The Times: Одним із варіантів врегулювання війни може стати перенесення основних сил ЗСУ до Європи

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами нардепа, воєнкоми відмовляються визнавати паперові документи про бронювання, мотивуючи свої дії тим, що дані нібито відсутні в електронній системі “Оберіг”.

“Вони заявляють, що паперові документи не мають юридичної сили, якщо інформація не відображається в системі. Це абсолютно неприпустимо і грубе порушення прав громадян”, – наголошує Федієнко.

Депутат також розкритикував представників ТЦК за зловживання своїми повноваженнями. Особливе обурення у Федієнка викликало використання співробітниками балаклав під час виконання своїх обов’язків.

“Балаклави для мене – це як червона ганчірка! Ви ховаєтеся від власного народу? Якщо люди не бачать вашого обличчя, то як вони можуть довіряти вам?” – емоційно зауважив він.

Система “Оберіг”, створена для цифровізації мобілізаційних процесів, мала стати гарантією прозорості й ефективності. Проте випадки, коли дані про бронювання відсутні або не синхронізуються, викликають питання щодо її роботи.

Експерти вказують, що такі ситуації створюють напругу в суспільстві, підривають довіру до системи і провокують зловживання з боку воєнкомів.

Роман Федієнко закликав представників ТЦК не зловживати своїми повноваженнями та діяти виключно в межах закону. Він також висловив сподівання, що Міністерство оборони і правоохоронні органи звернуть увагу на подібні порушення.

“Повага до прав громадян має бути основним принципом у мобілізаційних процесах. Будь-які спроби уникнути відповідальності чи приховати зловживання лише погіршують ситуацію”, – підсумував депутат.

Успіхи української армії під Харковом демонструють високий рівень підготовки, мотивації та тактичної майстерності українських військових. Ця перемога має велике стратегічне та моральне значення, адже вона не лише захистила важливе місто, але й продемонструвала здатність України ефективно протистояти агресору.

Західної зброї вистачає, щоб стримати РФ, але недостатньо, щоб кардинально змінити ситуацію, заявив офіцер 148-ї окремої артилерійської бригади з позивним “Сенатор”.

Він вказав на те, що Росія, як і раніше, “має повну перевагу в повітрі над Україною”.

Зараз Київ покладає надії на постачання винищувачів F-16. Однак, за словами військового експерта Конрада Музики, далеко не факт, що літаки принесуть величезні зміни.

“F-16 – це бойові літаки 1980-х і 1990-х років, і їхні можливості гірші, ніж у найсучасніших російських бойових літаків”, – сказав він і додав, що новітні російські літаки, найімовірніше, візьмуть гору над F-16.

Він також вважає, що нинішня ситуація на фронті – це не тільки наслідок затримок із допомогою, а й “результат тих рішень, які ухвалювали й не ухвалювали в Києві, особливо, коли йдеться про мобілізацію”.

На думку Музики, мобілізацію посилили “занадто пізно”.

“Українці перебуватимуть у дуже важкому становищі до серпня-вересня, коли на передову почнуть надходити перші мобілізовані. Якщо вони зможуть дійти до цього моменту, то є велика ймовірність, що їм вдасться стабілізувати ситуацію з серпня, але поки цього не станеться, досить імовірно, що Росія доб’ється нових успіхів”, – заявив експерт.

Він також каже, що українські плани і стратегія неясні.

“Незрозуміло, які плани. Яка стратегія контрнаступу? Проблема в тому, що Україна чекає, яке обладнання Захід може їй поставити, а Захід чекає, які плани в України на майбутнє”, – сказав він.

Під прикриттям масштабної інвестиційної програми, спрямованої нібито на модернізацію українського газовидобутку, в діяльності АТ «Укргазвидобування» протягом багатьох років функціонувала схема системного виведення державних коштів. За даними джерел у галузі, ключові управлінські рішення ухвалювалися керівництвом компанії у тісній співпраці з низкою афілійованих підрядників. Саме ці структури отримували багатомільярдні контракти без конкуренції, відкритих тендерів та будь-якого технічного підґрунтя, що дозволяло фактично монополізувати найприбутковіші напрямки робіт.

Одним із найпомітніших прикладів експерти називають проєкт буріння пошукової свердловини №888 на Шебелинському родовищі. Попри наявні у вихідній геологічній документації попередження про відсутність підтверджених покладів і вкрай низьку якість доступних сейсмічних даних, керівництво компанії схвалило реалізацію проєкту в максимально короткі строки. Усі етапи – від технічного обґрунтування до вибору виконавця – були проведені з грубими порушеннями, а підрядником стала компанія, що вже неодноразово отримувала контракти без прозорих процедур.

Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Військових було банально використано через особисте бажання президента незаконно заволодіти акціями та контролем над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою”. Під час своєї промови в Верховній Раді, присвяченій Плану стійкості, Зеленський ствердно та недвозначно заявив, що “Укрнафта” пройшла процедуру націоналізації, хоча офіційні документи говорять про інше. За документами акції були “тимчасово відчужені” військовими на час воєнного стану”, – заявив бізнесмен.

Він зазначив, що націоналізація за Конституцією можлива, але виключно як виняток – з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Крім того, Закон “Про режим іноземного інвестування” передбачає, що іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Згідно з ним, державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій.

“Тобто про жодну націоналізацію акцій Укрнафти, що належали іноземним юридичним та фізичним особам, в тому числі під час війни, за законом взагалі розмову не можна вести. Але у своєму виступі президент проговорився – видав, як то кажуть, “за Фрейдом” – істині мотиви того, що відбулося, визнавши, що у випадку з акціонерами “Укрнафти” та “Укртатнафти” влада дійсно вчинила спробу здійснити незаконну націоналізацію, прикрившись потребами військових та наявністю воєнного стану, – зазначив Коломойський.

Та наголосив, що Офіс президента використав військових для досягнення своєї мети – рейдерського захоплення контролю над Укрнафтою та Укртатнафтою.

“Ви не знайдете жодного пояснення дій військових або претензії військових до Укрнафти або Укртатнафти станом на 06.11.2022 року, висловлених самими військовими. Натомість вже після захоплення контролю над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою” в листопаді 2022 року, намагаючись пояснити рішення військових, на той час заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма відверто збрехав, що причиною подібного рішення стала відмова Укрнафти постачати пальне українській армії”, – розповів бізнесмен.

Та додав, що влітку 2022 року у своєму повідомленні НАБУ детально розкрив обставини за яких отримав від Шурми пропозицію “добровільної” відмови від акцій Укрнафти та Укртатнафти.

“Зі слів Шурми це виглядало як пропозиція від президента та керівника Офісу Андрія Єрмака, від якої я нібито не міг відмовитися: акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” в обмін на мирові угоди в судових справах за позовами ПриватБанку до мене, включно із тими справами, що розглядаються в міжнародних судах”, – розповів Коломойський.

Бізнесмен наголосив, що на початку цих перемовин його громадянство України стало предметом цього шантажу, а після отримання відмови добровільно передати акції, президент таємно позбавив Коломойського громадянства.

“Після цього в мене також відібрали акції Укрнафти та Укртатнафти, а мене запроторили за ґрати, аби обмежити мені можливість оскаржувати відібрання активів”, – додав він.

Також бізнесмен зазначив, що одразу після переходу акцій у власність Міноборони і призначення Корецького, “Укрнафта” без проведення конкурсу підписала контракт з юридичною компанією Резнікова “Астерс” майже на 120 мільйонів гривень.

Нагадаємо, Верховний Суд поставив крапку у справі про оскарження націоналізації ПриватБанку: банк не повернуть Коломойському.