування для користувачів цифрових платформ, зокрема кур’єрів, таксистів, орендарів та контент-мейкерів.

    Згідно з проєктом закону, користувачі платформ, які заробляють неофіційно, повинні будуть сплачувати 10% податків: 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. Для прикладу, кур’єр Glovo, який заробляє 20 тисяч гривень на місяць, повинен буде сплатити 2 тисячі гривень податку.

    Новий закон також визначає правила декларування доходів для платформ, таких як Bolt (Естонія), Glovo (Іспанія) та Booking (Нідерланди). Законопроєкт частково пов’язаний з євроінтеграцією та однією з умов МВФ, адже передбачає автоматичний обмін інформацією між країнами.

    Варто зазначити, що закон не поширюється на американські платформи, такі як Uber, оскільки США не підписали угоду про автоматичний обмін інформацією.

    Також, якщо річний дохід користувача платформи перевищує 5 мільйонів гривень, то податкова ставка збільшуватиметься до 18%, і в такому випадку вигідніше буде зареєструватися як ФОП.

    Законопроєкт охоплює широкий спектр діяльності, включаючи оренду нерухомості, транспортних засобів, особисті послуги та продаж товарів через онлайн-платформи.

  • В Україні хочуть обмежити доступ до даних про нерухомість чиновників

    В Україні хочуть обмежити доступ до даних про нерухомість чиновників

    Верховна Рада України 27 березня планує розглянути в першому читанні законопроєкт №11533, який суттєво обмежить доступ до інформації про нерухомість. Це може ускладнити роботу журналістів-розслідувачів та створити ризики для громадян, які купують житло.

    Про це повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК).

    Що передбачає законопроєкт?

    Автором законопроєкту є народний депутат від “Слуги народу” Ігор Фріс. Документ пропонує:

    • На період воєнного стану та рік після його завершення закрити інформацію про точне місцезнаходження нерухомості.

    • Приховати кадастрові номери земельних ділянок.

    • У відкритих реєстрах залишити лише інформацію про країну або адміністративний центр розташування об’єкта.

    Фактично це означає, що неможливо буде дізнатися адресу конкретної нерухомості. Наприклад, у реєстрі буде зазначено, що квартира знаходиться в Києві, але без деталізації району чи вулиці.

    Чому це небезпечно?

    1. Ускладнення роботи журналістів
    Законопроєкт закриє доступ до даних про нерухомість чиновників. Це унеможливить перевірку їхніх декларацій, порівняння вартості задекларованих квартир із реальними цінами та розслідування потенційних корупційних схем.

    2. Ризики для покупців нерухомості
    Українці не зможуть перевірити власника квартири чи будинку перед покупкою, що збільшить ризик шахрайства. Люди, які купують житло за останні або позичені гроші, можуть потрапити в пастку аферистів.

    3. Приховування корупції
    Критики законопроєкту наголошують, що він створює ідеальні умови для приховування нелегальних активів чиновників. Без відкритого доступу до реєстрів суспільний контроль стане практично неможливим.

    Що кажуть автори законопроєкту?

    Автор ініціативи Ігор Фріс поки не надав аргументованого пояснення, як такі обмеження захистять суспільство.

    Депутати та скандали з деклараціями

    Нагадаємо, що нещодавно народний депутат Олег Дунда (також від “Слуги народу”) опинився в центрі скандалу через свою декларацію. Його річний дохід складає 658 тисяч гривень, що є звичайною зарплатою нардепа, але цього недостатньо для пояснення його розкішних активів.

  • Нові правки до закону допоможуть чиновникам приховувати незаконні активи

    Нові правки до закону допоможуть чиновникам приховувати незаконні активи

    Законопроєкт №12374-д щодо реформи Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) готують до другого читання, але антикорупційні органи вже б’ють на сполох. У документі виявили низку правок, які можуть ускладнити боротьбу з незаконним збагаченням та зробити моніторинг активів чиновників формальністю.

    Попри те, що профільний комітет Верховної Ради 24 березня відхилив небезпечні правки, депутати можуть спробувати “протягнути” їх під час голосування в залі. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та саме АРМА вже виступили категорично проти цих змін, наголошуючи на тому, що вони можуть серйозно послабити антикорупційні механізми.

    Серед ключових правок, які викликали резонанс, є зміни у моніторингу способу життя державних посадовців.

    Якщо парламент підтримає ці правки, НАЗК втратить можливість перевіряти майно чиновників, яке вже фігурувало у попередніх перевірках. Тобто якщо після першої перевірки з’являться нові докази про занижену вартість активів чи фіктивні угоди, довести незаконне збагачення буде практично неможливо.

    Центр протидії корупції (ЦПК) зазначає, що це відкриє шпарину для приховування нерухомості, автомобілів і готівкових активів, оскільки НАЗК зможе повторно перевіряти лише ті дані, які підтверджені судовим вироком.

    Також є правка, що забороняє перевіряти активи, придбані посадовцем або його сім’єю до призначення на державну службу. Це дозволить легалізувати раніше приховані статки, які нібито “належали” чиновнику ще до його кар’єри в органах влади.

    Ще один суперечливий блок правок (889, 890, 892) передбачає, що відомості в деклараціях мають заповнюватися автоматично із державних реєстрів, а сам декларант не зобов’язаний перевіряти їх точність.

    Тобто якщо в електронній декларації з’являться неточності або якщо у державних реєстрах просто немає інформації про певні активи, чиновник не буде нести жодної відповідальності.

    НАЗК застерігає, що це зруйнує всю систему електронного декларування, адже головним джерелом інформації про власність є не реєстри, а первинні документи. Наприклад, якщо квартира була отримана ще у 90-х роках, а відомостей про неї немає у сучасних базах даних, її можна легко приховати від декларування.

    АРМА та НАЗК відкрито розкритикували спроби “заховати” ці правки у законопроєкті. Голова АРМА Олена Дума заявила, що документ містить норми, які загрожують ефективності антикорупційних механізмів і не мають жодного відношення до реформи АРМА.

    За словами представників НАЗК, нові зміни фактично знищують інструмент моніторингу способу життя чиновників, що дозволило агентству передати до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 61 справу на суму понад 231 млн грн.

    Загалом, сума необґрунтованих активів, виявлених завдяки цьому механізму, перевищує 1,5 млрд грн. Якщо парламент ухвалить спірні правки, подібні розслідування стануть неможливими.

    Центр протидії корупції вказує на те, що серед головних лобістів змін – народний депутат від “Батьківщини” Сергій Власенко та лідерка партії Юлія Тимошенко. Антикорупціонери побоюються, що під час голосування ці та інші “шкідливі” норми можуть бути внесені прямо в сесійній залі без попереднього обговорення.

    Небезпека полягає у тому, що формально законопроєкт спрямований на реформу АРМА в межах зобов’язань України перед ЄС (Ukraine Facility). Але разом із необхідними змінами туди намагаються додати норми, які послаблюють боротьбу з корупцією.

    Якщо ці зміни ухвалять, це може призвести до зупинки розслідувань корупції на найвищому рівні та створення нових лазівок для чиновників, які хочуть приховати незаконні активи.

  • Верховна Рада посилила контроль за мобілізацією

    Верховна Рада посилила контроль за мобілізацією

    В Україні триває загальна мобілізація, і разом із нею посилюється контроль за дотриманням правил військового обліку. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12093, який вносить низку змін до механізму притягнення до відповідальності військовозобов’язаних, що порушують мобілізаційне законодавство.

    Новий закон передбачає кілька ключових нововведень. По-перше, запроваджується 50% знижка на штрафи для тих, хто добровільно погодиться з порушенням і оплатить штраф упродовж 10 днів. Це означає, що при стандартному штрафі у 17 000 гривень ухилянти зможуть відбутися сумою вдвічі меншою – 8 500 гривень. Сплатити штраф можна буде через додаток “Резерв+” або за допомогою “Укрпошти”.

    По-друге, закон вводить автоматичне закриття справ для тих, хто добровільно йде на військову службу. Якщо військовозобов’язаний вже має відкриту справу через порушення військового обліку, але після цього вступає до лав ЗСУ, штрафи анулюються, а провадження закривається.

    Окрім того, значно спрощується механізм накладання штрафів. Тепер їх можна буде виписувати без складання протоколу – достатньо факту повернення повістки з позначкою “відмова в отриманні” або “невручено”. Також штрафи тепер можуть розглядатися за місцем перебування військовозобов’язаного або на місці його затримання. Це означає, що після примусового доставлення до ТЦК ухилянти можуть одразу отримати штраф.

    Нарешті, у разі несплати штрафу протягом 30 днів закон дозволяє примусове стягнення, зокрема арешт банківських рахунків порушника.

    Юристи вважають, що ухвалені зміни не лише посилять дисципліну серед військовозобов’язаних, а й зроблять механізм контролю за мобілізацією жорсткішим. Фактично, ухилення від військового обліку тепер обійдеться ще дорожче, а уникнути відповідальності стане значно складніше.

  • Новий законопроєкт: працівників ТЦК та ВЛК можуть притягнути до кримінальної відповідальності за порушення правил мобілізації

    Новий законопроєкт: працівників ТЦК та ВЛК можуть притягнути до кримінальної відповідальності за порушення правил мобілізації

    Верховна Рада України ухвалила важливий законопроєкт №12442, який притягує до кримінальної відповідальності керівників Територіальних центрів комплектування (ТЦК) та військово-лікарських комісій (ВЛК) за порушення законодавства у сфері мобілізації. Законопроєкт ухвалений у першому читанні та отримав підтримку 273 народних депутатів.

    Про це рекрутує народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі, вважаючи, що цей документ є кроком до посилення контролю за мобілізаційними процесами в Україні.

    Основні положення законопроєкту

    Відповідно до проекту закону, наводиться кримінальна відповідальність за порушення порядку медичних оглядів, що застосовуються для визначення придатності громадян до військової служби. Законопроєкт передбачає також покарання за порушення правил призову громадян на військову службу. Це сприятиме зниженню можливих зловживань у цій сфері та підвищить дисципліну серед осіб, відповідних за мобілізаційні процеси.

    Розширення кола осіб, що підпадають під відповідальність

    Законопроєкт лише посилює покарання для керівників ТЦК, а й розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення. Тепер під кримінальну відповідальність можуть потрапити не тільки керівники ТЦК, а й голови, заступники та члени ВЛК, а також військові медики, які роблять медичні огляди призовників. Це дозволяє ефективніше боротися з корупційними схемами та іншими неправомірними діями у сфері мобілізації.

    Метою законопроєкту є посилення обороноздатності держави

    Запровадження кримінальної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства має на меті підвищення відповідальності та дисципліни серед осіб, які здійснюються цією мобілізацією, а також запобігання можливому зловживанню. З ухваленням цього закону планується зменшити кількість неправомірних дій, які сприяють процесу мобілізації, і посилити контроль за виконанням законодавства у оборонній сфері країни.

    Наступні етапи розгляду законопроєкту

    Законопроєкт №12442 наразі має пройти ще кілька етапів розгляду в парламенті, але вже зараз отримав позитивні відгуки серед депутатів. Багато з них вважають, що цей закон є успіхом для зміцнення обороноздатності України, зокрема в контексті поточної військової ситуації. Крім того, депутат Ярослав Железняк підкреслив, що ухвалення цього документу є кроком до забезпечення більшої прозорості та ефективної мобілізації, що є критичним для країни в умовах війни.

    Таким чином, із ухваленням законопроєкту планується значно зменшити кількість залучених у сферу мобілізації та створити більшу систему прозорості, яка відповідає сучасним вимогам обороноздатності України.

  • У Верховній Раді запропонували посилити покарання за ухилення від служби та незаконний перетин кордону

    У Верховній Раді запропонували посилити покарання за ухилення від служби та незаконний перетин кордону

    У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 13014-1, який пропонує жорсткіші покарання для тих, хто ухиляється від мобілізації та незаконно перетинає державний кордон. Ініціатором законопроєкту виступив народний депутат Максим Павлюк, член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. За його словами, чинна судова практика, коли суди часто застосовують м’якіші покарання або звільняють від відбування покарання з випробуванням, не відповідає вимогам воєнного часу.

    Основні положення законопроєкту включають заборону пом’якшення покарання для осіб, засуджених за незаконне переправлення осіб через державний кордон та ухилення від призову під час мобілізації. Зміни до статті 69 Кримінального кодексу України (ККУ) передбачають заборону судам призначати покарання нижче від найнижчої межі, встановленої законом, або застосовувати м’якші види покарань для осіб, засуджених за статтями 332 та 336 ККУ.

    Крім того, законопроєкт пропонує скасування можливості умовного покарання для осіб, які були засуджені за ці статті, а також посилення відповідальності за незаконне переправлення осіб через державний кордон. Зокрема, пропонується збільшення терміну позбавлення волі за цей злочин з 3-5 років до 7-9 років. Також планується додати конфіскацію майна та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

    Ще однією важливою зміною є уточнення термінології, щоб уникнути неоднозначного тлумачення термінів у судовій практиці. Це включає чітке визначення понять “незаконне переправлення через державний кордон” та “перетинання державного кордону поза пунктами пропуску”.

    На думку автора законопроєкту, менш тяжке покарання підриває принцип його невідворотності та негативно впливає на рівень мобілізації, що є критично важливим для забезпечення обороноздатності країни.

  • Якісні європейські ліки можуть зникнути з аптек – експерти б’ють на сполох

    Якісні європейські ліки можуть зникнути з аптек – експерти б’ють на сполох

    Запровадження жорсткого адміністративного регулювання цін на ліки може призвести до дефіциту якісних європейських препаратів та їх заміни дешевшими аналогами з Індії та інших країн. Про це попереджає директор Благодійного фонду «Крапля Крові» Іван Зеленський.

    • Як, на вашу думку, нове регулювання цін вплине на доступність ліків для пацієнтів? Чи вбачаєте ви ризик, що через запровадження обмежень виробники зменшать постачання або виведуть певні препарати з ринку?

    Це дуже ризикований законопроєкт. Взагалі, якщо в нас ринкова економіка в країні, і держава починає вмішуватися в ринок, вводячи туди додаткові регулювання, то це не дуже гарно. Частина препаратів може, навпаки, здорожчати, а не подешевшати, а частина препаратів може взагалі, зникнути з ринку. Тобто, їм стане, не вигідно продавати свої товари в Україні, і вони підуть.

    • Чи вплинуть нововведення на виконання протоколів лікування, адже у них прописані певні препарати, у тому числі імпортні, які, за застереження професійної спільноти, можуть зникнути?

    Я можу коментувати свою царину, онкологію. Основні молекули закуповуються через номенклатуру державних закупівель. І от там більш-менш нормально, там довгострокові контракти і ризик невеликий.

    Ризик є там, де аптечний сегмент, де рітейл. В рітейлі кожен препарат один з одним конкурує на поличці.

    • Чи вплинуть нововведення на фізичну доступність ліків, у тому числі імпортних? Адже такі асоціації як Європейська Бізнес Асоціація вже заявили про занепокоєння з боку іноземних компаній.

    Вони праві. Насправді у нас в країні, яка історія: умовно ринок можна поділити на три частини. Одна частина – це європейські виробники, там генеричні або оригінальні. Ще одна частина – це наші українські виробники, у нас доволі потужна фармакологія. І третя частина – це індійські виробники, яких ми, на жаль, дуже сильно впускаємо на свій ринок. І вони дуже сильно давлять своїми низькими цінами, як на нашого виробника, а особливо на європейця. Тому оцей закон, він ризикує призвести до того, що європейці підуть, а індуси – виживуть. І по нашим виробникам це вдарить немало. А з індійськими виробниками є проблеми. По-перше, через якість, а по-друге, вони можуть невчасно привезти препарат.

    Тому я поділяю занепокоєння Європейської Бізнес Асоціації.

    • Чи існує небезпека, що частина пацієнтів буде змушена переходити на менш ефективні або дешевші аналоги? Чи може це погіршити якість лікування та викликати додаткові ризики для здоров’я?

    Так і це можливо. Тобто, якщо із ринку йдуть, умовно, бренди, а залишаються тільки більш дешеві варіанти, то в більш дешевих варіантах є завжди ризик, що там буде неякісно. Це так з усім працює. Одне діло – купити брендову машину, а друге – якусь підробку. З ліками так само.

    • Які ще ризики ви бачите у новому регулюванні фармринку для пацієнтів? Які зміни, на вашу думку, можуть зробити ситуацію більш збалансованою, щоб не постраждали ті, хто потребує постійного лікування? 

    Найперше, що я зробив би, це заборонив доступ на наш ринок дешевих індійських виробників. Тобто, повністю відмовлятися від індусів не можна. Гарних індусів, ті, які мають реєстрацію в Європі, треба залишити. Всіх інших треба з ринку прибрати. Тим більше, ми зараз з Європою дуже сильно в унісон працюємо. Рано чи пізно ми потрапимо в Європейський Союз. І Європа на свій ринок не пускає дешевих і неякісних індусів.

    Друге – потрібно максимально розширити програму “Доступні ліки” і закрити нею основні напрямки лікування українських пацієнтів. Тим самим ми і ринок збережемо, і дамо можливість пацієнту вибрати, чи він бере безкоштовно дешевий варіант, чи доплачує і бере дорогий варіант. Отак працюють європейські ринки.

    Реімбурсація – це шанс уникнути дефіциту саме тих препаратів, які реально лікують. Тому що, якщо з ринку зникнуть, умовно, всякі гепатопротектори, нейропротектори чи противовірусні, то ніхто від цього не загине. Це фуфломецин. Українці реально фуфломецинівку купляють. Якщо вони зникнуть, то нічого страшного не відбудеться. А якщо зникнуть антибіотики, умовно, оригінальні, то це вже буде такий серйозний шок.

    Ще треба, звісно, подивитися на той зговір. Я так розумію, що цей законопроєкт покликаний розбити зговір двох дистрибюторів. Не можна казати, що його немає, але він склався, скоріше за все, історично, а не через зговір. Тобто, інші всі просто гірше працювали, а в підсумку ці два дистриб’ютори – Оптіма і БаДМ – вижили у конкурентному ринку. Значить, вони вижили, а менші загинули. Треба, можливо, ще дати двом-трьом дистрибюторам працювати в цьому ринку. Але це такі дуже тонкі інструменти. Американці вміють якось це робити. А тут вони тупо влупили законом, зробили ці 20% і це не дуже гарна історія.

    • Чи звертався ваш фонд до уряду або профільних органів влади з пропозиціями щодо більш збалансованого регулювання цін на ліки?

    Ми зараз думаємо щодо петиції до Президента, щоб він ветував цей закон. Але ще немає у нас єдиної думки.

    Ми зараз адвокатуємо, перше, закон про паралельний імпорт, тому що це не вирішить кардинально проблему, але дасть ринку трошки більше повітря. Можна буде ввозити препарати з Європи по паралельному імпорту, і не тільки з Європи. І друге, ми пропонуємо Міністерству охорони здоров’я розширювати програму реімбурсації. Ми, з боку онкологічної своєї спільноти, запропонували декілька молекул, які треба ввести в реімбурсацію, і тим самим запобігти їхньому зникненню з ринку, і навпаки залишити конкуренцію на ринку.

  • Законопроєкт від Гетманцева порушує Конституцію України

    Законопроєкт від Гетманцева порушує Конституцію України

    Законопроєкт №13007, запропонований головою комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, викликає серйозні побоювання серед експертів і правозахисників. Він передбачає значне розширення повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та, за словами критиків, створює корупційні ризики, порушує Конституцію та обмежує права вкладників.

    Зокрема, законопроєкт пропонує змінити процедуру ліквідації банків, дозволяючи ФГВФО ухвалювати рішення без належного контролю з боку судових органів, що може призвести до непрозорого розподілу активів ліквідованих банків. У разі ухвалення цього законопроєкту, процеси, пов’язані з ліквідацією банків, можуть стати «ручними», що відкриває двері для корупційних схем.

    Однією з найбільших проблем є обмеження прав вкладників на своєчасне отримання коштів та можливість оскарження рішень ФГВФО. Законопроєкт пропонує скоротити строки для оскарження до одного місяця, що, на думку експертів, створює передумови для зловживань і порушує права громадян на справедливий суд.

    Окрім цього, законопроєкт передбачає, що ФГВФО зможе передавати активи ліквідованих банків без відкритих конкурсів та оцінки ринкової вартості, що підвищує ризики для корупційних схем і створює умови для продажу активів за заниженими цінами афільованим компаніям.

    Законопроєкт також суперечить вимогам Міжнародного валютного фонду (МВФ), оскільки в той час, коли МВФ вимагав поліпшення механізмів захисту прав вкладників і прозорості, цей документ фактично знижує рівень довіри до фінансової системи України та створює додаткові загрози для її стабільності.

    За умов війни та економічної нестабільності необхідно посилювати механізми захисту прав громадян і створювати стабільну фінансову систему, а не надавати непрозорі повноваження органам, які керують активами та вкладами українців.

  • В Україні готуються легалізувати криптовалюту: законопроєкт майже готовий

    В Україні готуються легалізувати криптовалюту: законопроєкт майже готовий

    В Україні триває активна робота над законодавчим врегулюванням криптовалют. Як повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, відповідний законопроєкт вже майже готовий, а його ухвалення очікується до літа 2025 року.

    Про це депутат повідомив на заході “Нова економіка: криптовалюти, CBD та OnlyFans”, який організувала Mezha.Media спільно з виданням “Економічна правда”.

    Гетманцев зазначив, що криптовалюта в Україні не матиме жодних податкових пільг, оскільки це може створити нерівні умови порівняно з іншими інвестиційними інструментами. Криптоактиви будуть оподатковуватися на рівні звичайних інвестиційних активів. Податок стягуватиметься з прибутку при виведенні криптовалюти у фіатні гроші (традиційну валюту).

    Окремим питанням залишається перехідний період для тих осіб, які вже володіють криптовалютними активами, але не можуть підтвердити факт їхнього придбання. Для таких власників буде застосована модель оподаткування з усієї суми активів, а не лише з отриманого прибутку.

    Гетманцев заявив, що за логікою криптовалютний ринок мав би регулюватися Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Однак він сумнівається у спроможності цього органу виконати відповідні функції.

    «Я вважаю, що теоретично це мала б бути Національна комісія з цінних паперів. Але, на жаль, ми бачимо, що цей орган у нашій країні не є інституційно спроможним опанувати відповідні відносини. На сьогоднішньому етапі регулятором має бути Національний банк України», – пояснив депутат.

    За словами Гетманцева, законопроєкт буде винесений на перше читання у Верховній Раді вже у першому кварталі 2025 року.

    «Я можу пообіцяти, що ми зробимо все можливе, аби цей закон хоча б до літа цього року був прийнятий», – наголосив він.

    Раніше Гетманцев також зазначав, що розробка законодавчої бази для криптовалюти в Україні ведеться у співпраці з міжнародними експертами. Це має забезпечити відповідність українських норм європейським стандартам та сприяти інтеграції криптовалютного ринку України у світову фінансову систему.

    Нагадаємо, після указу Дональда Трампа про створення робочої групи для розробки криптополітики, біткойн упав нижче за $100 тисяч, що спричинило падіння інших популярних токенів, таких як Solana і Cardano.

  • Новий законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за порушення санкцій

    Новий законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за порушення санкцій

    Міністерство юстиції України готує новий законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за порушення та обхід санкцій. Це є однією з умов для вступу України до Європейського Союзу, а також важливим інструментом для боротьби з правопорушниками та наповнення державного бюджету.

    Згідно з інформацією Міністерства, запропоновані зміни доповнять Кримінальний кодекс України новою статтею. Вони передбачають кримінальну відповідальність за два типи порушень:

    • Порушення санкцій, що може бути вчинене як умисно, так і з необережності;
    • Обхід санкцій, що виявляється лише в умисному порушенні.

    Законопроєкт визначає порогову суму, після якої наступатиме кримінальна відповідальність — 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в 2025 році становить 151 400 грн.

    Порушникам загрожують серйозні покарання:

    • Штрафи від 25 000 до 120 000 нмдг (неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
    • Позбавлення волі на термін від 2 до 10 років;
    • Заборона обіймати певні посади до 15 років;
    • Конфіскація майна та ліквідація юридичних осіб з конфіскацією майна.

    Такий законопроєкт є частиною ширшої стратегії, яку вже активно використовують розвинені країни, як США, Великобританія та Канада, для боротьби з правопорушеннями в економічній та фінансовій сферах. Як зазначає Мін’юст, подібні закони давно показали свою ефективність в інших країнах, і тепер час діяти й Україні.

    Законопроєкт наразі перебуває на стадії розробки, але його ухвалення може стати важливим кроком до посилення санкційної політики в Україні.