Топменеджер «Нафтогазу» отримав благодійну допомогу, маючи мільйонні доходи

У важкі часи злочинні елементи нерідко використовують найнеочікуваніші методи для здійснення своїх незаконних дій. Так, у випадку, що стався 9 червня, невідомі особи вчинили аудаційний крок, прорвавши україно-угорський кордон на території Закарпаття. Цей нелегальний перетин межі стався в області між пунктами пропуску "Косино" та "Велика Бийгань", викликаючи серйозне занепокоєння серед місцевих жителів та правоохоронних органів.

Такий інцидент викликає серйозні питання стосовно ефективності заходів контролю за кордоном та безпеки національного простору. Недбалість чи можлива спільність діяльності організованих злочинних груп вимагає ретельного розслідування та негайних заходів для запобігання подібним подіям у майбутньому.

Зростання таких подій може негативно вплинути на безпеку та стабільність регіону, тому необхідно негайно залучити всі необхідні ресурси для розкриття цього інциденту та запобігання подібним в майбутньому.

Інформацію про прорив кордону на Закарпатті надав журналіст Віталій Глагола, посилаючись на джерела з правоохоронних органів. За його словами, сліди від автомобіля були виявлені на контрольній смузі, що свідчило про перетин держкордону неподалік від 225-го прикордонного знаку. За фактом негайно було вислано патрульну групу для пошуку правопорушників.

Відеозаписи з камер спостереження підтвердили, що вантажівка ГАЗ-66 з чорними військовими номерами “4736 А1” пересувалася від польової дороги через поле у напрямку державного кордону. Після перевірки транспортного засобу в ДПСУ виявилося, що автомобіль не мав військового призначення та не зареєстрований у військових частинах. Пізніше вантажівку знайшли вже на угорській території, а всі пасажири покинули автомобіль.

Незабаром надійшла інформація від угорської поліції про затримання 32 осіб поблизу селища Барабаш. Усі подробиці цього інциденту наразі встановлюються.

Міністр оборони Рустем Умєров удосконалює військову стратегію та структуру Збройних сил України, визначаючи Вадима Сухаревського на посаді командувача Сил безпілотних систем. Цей крок підкреслює не лише важливість розвитку та впровадження новітніх технологій у військовій сфері, а й зазначає наростаючу роль безпілотних систем у сучасних військових операціях.

Вадим Сухаревський, зі своїм великим досвідом та експертизою в області безпілотних технологій, очолює цей стратегічно важливий напрямок, спрямовуючи зусилля на розвиток, вдосконалення та ефективне використання безпілотних систем для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

Призначення Вадима Сухаревського є важливим кроком вперед у забезпеченні військової готовності та захисту національних інтересів України в умовах сучасних геополітичних викликів та загроз. Його лідерські якості та здібності дозволять ефективно використовувати потенціал безпілотних систем для реалізації оборонних стратегій та завдань, що стоять перед країною.

Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

10 лютого Сухаревського було призначено одним із заступників новопризначеного головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Він мав відповідати за напрямок безпілотних систем і розвиток застосування дронів.

6 лютого президент Володимир Зеленський доручив опрацювати питання створення у структурі ЗСУ окремого роду сил — Сил безпілотних систем. Їх мета — нарощування спроможностей ЗСУ у використанні безпілотних та роботизованих повітряних, морських і наземних систем, а також забезпечення готовності до їх застосування за призначенням.

Сухаревський зазначив, що формування Сил безпілотних систем дозволить поліпшити підготовку пілотів дронів та їх ротацію на фронті.

Вадим Сухаревський (позивний «Борсук») родом із Закарпаття. Він служив у 80-й окремій аеромобільній бригаді (нині десантно-штурмовій), а також був командиром 503-го ОБМП, дислокованого в Маріуполі.

Згодом Сухаревський став начальником штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти та командиром 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка після початку широкомасштабного вторгнення виконувала бойові завдання на Миколаївщині та Херсонщині.

У 2004 році Сухаревський став наймолодшим українським миротворцем у складі Миротворчої місії в Іраку. Там він взяв участь у битві за місто Ель-Кут.

Його також називають офіцером, який у 2014 році здійснив перший постріл по російських загарбниках на неоголошеній війні. 13 квітня 2014 року біля села Семенівка, неподалік тоді окупованого Слов’янська, він взяв участь у першому бою з окупантами, порушивши наказ про невідкриття вогню.

Після цього він долучався до оборони Луганського аеропорту, визволення Слов’янська і Георгіївки, та рейду українських військових для розмежування підконтрольної Україні території та захоплених окупантами земель.

Судовий вирок наклав важкий підсудний вигляд на колишнього заступника командира кримського підрозділу "Беркут", який був винесений до 15 років позбавлення волі за перевищення повноважень, що призвели до травмування 20 учасників протестів у 2013 році. Оголошення рішення суду відбулося в Офісі Генерального прокурора.

Згідно з офіційною інформацією від прокуратури, крім позбавлення волі, суд призначив покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в державних і правоохоронних органах протягом трьох років, а також позбавив спеціального звання підполковника міліції засудженого.

Прокуратура успішно довела в суді, що засуджений підполковник, діючи поза межами своїх повноважень, брав участь у придушенні протестів у грудні 2013 року, застосовуючи насильство, що призвело до серйозних тілесних ушкоджень 20 осіб.

Важливо зазначити, що з початку березня 2014 року засуджений перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, де, за даними прокуратури, надає допомогу представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності проти України.

Судовий розгляд проводився за спеціальною процедурою "in absentia" через те, що фігурант переховується на тимчасово окупованій території АР Крим. Це свідчить про серйозність та важливість притягнення до відповідальності осіб, які порушують закон та права людини.

У результаті судового процесу було встановлено вину колишнього заступника командира кримського підрозділу "Беркут" у перевищенні повноважень та травмуванні 20 учасників протестів у 2013 році. Суд засудив його до 15 років позбавлення волі, а також обмежив права обіймати посади в державних і правоохоронних органах протягом трьох років. Засуджений також був позбавлений спеціального звання підполковника міліції.

Цей вирок є важливим кроком у забезпеченні правосуддя та покаранні осіб, які порушують закон і зловживають своїм службовим статусом. Також він підтверджує намір української влади боротися з корупцією та порушеннями прав людини.

Судовий процес показав, що правопорушники не залишаться безкарними, незалежно від місця їх перебування. Це також є важливим сигналом для інших правопорушників та тих, хто порушує закон і піддає погрозам громадянський порядок та безпеку.