Технічний збій в “Укрзалізниці”: не працюють онлайн сервіси

ТОВ «Українська бронетехніка», що давно зарекомендувало себе як один із провідних постачальників бронетехніки та озброєння для Міністерства оборони України, опинилося в центрі гучного скандалу. З’явилися підозри щодо корупційних схем та фіктивних контрактів, пов’язаних із поставками військової техніки. Серед продукції компанії – бронемашини «Варта» та «Новатор», міномети, шасі для самохідних артилерійських установок «Богдана» та комплектуючі для ракетного комплексу «Нептун». Проте саме масштабні поставки не захистили фірму від звинувачень у зловживаннях і незаконному бронюванні ухилянтів від мобілізації за хабарі.

Правоохоронці задокументували факт отримання одним із співробітників компанії 11 тисяч доларів за «вирішення» питання зняття з розшуку та надання броні. Це розслідування відкрило ширшу мережу корупційних дій, які могли впливати на державні контракти та безпеку армії. Міністерство оборони України вже вимагає від компанії повного відшкодування завданих збитків і посилює контроль над усіма постачаннями.

Розслідування вказують на системність порушень: закупівлі через підставні іноземні компанії, зокрема румунську Carfil S.A., дозволяють оформлювати фіктивні контракти, а поставки бракованого озброєння, включно з 120-мм мінометними мінами без маркування та з пошкодженими пороховими зарядами, ставлять під загрозу життя військових.

З 2014 року компанія уклала 59 контрактів із Міністерством оборони та афілійованими структурами на суму понад 36,2 млрд грн. Такі практики завдають мільйонних збитків державі, підривають довіру міжнародних партнерів і загрожують безпеці українських військових. Ефективність кожного контракту має працювати на захист держави, а не на збагачення окремих бізнес-структур.

За даними нещодавно оприлюдненого звіту міжнародної дослідницької групи, результати якого викладені у виданні Science Daily, низка хімічних сполук, що входять до складу сучасних видів пластику, можуть суттєво впливати на розвиток хронічних захворювань та навіть призводити до інвалідності. У центрі уваги вчених опинилися фталати, бісфеноли та ПФАС — речовини, які широко використовуються в упаковці, харчових контейнерах, дитячих іграшках та навіть у медичних виробах.

Автори дослідження наголошують, що ці хімікати безпосередньо пов’язані з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, метаболічних розладів, а також патологій нервової системи. Особливе занепокоєння викликає вплив пластику на дітей. Зафіксовано, що навіть мінімальні дози цих речовин, які накопичуються в організмі протягом перших років життя, можуть сприяти надмірному набору ваги, викликати астму, алергії та порушення гормонального балансу. У довгостроковій перспективі це створює ризик виникнення діабету, порушень фертильності та когнітивних відхилень.

Дослідники називають кілька ключових механізмів, через які пластик і пов’язані з ним хімічні речовини шкодять здоров’ю. Серед них — запальна реакція через аномально активну імунну відповідь, дисбаланс гормональної регуляції та прямий тісний контакт мікропластику з м’якими тканинами організму, що може призводити до пошкоджень головного мозку та інших органів.

Речовини, що викликають занепокоєння, містяться в різному широковживаному асортименті: у упаковці для їжі та напоїв, пластиковому посуді, косметиці, текстилі, предметах побуту й іграшках. Автори звіту наголошують, що через широту застосування обережність і профілактика мають стати пріоритетом, особливо коли йдеться про продукти для дітей.

Експерти радять батькам і домогосподарствам віддавати перевагу склу або посуду з нержавіючої сталі замість пластику, уникати розігрівання їжі в пластиковій тарі та не піддавати пластикові вироби тривалій обробці в посудомийній машині, оскільки тепло і механічний вплив сприяють виділенню шкідливих сполук.

Звіт дослідницької групи підкреслює необхідність подальших досліджень і посилення регуляторних заходів щодо вмісту шкідливих речовин у споживчих товарах. Науковці також закликають до міжнародної співпраці задля відстеження довгострокових наслідків впливу мікропластику на здоров’я людини.