The Times: Одним із варіантів врегулювання війни може стати перенесення основних сил ЗСУ до Європи

Столичні правоохоронці затримали підприємця, який організував незаконний бізнес з фіктивного працевлаштування іноземців за значну плату. За $4,500 він обіцяв іноземцям, переважно з країн Центральної Азії, можливість отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні. Операція із затримання відбулася під час передачі частини коштів, що стало результатом розслідування поліції.

Як стало відомо, зловмисник створив своєрідний «пакет послуг», який включав оформлення трудових договорів на свою компанію, яка офіційно займається торгівлею. Однак насправді договори були підробленими, а працевлаштування — лише формальністю, що дозволяло іноземцям отримати підстави для тимчасового перебування в Україні. Окрім цього, підприємець обіцяв «вирішити питання» у Державній міграційній службі, що додатково підсилювало привабливість його пропозицій.

Операцію із затримання провели слідчі Печерського управління поліції спільно зі співробітниками Служби безпеки України. Чоловіка затримали згідно зі статтею 208 Кримінального процесуального кодексу під час фіксації отримання частини коштів.

Під час обшуків за місцем проживання та в офісних приміщеннях правоохоронці вилучили мобільні телефони, сім-карти, банківські картки, печатки на різні ФОП, українські та іноземні паспорти, копії документів іноземців, порожні бланки страхової компанії та підроблені договори на працевлаштування.

Підприємцю повідомлено про підозру за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Печерська окружна прокуратура міста Києва; досудове розслідування триває, слідчі працюють над встановленням інших причетних до схеми осіб.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

На південь від Селидового війська РФ намагаються перерізати трасу на Курахове і відрізати місто з південного боку.

Цукурине частково контролюється противником, інша частина майже вся в «сірій» зоні. Селище важливе для просування РФ південніше – на Новоселидівку та Ізмайлівку, захоплення яких ускладнить оборону Гірника.

Що ж до Максимільянівки, то це напрямок на Курахове зі сходу. Північніше війська РФ просунулися набагато далі в тому ж напрямку – до села Островського.

Україна опинилася на порозі однієї з найбільших демографічних криз в історії, що загрожує стабільності та майбутньому розвитку країни. Цей процес розпочався задовго до повномасштабної війни, але саме воєнні дії перетворили ситуацію на справжню катастрофу на національному рівні. Величезний вплив на демографічну ситуацію мають не тільки бойові дії, а й численні соціально-економічні фактори, які змушують громадян шукати кращих умов для життя за кордоном. Як зазначила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, значна частина трудових мігрантів вже повністю інтегрувалася у суспільства інших країн і наразі не бачить умов для повернення.

Згідно з її словами, відновлення рівня населення, яке було до війни, є малоймовірним у найближчій перспективі. Повернення великої кількості українців, які залишили країну в пошуках безпеки та роботи, виглядає все більш віддаленою перспективою. Більшість із них знайшли своє місце в європейських країнах, де змогли адаптуватися до нових умов життя і не відчувають перспектив для повернення, адже їхні родини вже облаштувалися, а інтеграція в нові суспільства дала певні переваги.

«Якщо в країну не намагаються потрапити, — це свідчення не сили, а слабкості економіки», — наголошує демографиня. Навіть після війни, за її словами, мігранти, які приїдуть, використовуватимуть Україну радше як “трамплін” для подальшого переїзду в ЄС.

Проблеми зі смертністю і тривалістю життя — ще одна болюча тема. Якщо у 2020 році середня очікувана тривалість життя в Україні становила 76 років для жінок і 66 — для чоловіків, то у 2024 році цей показник впав до 64 років загалом (57 років для чоловіків, майже 71 — для жінок). Для порівняння: у країнах ЄС чоловіки живуть у середньому 79 років, жінки — 84,5. Найвищий показник у Швеції — понад 82 роки для чоловіків.

«Україна відставала від Європи на 10 років ще до війни. Тепер цей розрив лише збільшився. Ми втратили не тільки людей, а й роки життя», — підкреслює Ткаченко.

За оцінками фахівців, дефіцит робочої сили в Україні сягає від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. Проте це не означає, що роботодавці готові підвищувати зарплати чи створювати комфортні умови. «Коли роботодавці скаржаться, що немає робочих, часто за цим стоїть бажання, щоб люди працювали за копійки. Це нагадує феодалізм — якби могли, паспорти б забрали», — каже експертка.

Водночас в Україні зберігається нерівність в оплаті праці: зарплати у медицині й освіті нижчі, ніж у сільському господарстві чи торгівлі, хоча саме в бюджетних секторах — найвищі вимоги до професійності та навантаження.

Через мізерні пенсії — у середньому 3–5 тисяч гривень — майже 30% пенсіонерів продовжують працювати. Їх беруть на посади, які не потребують високої кваліфікації, і часто платять менше, ніж іншим працівникам, аргументуючи тим, що в них “є інше джерело доходу”.

Ткаченко застерігає: така практика може призвести до ще більшого демпінгу зарплат на ринку праці.

Україна гостро потребує кваліфікованих робітників технічних професій, але більшість молодих людей вважає “нормальною” роботу в офісі чи сфері послуг.«Люди відвикли працювати на заводах — це стало екзотикою. Коли набирали машиністів у київський метрополітен, лише одна жінка закінчила курси. Це показово», — зауважує демографиня.

Велика війна не лише забрала життя сотень тисяч українців, а й виснажила тих, хто залишився. Постійний стрес, емоційна перевтома, невизначеність майбутнього — усе це, за словами Ткаченко, “буде ще довго відображатися западинами у демографічній картині країни”.

Навіть після завершення бойових дій відновлення демографічного потенціалу України може зайняти десятиліття.