Трагедія на тиловому полігоні: приховування відповідальності чи стратегічне мовчання?

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами нардепа він має інформацію згідно з якою, будівництвом фортифікацій займаються ті, хто до цього не повинен мати жодного відношення.

Навіщо право розпоряджатися відповідними коштами надають обласним адміністраціям? Це непрофесіоналізм, розпорошення відповідальності та державних коштів та шалена бюрократія! Через це дуже часто оборонні споруди збудовані неякісно, ​​на які навіть не зайдуть наші захисники!

Він підкреслив, що відповідати за споруди має одна структура, але влада розпорядилася інакше. Також він зазначив, що коли цим питанням займаються військові – фортифікації споруджують якісно.

А ось ті фортифікації, які будують військові, зазвичай споруджені дуже якісно! Тому якщо за цю найважливішу сферу відповідатиме одна структура, то і Парламенту, і українському суспільству набагато легше контролюватиме її діяльність.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У вересні журналістка оприлюднила відео, в якому виклала результати свого розслідування виїзду Волошина. За її даними, блогер нелегально перетнув кордон України 31 липня, видавши себе за водія мікроавтобуса транспортної компанії. Волошин, за словами Раміни, завчасно підготувався до виїзду, продавши нерухомість в Україні та вивізши свої автомобілі за кордон.

«Поліція працює з доказами, які я зібрала. Оскільки такий блогер, як Олександр Волошин, звик жартувати та пранкувати своїх друзів, він може не розуміти, що його дії можуть мати серйозні наслідки, аж до міжнародного розшуку», — зазначила Есхакзай.

На початку серпня Волошин зізнався у своєму відео, що виїхав до Іспанії через незадоволення «системою», що панує в Україні. Він заявив, що не планує повертатися до країни, поки не відбудуться зміни. У відповідь на це журналістка оприлюднила ролик, де звинуватила блогера у свідомій брехні й використанні корупційних схем для нелегального виїзду.

Олександр Волошин також потрапив до бази «Миротворця» у липні 2023 року, що тільки додало резонансу справі.

Правоохоронці наразі перевіряють усі надані докази, а у випадку підтвердження незаконних дій блогера йому може загрожувати не лише кримінальна відповідальність в Україні, але й міжнародний розшук.

Представник Міністерства оборони України, Дмитро Лазуткін, оголосив про вражаючий успіх у процесі оновлення даних військовозобов'язаних. Згідно з його заявою, уже 600 тисяч українців успішно внесли оновлені персональні дані. Цей величезний обсяг оновлень свідчить про надзвичайну важливість і актуальність даного процесу для забезпечення національної безпеки та оборони нашої країни.

Оновлення даних військовозобов'язаних є однією з ключових складових військового обліку нашої країни. Це дозволяє уряду ефективно планувати оборонні ресурси, визначати потреби нашої армії та забезпечувати належний рівень готовності до потенційних загроз зовнішнього характеру.

Запроваджений 18 травня програмний засіб "Резерв+" вже використали 260 тисяч українців, що у 80 разів перевищує кількість оновлень, здійснених через ЦНАПи. Не дивлячись на це, дані щодо ТЦК поки що відсутні. Таким чином, цифра 600 тисяч оновлених даних не включає оновлення, здійснені після набуття чинності закону про посилення мобілізації. Можливо, вони відображають оновлення, здійснені з моменту його підписання Президентом Зеленським 16 квітня.

Слід зазначити, що з цієї дати у ТЦК були помічені черги, які, як повідомлялося, складалися переважно з чоловіків з відстрочкою від служби. Одночасно українські правоохоронні органи розшукують 94,5 тисячі ухильників, інформацію про яких передали в Нацполіцію, згідно з повідомленнями українських ЗМІ.

Рекордну кількість заяв до поліції подали у Дніпропетровській області. Протягом перших 4 місяців 2024 року там надійшло 38 282 заяви від ТЦК. З них вже вдалося знайти 5511 осіб. Також варто відзначити:

Чернігівщину – 9115 заяв, знайдено 1429 осіб;Харківщину – 4664 заяви, знайдено 1954 особи;Івано-Франківщину – 2328 заяв, знайдено 1814 осіб (рекордні показники роботи поліції у відсотках);Житомирщину – 8289 заяв, знайдено 2452 особи;Полтавщину – 7433 заяви, знайдено 2591 особу;Рівненщину – 9832 заяви, знайдено 1828 осіб;Вінниччину – 7288 заяв, знайдено 2325 осіб;Кіровоградщину – 5955 заяв, знайдено не вказано;Хмельниччину – 1085 заяв, знайдено не вказано.Про відмову надати дані про ухильників у поліції Донецької, Херсонської, Тернопільської, Черкаської та Одеської областей поки нічого не повідомлено.

Українські військові виявили величезну активність у процесі оновлення своїх персональних даних, що свідчить про важливість та актуальність цього процесу для національної безпеки. Впровадження програмного забезпечення "Резерв+" дало значний результат, але є потреба в подальшій роботі з обліку військовозобов'язаних. Також важливою є активність поліції в розшуку ухильників, але існує необхідність в більш прозорій звітності та співпраці з публікою. Результати роботи поліції в розшуку ухильників демонструють необхідність подальшої уваги до цього питання.